Постанова № 55286767, 27.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.01.2016 справа №908/5681/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників: від позивача: не зявивсявід відповідача:ОСОБА_5 за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від10.12.2015р.по справі№908/5681/15 (суддя: Зінченко Н.Г.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсблік» м. Одесадо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжяпровизнання недійсним п. 11.5. Договору купівлі-продажу паливно-енергетичних ресурсів № 14299304/1/15/2 від 01.01.2015р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсблік» м. Одеса звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя про визнання недійсним п. 11.5. Договору купівлі-продажу паливно-енергетичних ресурсів № 14299304/1/15/2 від 01.01.2015р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.12.2015р. у справі №908/5681/15 позов задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 11.5. Договору купівлі-продажу паливно-енергетичних ресурсів № 14299304/1/15/2 від 01.01.2015 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, м. Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю Айсблік, м.Одеса в частині права Постачальника на одностороннє розірвання Договору, що передбачено в абз.3 п. 11.5. Договору та стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айсблік 1218грн.00коп. судового збору.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесені рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи.

Також апелянт зазначає, що п.11.5. Договору не суперечить вимогам закону та не порушує публічний порядок, а відтак правові підстави для визначення його недійсним відсутні.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Причини неприбуття не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав клопотання про відкладення судового засідання.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом розглянуто та не задоволено, оскільки в ньому не визначено про намір надання додаткових доказів в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, тоді як справа переглядається за наявними в ній доказами.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айсблік» (ділі Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі Покупець) було укладено Договір купівліпродажу паливно-енергетичних ресурсів №14299304/1/15/2 (ділі Договір).

Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобовязався відпускати виключно весь обсяг вироблених на комбінаті енергетичних ресурсів, а покупець зобовязався прийняти та оплатити їх вартість згідно специфікацій до цього Договору, що є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 11.1. Договору договір вважається укладеним з моменту скріплення підписами і печатками сторін.

Строк дії Договору з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. або до його розірвання в установленому порядку.

Абзацом 3 п.11.5 Договору передбачено, що цей договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін або на вимогу Постачальника (відповідача у справі) в односторонньому порядку, про що Постачальник інформує Покупця будь-якими засобами звязку (телеграма, телефонограма, факс, електронна пошта). Дія даного Договору припиняється після спливу 20 денного строку з моменту отримання Покупцем вказаної у цьому пункті вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», привело у відповідність тип свого акціонерного товариства та згідно Статуту, який затверджено Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» Протоколом №1 від 07.08.2015р. та зареєстровано Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції 12.08.2015р. за №11031050048000808, змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (п.1.1 Статуту ПАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь»).

Позивач, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним п.11.5 Договору в частині зазначення права відповідача на одностороннє розірвання Договору в порядку ст. 209 Цивільного кодексу України, оскільки він суперечить ст.ст.611, 651 ЦК України, ст.188 ГК України.

Суд задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсблік» м.Одеса про визнання недійсним п. 11.5. Договору, дійшов висновку, що п. 11.5 Договору не відповідає вимогам законодавства, посилається на ст.ст. 611, 615, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України та вважає, що ця умова суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України.

Застосувавши та проаналізувавши ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 615, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського процесуального кодексу України господарський суд дійшов висновку, що обовязковою передумовою для односторонньої відмови від договору незалежно від особистих відносин сторін є порушення договору.

Водночас, поза увагою суду залишено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства визначається свобода договору.

Таким чином, підставами для виникнення прав та обовязків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, визначаються договори та інші правочини.

Крім того, ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Порядок укладення договорів визначається Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

Згідно з ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, право сторін на свободу договору підтверджується ст. 6 Цивільного кодексу України, яка дає учасникам господарських відносин навіть право врегулювати в договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, а також відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, за підставою виникнення можна виділити право на односторонню відмову від зобовязання (договору) як наслідок порушення, допущеного іншою стороною, а також право на односторонню відмову від зобовязання (договору) незалежно від порушення з боку іншої сторони. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження і як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. Якщо право на односторонню відмову у сторони відсутнє, то намір розірвати договір можна реалізувати лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору за судовим рішенням на вимогу однієї зі сторін.

Тобто, одностороння відмова від договору є наслідком порушення, допущеного іншою стороною, або не пов'язаний з порушенням з боку іншої сторони і можливий лише у випадках, передбачених законом або договором. Таке право реалізується управленою стороною в позасудовому порядку шляхом направлення письмового повідомлення про відмову від зобовязання (договору).

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що встановлене в договорі право на односторонню відмову в договорі не повязано з будь-яким порушенням стороною умов по договору та визначено сторонами на власний розсуд в порядку ст.ст. 3 та 6 Цивільного кодексу України (свобода договору), тому спірний пункт договору не можна визнати недійсним.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.12.2015р. по справі №908/5681/15 скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.12.2015р. по справі №908/5681/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.12.2015р. по справі №908/5681/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айсблік (65026, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 29, код ЄДРПОУ 14299304) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) 1 340 (одна тисяча триста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим:

1. Позивачу ;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС.

5. ГСЗО