Постанова № 55286656, 28.01.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2016 року Справа № 904/8880/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі: Мудрак О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №14-127 від 13.05.2014 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №08/1408 від 20.09.2013 р.;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2015 року у справі № 904/8880/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат, смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 65465 грн. 45 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.12.2015 року по 28.01.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2015 року (суддя Суховаров А.В.) з публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 11226 грн. 90 коп. пені, 38762 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 4083 грн. 02 грн. 3% річних, 1214 грн. 91 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 11220 грн. 90 коп. пені. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та зазначає, що оскаржуване рішення в частині обґрунтування зменшення розміру неустойки містить лише доводи та аргументи, на яких ґрунтувалося клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки, а отже судом першої інстанції не виконані вимоги закону щодо оцінки майнового стану обох сторін, які беруть участь у зобовязанні. Крім того позивач посилається на недоведення винятковості обставин у даній справі, а також на те, що судом неправомірно самостійно визначено розмір пені з урахуванням того, що сторони визначили вид забезпечення виконання зобовязання пунктом 7.2 договору.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції було враховано майновий стан обох сторін і відповідно оцінено співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Відповідач зазначає, що незважаючи на скрутне фінансове становище, публічне акціонерне товариство "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат виконало свої зобовязання за договором та оплатило вартість природного газу у повному обсязі. Позивачем, в свою чергу, на надано до матеріалів справи жодних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення зобовязання саме з боку відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.11.2013 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) і публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 423/14-ТЕ-3.

За п.1.1 договору поставки продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Відповідно п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 1353,0 тис. куб. м.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ (п.5.1 договору).

За п.5.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1118, 974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1118,974 грн., крім того ПДВ 190,226 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.

28.01.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 20.11.2013 року № 423/14-ТЕ-3, якою з 01.01.2014 року пункт 5.2 договору викладено у наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб. м газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1091,974 грн., крім того ПДВ 20% 218,20 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.»

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5 договору).

У відповідності з п. 3.3 договору приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11 договору).

На виконання договору купівлі-продажу природного газу продавець у період з січня 2014 року по квітень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 639904 грн. 21 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014 року на суму 311728 грн. 36 коп., від 28.02.2014 року на суму 188362 грн. 45 коп., від 31.03.2014 року на суму 83039 грн. 94 коп., від 30.04.2014 року на суму 56773 грн. 46 коп. (а.с.19, 20, 21, 22).

У відповідності з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, здійснивши оплату отриманого природного газу з порушенням строків, обумовлених договором.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача сума пені за прострочення виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого природного газу за період з 15.02.2014 року по 04.08.2014 року складає 22567 грн. 66 коп.

У відповідності з ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобовязання, відповідно перерахунку, здійсненого апеляційним господарським судом по кожному періоду нарахування окремо, до стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 5662 грн. 35 коп. за період з 15.02.2014 року по 06.04.2014 року, 10512 грн. 17 коп. за період з 15.03.2014 року по 09.07.2014 року, 3717 грн. 46 коп. за період з 15.04.2014 року по 09.07.2014 року. Оскільки після перерахунку судом апеляційної інстанції сума пені за період з 15.05.2014 року по 03.08.2014 року виявилась більшою, ніж вказано позивачем у розрахунку штрафних санкцій, доданому до позовної заяви, за вищезазначений період до стягнення підлягає сума пені, вказана у розрахунку позивача, тобто 2423 грн. 37 коп. Всього до стягнення з відповідача підлягає 22315 грн. 35 коп. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення річні за період з 15.02.2014 року по 04.08.2014 року в сумі 4135 грн. 61 коп., та інфляційні втрати з лютого 2014 року по липень 2014 року в сумі 38762 грн. 18 коп.

За результатами перерахунку, здійсненого апеляційним господарським судом по кожному періоду нарахування окремо, з урахуванням розяснень, викладених у п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 4083 грн. 02 коп. (за періоди з 15.02.2014 року по 06.04.2014 року; з 15.03.2014 року по 09.07.2014 року; з 15.04.2014 року по 09.07.2014 року; 15.05.2014 року по 03.08.2014 року).

У п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.

Відповідно проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу, з урахуванням розяснень, зазначених у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат підлягає стягненню 27302 грн. 25 коп. втрат від інфляції, з яких за зобовязаннями січня 2014 року за період застосування індексу інфляції березень 2014 року - 6858 грн. 02 коп., за зобовязаннями лютого 2014 року за період застосування індексу інфляції квітень червень 2014 року -15629 грн. 66 коп., за зобовязаннями березня 2014 року за період застосування індексу інфляції травень червень 2014 року - 4017 грн. 47 коп., за зобовязаннями квітня 2014 року за період застосування індексу інфляції червень-липень 2014 року - 797 грн. 10 коп.

14.11.2015 року публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 90% (а.с. 53-54).

Судом першої інстанції це клопотання задоволено частково та зменшено суму нарахованої пені на 50%, тобто із 22453 грн. 80 коп. судом стягнуто 11226 грн. 90 коп.

В силу ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції враховано інтереси сторін та правомірно зменшено суму пені на 50%.

Відповідно пояснень відповідача, наведених у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за договором виникло внаслідок скрутного фінансового становища, спричиненого у тому числі несвоєчасністю розрахунків за поставлену ним теплову енергію, для виробництва якої використовується одержаний природний газ.

Відповідач зазначає, що поставлений позивачем природний газ використовується для виробництва теплової енергії, яка передається комунальному підприємству «Дніпровець» Дніпровської селищної ради, а це підприємство, в свою чергу, поставляє теплову енергію бюджетним установам, населенню, іншим споживачам. Заборгованість комунального підприємства «Дніпровець» перед відповідачем за поставлену теплову енергію за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року збільшилась з 7486965 грн. 90 коп. до 8655671 грн. 30 коп., що підтверджується двостороннім актом зведення взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року (а.с. 63-69).

Також на підтвердження збитковості підприємства публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перший квартал 2014 року та за перше півріччя 2014 року, згідно яких збиток відповідача за звітні періоди склав відповідно 10015 тис. грн.. та 3602 тис. грн. (а.с. 57-58, 61-62).

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано інтереси публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та не взято до уваги негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання зобовязання відповідачем.

Позивач стверджує, що збиток компанії складає 62 млрд. грн., посилаючись при цьому на звіт про фінансові результати за 9 місяців 2014 рік.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно наданого позивачем звіту про фінансові результати збиток компанії за 9 місяців 2014 року склав 62474671 млн. грн. (а.с. 84-85).

Позивач в апеляційній скарзі вказує, що за договором від 20.11.2013 року № 423/14-ТЕ-3 постачався імпортований природний газ, який закуповується за зовнішньоекономічними контрактами, якими встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ. Внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не надано доказів на підтвердження доводів щодо залучення комерційних кредитів для проведення розрахунків з контрагентами за зовнішньоекономічними контрактами.

В силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи інтереси обох сторін, а також те, що отриманий природний газ використовувався публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат не для власних виробничих потреб, а спрямовувався для виробництва теплової енергії, яка споживалась населенням, бюджетними, та релігійними організаціями, і те, що відповідач повністю сплатив позивачеві борг за спожитий у спірному періоді газ, судом першої інстанції обґрунтовано зменшено суму пені за порушення відповідачем грошового зобовязання на 50%.

Однак, оскільки після перерахунку, здійсненого апеляційним господарським судом, сума пені складає 22315 грн. 35 коп., то з урахуванням зменшення суми пені на 50% з публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат підлягає стягненню 11157 грн. 67 коп.

Відповідно п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2015 року у справі № 904/8880/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат, смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 11157 грн. 67 коп. пені, 27302 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 4083 грн. 02 грн. 3% річних, 999 грн. 11 коп. судового збору, видавши наказ.

В решті позову відмовити.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

повний текст постанови виготовлений 29.01.16р.