Ухвала суду № 55286113, 25.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

У Х В А Л А

про повернення зустрічної позовної заяви

"25" січня 2016 р. Справа № 911/5216/15

Суддя Бацуца В. М. розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Свитанок”, с. Велика Мотовилівка, Фастівський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Експерт”, м. Кагарлик

про визнання недійсним договору

у справі № 911/5216/15

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Експерт”, м. Кагарлик

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Свитанок”, с. Велика Мотовилівка, Фастівський район

про стягнення 1 637 345, 42 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Агро Експерт” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Свитанок” про стягнення 1 055357, 79 грн основної заборгованості, 548 071, 61 грн інфляційних збитків, 33 916, 02 грн 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2016 р. порушено провадження у справі № 911/5216/15 за позовом ТОВ „Агро Експерт” до ТОВ „Свитанок” про стягнення 1 637 345, 42 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.01.2016 р.

19.01.2016 р. ТОВ „Свитанок” (відповідач по справі) у справі № 911/5216/15 звернулось в господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ „Агро Експерт” про визнання недійсним договору поставки № АЕ-204-0407/14 від 04.07.2014 р., укладеного між ТОВ „Агро Експерт” та ТОВ „Свитанок”.

Вказана зустрічна позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 22 відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 57 цього ж кодексу до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До вказаної зустрічної позовної заяви в якості доказів, що підтверджують відправлення відповідачеві (за зустрічним позовом) копії позовної заяви і доданих до неї документів, додано фіскальний чек № 2872 від 18.01.2016 р. про відправлення цінного листа № 0308701805113 та опис вкладення до нього від 18.01.2016 р. на адресу: 09200, вул. Комунарська, 54, м. Кагарлик, Київська область.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач (за зустрічним позовом) - ТОВ „Агро Експерт” знаходиться за адресою: 09200, вул. Довженка, 15/1, м. Кагарлик, Київська область. Отже, в даному випадку фіскальний чек № 2872 від 18.01.2016 р. про відправлення цінного листа № 0308701805113 та опис вкладення до нього від 18.01.2016 р. на адресу: 09200, вул. Комунарська, 54, м. Кагарлик, Київська область, підтверджують відправлення відповідачеві (за зустрічним позовом) копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів не за належною адресою його місцезнаходження, а тому такі докази не можуть вважатися належними доказами відправлення відповідачеві (за зустрічним позовом) копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Належних та допустимих доказів, що б підтверджували відправлення відповідачеві (за зустрічним позовом) копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів, позивачем (за зустрічним позовом) до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п.п. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.

До вказаної позовної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату позивачем (за зустрічним позовом) судового збору у встановлених порядку і розмірі. Таких доказів не зазначено і в переліку додатку до зустрічної позовної заяви.

У своєму клопотанні б/н від 18.01.2016 р. про відстрочення сплати судового збору, доданому до позовної заяви, позивач (за зустрічним позовом) просить суд відстрочити сплату судового збору у сумі 1 378, 00 грн на 3 місяці у зв’язку із його скрутним і тяжким матеріальним та фінансовим становищем.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що у розгляді питань, пов’язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

У зв’язку із тим, що позивачем (за зустрічним позовом) до вказаних зустрічної позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б викладені у клопотанні обставини в частині відстрочення сплати судового збору, його майновий і фінансовий стан, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача (за зустрічним позовом) про відстрочення сплати судового збору без задоволення.

Згідно з ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.

За таких обставин зазначена зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 54, 56, 57, 60, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 18.01.2016 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Свитанок” про відстрочення сплати судового збору.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Свитанок” зустрічну позовну заяву б/н від 18.01.2016 р. (вх. № 1070/16 від 19.01.2016 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.

3. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя В.М.Бацуца