Рішення № 55286086, 27.01.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 рокуСправа № 912/4085/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є. М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4085/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй"

про стягнення 1496600,44 грн,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4 від 01.09.2015;

від відповідача - не був присутнім.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" (надалі ТОВ "Кредмаш Сервіс", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" (надалі ТОВ "Дор-Строй", відповідач) 1 496 600 ,44 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №111-У09/12 від 04.09.2012, із яких: 808 800,00 грн основного боргу, 623 118,60грн інфляційних втрат та 64 681,84 грн трьох процентів річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує умовами укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 111-У09/12 від 04.09.2012, Специфікацією № 1 від 04.09.2012, відповідно до яких позивач передав відповідачу ОСОБА_2 господарство на загальну суму 1 558 800 грн згідно видаткової накладної № КД-0000021 від 29.01.2013. ОСОБА_3 товар прийнятий повноважним представником відповідача, який діяв за довіреністю № 11 від 25.01.2013. При зверненні з позовом ТОВ "Кредмаш Сервіс" посилається на норми статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 625, 655, 692, 693 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 28.10.2015 суддею Змеулом О. А. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у даній справі, яку призначено до розгляду в засіданні на 03.12.2015 о 09год. 30хв., зобов'язано сторони подати докази необхідні для розгляду справи.

У судовому засіданні 03.12.2015 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12год 00 хв. 16.12.2015.

Ухвалою від 16.12.2015 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 12год. 00хв. 11.01.2016.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Змеула О. А., у провадженні якого знаходилась справа № 912/4085/15 та закінчення строку вирішення спору у даній справі 12.01.2016, за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області № 5 від 11.01.2016 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/4085/15. Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями справу призначено судді Наливайко Є. М.

Ухвалою від 11.01.2016 суддею Наливайко Є. М. прийнято справу до свого провадження.

У судовому засіданні 11.01.2016 розпочато розгляд справи по суті, проте у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів ухвалою від 11.01.2016 розгляд справи відкладено до 12 год. 00хв. 27.01.2016.

Представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні 27.01.2016, про час і місце проведення засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 25022 0231176 0 (а.с.67).

У матеріалах справи міститься відзив на позов, у якому відповідачем позовні вимоги ТОВ "Кредмаш Сервіс" заперечені повністю. Так відповідач посилається на умови оплати продукції, зазначені у пункті 4 Специфікації, за якими відповідач зобов'язаний сплатити 1 073 000 грн до 10.09.2012 та 485 800 грн протягом 5 календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження. 11.09.2012 відповідач через брак коштів сплатив лише 750 000грн, а позивач поставив відповідачу дві цистерни загальною вартістю 808 950 грн. Оскільки позивач не надсилав відповідачу повідомлення про готовність продукції до відвантаження, то у відповідача не виник обов'язок щодо сплати позивачу 485 800 грн. Відповідач вважає, що доводи позивача про поставку продукції в повному обсязі на суму 1 558 800 грн не підтверджено доказами. Згідно пункту 2.3. договору датою виконання позивачем своїх зобов'язань по постачанню продукції (датою постачання) вважається дата прийому відповідачем продукції по акту прийому-передачі або товаротранспортній накладній. 31.01.2013 позивач поставив відповідачу цистерну (62куб. м) зі змійовиком теплоносія 450 метрів вартістю 425 276 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною серія КС №21 від 31.01.2013, разом з товарно-транспортною накладною позивач надав видаткову накладну № КД-0000021 від 29.01.2013. 04.02.2013 позивач поставив відповідачу цистерну (62куб. м) зі змійовиком теплоносія 300 метрів вартістю 383 674 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною серія КС №21/1 від 04.02.2013, разом з товарно-транспортною накладною позивач надав видаткову накладну під тим самим номером і з тою самою датою, що і попередня видаткова накладна. За твердженням відповідача додана позивачем до позовної заяви видаткова накладна під номером і датою, що і попередні накладні, але на суму 1 558 800 грн, не може бути доказом виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі, оскільки поставка повного комплекту бітумного господарства не підтверджена товарно-транспортними накладними. Так, на думку відповідача, позивач не надав господарському суду доказів поставки нагрівача бітуму, комплекту бітумопроводів, комплекту трубопроводів для циркуляції теплоносія, насосної установки, нагрівача рідкого теплоносія, баку для оливи, баку для пального, технічної площадки обслуговування, шафи керування, комплекту експлуатаційної документації. При цьому відповідач зауважує, що вартість поставлених позивачем цистерн не узгоджується з цінами які позивач запропонував в комерційній пропозиції. Згідно останньої вартість однієї цистерни із змійовиком повинна була становити 250 000 грн. Вказані обставини також стали перешкодою в подальшій співпраці з позивачем. Відповідач наголошує, що відповідно до умов Договору позивач зобов'язаний не тільки виготовити і поставити бітумне господарство відповідачу, а й здійснити його монтаж та пуско-налагодження, проте позивач не поставив весь комплект бітумного господарства, не здійснив його монтаж та не виконав пусконалагоджувальні роботи. Таким чином відповідач вважає позов необґрунтованим, оскільки у позивача відсутні правові підстави вимагати сплати коштів за товар, який не був поставлений, а також вимагати сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних.

26.01.2016 до господарського суду надійшли додаткові пояснення від позивача, до яких додані докази, які витребовувались ухвалою від 11.01.2016. Так позивач наголошує, що обов'язок по здійсненню повної оплати у відповідача виник на підставі приписів статті 692 Цивільного кодексу України. При цьому позивач звертає увагу господарського суду на оглядовий лист Вищого господарського суду № 01-06/767/2013 від 29.04.2013, у якому зазначено, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі № 12/5026/556/2012).

ОСОБА_3 позивач, спростовуючи доводи відповідача щодо неузгодженості вартості поставленої продукції, викладені у його відзиві на позов, зазначає таке. Дійсно, до укладення договору, на адресу ТОВ "Дор-Строй" було направлено комерційну пропозицію № 0922-3 від 04.09.2012 на загальну суму 1 533 900 грн (на яку саме і посилається відповідач), в якій були вказані стандартні цистерни круглого перетину (62 м куб) за ціною 250 000 грн. Після цього з відповідачем були проведені телефонні переговори, в ході яких останній висунув свої зауваження та додаткові побажання по кожній з позицій проекту, зазначених у комерційній пропозиції. ТОВ "Дор-Строй" були озвучені додаткові, спеціальні вимоги до ємностей, а саме: збільшена швидкість нагріву бітуму (стандартна довжина змійовиків в цистернах дорівнює 150 м, а фактична довжина змійовиків в цистернах за бажанням замовника - 450 м і 300 м відповідно), особливі вимоги по висоті і конструкції ємностей тощо. Після перерахунку ціни цистерн в бік подорожчання загальна вартість проекту склала більше 1 900 000 грн, що не влаштувало ТОВ "Дор-Строй". В ході подальших телефонних торгів замовникові була надана знижка на загальний комплект обладнання, з урахуванням якої його вартість склала 1 558 800 грн з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

04.09.2012 між ТОВ "Кредмаш Сервіс" (Постачальник) та ТОВ "Дор-Строй" (Замовник) укладено Договір купівлі-продажу № 111-У09/12 (надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору Постачальник зобов'язується розробити, спроектувати, виготовити та поставити, згідно технічного завдання Замовника, а також згідно Додатка № 2 Договору, що є невід'ємною його частиною, здійснити монтажні і пусконалагоджувальні роботи, а Замовник прийняти і сплатити продукцію (далі продукція, товар), в порядку і на умовах, встановлених цим Договором.

Найменування, асортимент, кількість, ціна і терміни оплати продукції встановлюються Сторонами в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Якщо Специфікація містить положення, відмінні від положень цього Договору, до стосунків Сторін застосовуються положення, вказані у відповідній Специфікації (пункт 1.2. Договору).

Комплектність продукції згідно Специфікації 1 обумовлюється в Додатку 1 до цього Договору, постачання продукції здійснюється окремими партіями, додатки є невід'ємними частинами цього Договору. (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє один рік. У випадку якщо за один місяць до закінчення дії Договору, жодна із сторін не висловила письмово бажання припинити його дію, цей Договір вважатиметься пролонгованим на тих же умовах ще на один календарний рік.

ОСОБА_3 сторонами укладено Специфікацію № 1, відповідно до якої найменування продукції ОСОБА_2 господарство (185 куб. м), згідно пункту 1 такої Специфікації вартість продукції становить 1 558 800 грн з ПДВ.

Умови проведення шеф-монтажних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт обумовлюються в Додатку 2 до цього Договору (пункт 2 Специфікації № 1).

Відвантаження продукції здійснюється впродовж 60-ти календарних днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок Постачальника першої частини оплати відповідно до пункту 4 цієї Специфікації і за умов повної оплати на момент відвантаження (пункт 3 Специфікації № 1).

ОСОБА_1 4 Специфікації № 1 передбачає порядок оплати продукції. Так Замовник здійснює оплату відповідно до пункту 1 цієї Специфікації шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника по наступному графіку:

4.1. 1 073 000,00 грн у період до 10.09.2012;

4.2. 485 800,00 грн, протягом 5 календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

У Додатку № 1 до Договору сторони визначили найменування вузлів і агрегатів бітумного господарства, яке відвантажується у стаціонарному виконанні, для роботи на рідкому паливі (дизельне) об'єм 185 кум. м.

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили порядок та умови виконання пусконалагоджувальних робіт Бітумного господарства та здійснення оплати за виконання таких робіт. Так відповідно до пункту 2 Додатку № 2 вартість робіт з монтажу і пуско-налагодження Бітумного господарства, що відвантажується згідно Специфікації № 1, Додатку № 1 до Договору № 111-У09/12 від 04.09.2012 складає 64800 грн, в тому числі ПДВ 10800 грн. Підпункт 2.1. Додатку № 2 визначає, що Замовник здійснює 100% передплату відповідно до пункту 2 цього Договору шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, не пізніше 5-ти календарних днів з моменту письмового виклику фахівців Постачальника.

Договір, Специфікація № 1, Додаток № 1 та Додаток № 2 підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до виписки з рахунку позивача (а.с. 18) ТОВ "Дор-Строй" здійснило платіж у розмірі 750 000 грн 11.09.2012 із призначенням платежу Аванс за бітумне господарство згідно дог. № 111-У09/12 від 04.09.2012.

За поясненням представника відповідача ТОВ Дор-Строй через брак коштів не повністю виконано вимоги пункту 4.1. Специфікації № 1, замість 1 073 000 грн до 10.09.2012 відповідачем сплачено лише 750 000 грн 11.09.2012.

Відповідно до видаткової накладної № КД-0000021 від 29.01.2013 (а.с. 15) ТОВ Дор-Строй отримало від ТОВ Кредмаш Сервіс товар - ОСОБА_2 господарство (185 м.куб.) вартістю 1 558 800 грн. ОСОБА_3 товар отримано представником ТОВ Дор-Строй ОСОБА_4 згідно довіреності № 11 від 25.01.2013 (а.с. 16-17). Так у вказаній довіреності зазначено, що ОСОБА_4 уповноважений на отримання від ТОВ Кредмаш Сервіс цінностей за договором купівлі-продажу № 111-У09/12 від 04.09.2012, у найменуваннях цінностей вказано ОСОБА_2 господарство (185 м куб) 1 шт..

Ця ж довіреність вказана і при складанні видаткових накладних під тим же номером і тією ж датою, але в одній з них вказано товар Цистерна (62 м куб) вартістю 425 276 грн, а в іншій - Цистерна (62 м3) горизонтальна вартістю 383 674 грн.

За поясненнями позивача такі Цистерни є складовими бітумного господарства, що згідно умов Договору було належним чином поставлене відповідачу 29.01.2013. Відповідач стверджує, що це єдині складові бітумного господарства, що були ним отримані від позивача. Проте такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Так 29.01.2013 між ТОВ Кредмаш Сервіс (Зберігачем) та ТОВ Дор-Строй (Поклажодавцем) було укладено Договір зберігання № 06-У01-13 (надалі Договір зберігання).

Згідно пункту 1.1. Договору зберігання Зберігач зобов'язується зберігати передане йому Поклажодавцем майно ОСОБА_2 господарство у комплектності відповідно до Договору № 111-У09-12 від 04.09.2012 з 28.01.2013 по 31.12.2013 за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 20 та повернути вказане майно у відповідному стані після закінчення терміну зберігання. Відповідно до пункту 1.2. Договору зберігання сторони узгодили, що усі витрати за зберігання у термін до 28.02.2013 за рахунок Зберігача. При подальшому зберіганні Поклажодавець оплачує 600 грн за кожен місяць зберігання.

Приписи пункту 3.1. Договору зберігання чітко визначають, що передане на зберігання ОСОБА_2 господарство у комплектності відповідно до Договору № 111-У09-12 від 04.09.2012 Додаток 1 від 04.09.2012 є власністю Поклажодавця. ОСОБА_3 умова Договору зберігання спростовує доводи відповідача про неотримання ним всього комплекту Бітумного господарства.

Договір зберігання підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до ОСОБА_3 прийому-передач майна, що знаходилось на зберіганні № 001 (згідно Договору № 06-У01-13 від 29.01.2013) від 31.01.2013 (а.с. 57), який підписаний повноважними представниками сторін, Зберігачем передано із зберігання Поклажодавцю товар Цистерну (62 куб. м) горизонтальна (зі змійовиком теплоносія 450 метрів) кількістю 1 шт.

Товарно-транспортна накладна серії КС № 21 від 31.01.2013, у якій зазначено, що Замовником перевезення є ТОВ Дор-Строй, Вантажовідправником ТОВ Кредмаш Сервіс, Вантажоодержувачем ТОВ Дор-Строй, свідчить про відправлення і отримання відповідачем товару Цистерни (62 м3) горизонтальної (зі змійовиком теплоносія 450 метрів) згідно договору зберігання № 06-У01-13 від 29.01.2013 (а.с. 37).

Відповідно до ОСОБА_3 прийому-передач майна, що знаходилось на зберіганні № 002 (згідно Договору № 06-У01-13 від 29.01.2013) від 04.02.2013 (а.с. 58), який підписаний повноважними представниками сторін, Зберігачем передано із зберігання Поклажодавцю товар Цистерну (62 куб. м) горизонтальна (зі змійовиком теплоносія 300 метрів) кількістю 1 шт.

Товарно-транспортна накладна серії КС № 21/1 від 04.02.2013, у якій зазначено, що Замовником перевезення є ТОВ Дор-Строй, Вантажовідправником ТОВ Кредмаш Сервіс, Вантажоодержувачем ТОВ Дор-Строй, свідчить про відправлення і отримання відповідачем товару Цистерни (62 м3) горизонтальної (зі змійовиком теплоносія 300 метрів) згідно договору зберігання № 06-У01-13 від 29.01.2013 (а.с. 39).

Зазначеними вище документами спростовуються доводи відповідача, що товарно-транспортні накладні укладені сторонами на виконання Договору купівлі-продажу № 111-У09/12 від 04.09.2012, оскільки в них є чітке посилання на Договір зберігання № 06-У01-13 від 29.01.2013, такі ж посилання містять і ОСОБА_3 прийому - передач майна.

У матеріалах справи міститься копія ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2013 між ТОВ "Кредмаш Сервіс" та ТОВ "Дор-Строй", відповідно до якого заборгованість на користь ТОВ Кредмаш Сервіс становить 808 800 грн. ОСОБА_3 з боку позивача підписано головним бухгалтером та скріплено печаткою, з боку відповідача прізвища особи, яка підписала не зазначено, міститься лише підпис та печатка ТОВ "Дор-Строй". За поясненням позивача ним направлявся такий ОСОБА_3 на адресу відповідача для підпису і повернувся у вищеописаному вигляді, документів, що підтверджували б повноваження особи, яка підписала такий ОСОБА_3 прикладено не було.

16.07.2014 згідно опису вкладення у цінний лист позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату коштів розмірі 808 800 грн (а.с. 20-21). Відповідач не сплатив вказаної заборгованості та не надав обґрунтованої відповіді чи заперечень на таку вимогу.

Оскільки відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару в розмірі 808800грн (1 558 800 грн 750 000 грн) позивач і звернувся до господарського суду із даним позовом.

Вирішуючи спір господарський суд враховує норми чинного законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Відповідно до частини 7 вказаної статті господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України дає визначення змісту договору. Відповідно до частини 1 вказаної статті зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частина 2 тієї ж статті містить положення стосовно того, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Аналізуючи положення Договору, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, господарський суд дійшов висновку, що такий договір є змішаним і містить положення купівлі-продажу та підряду.

Частиною 1 статті 264 Господарського кодексу України передбачено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про купівлю-продаж (статті 662-663, 689, 691-692), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк; покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.

Отже, договір купівлі-продажу є двостороннім та оплатним, за яким в однієї сторони існує обов'язок передати товар, а в іншої - прийняти такий товар та оплатити його ціну у встановлений строк.

За вимогами частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як убачається із наданих позивачем доказів товар на суму 1 558 800 грн отриманий відповідачем згідно умов укладеного Договору.

Так пунктом 2.2. Договору визначено, що умовами постачання продукції є самовивіз із складу Постачальника, якщо інше не погоджено Сторонами в Специфікаціях.

Господарським судом досліджено, що іншого в Специфікації не погоджено.

Відповідач у своїх поясненнях, посилаючись на пункт 2.3. Договору, зазначає про невиконання позивачем обов'язку щодо постачання товару у повному обсязі.

ОСОБА_1 2.3. Договору визначає, що датою виконання Постачальником своїх зобов'язань по постачанню продукції (датою постачання) вважається дата прийому Замовником (вантажоодержувачем) продукції по акту прийому-передачі або товаротранспортній накладній.

Досліджуючи умови Договору в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що, враховуючи пункт 2.2. Договору (самовивіз Замовником продукції із складу Постачальника), позивач не впливав на оформлення товарно-транспортної накладної, оскільки згідно товарно-транспортних накладних, що подані відповідачем (а.с. 37, 39) замовником на виконання послуг з перевезення вантажу є саме відповідач. Крім того в таких накладних міститься посилання на Договір зберігання, а не на Договір купівлі-продажу № 111-У09/12 від 04.09.2012.

З аналізу приписів статті 664 Цивільного кодексу України господарський суд вважає за можливе визначити момент виконання обов'язку продавця передати товар. Так в частині 1 такої статті зазначено два випадки, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Поряд з цим господарським судом враховується і абзац 4 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Аналізуючи положення пунктів 2.2 та 2.3. Договору господарський суд доходить висновку, що не встановлено іншого моменту виконання позивачем обов'язку передати товар, відмінного від передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, оскільки у пункті 2.2. Договору передбачений самовивіз продукції Замовником, тобто товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У зв'язку із вказаними обставинами господарський суд не вважає обґрунтованим вимагати від позивача товарно-транспортні накладні, так як він не має обов'язку щодо поставки, і, як наслідок, щодо перевезення Продукції. Щодо акта прийому-передачі, то господарський суд вважає, що видаткова накладна № КД -0000021 від 29.01.2013 на суму 1558800 грн може бути прирівнена до такого акта, оскільки містить підписи повноважних представників сторін та відбитки печатки їх підприємств, крім того видаткова накладна може бути прирівнена і до тієї ж товарно-транспортної накладної, на відсутності якої наполягає відповідач і, як наслідок, на неотриманні ним Продукції у повному обсязі.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позивачем належно виконано свої зобов'язання по договору в частині передачі Продукції.

Відповідач у своїх запереченнях наголошує, що позивачем не виконано обов'язку щодо здійснення пусконалагоджувальних робіт, чим порушено вимоги Договору.

Господарський суд не бере до уваги такі заперечення, оскільки вони не є обґрунтованими в силу такого.

Як вже зазначалось вище даний Договір є змішаним і містить елементи як договору купівлі-продажу так і договору підряду. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає порядок оплати роботи. Так якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 2.1. Додатку № 2 до Договору передбачена саме попередня оплата. Замовник здійснює 100% передплату відповідно до пункту 2 цього Договору шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, не пізніше 5-ти календарних днів з моменту письмового виклику фахівців Постачальника.

Тобто, до того як Постачальник зобов'язаний направити своїх фахівців для здійснення робіт, Замовник має здійснити їх письмовий виклик, а також 100% передплату. Вартість таких робіт складає 64 800 грн (пункт 2 Додатку № 2 до Договору).

У даному випадку має місце прострочення Замовника щодо невиконання своїх обов'язків за Додатком № 2 до Договору, а це, в силу вимог статті 613 Цивільного кодексу України, є підставою для відстрочення виконання обов'язку Постачальника на час прострочення виконання своїх обов'язків Замовником.

Слід зауважити, що до стягнення пред'явлена лише сума боргу, яка виникла у зв'язку із невиконанням Замовником обов'язку щодо оплати отриманої продукції, позивачем не заявлено до стягнення вартість пусконалагоджувальних робіт, а тому посилання відповідача на їх невиконання є недоречним і не спростовує наявність його заборгованості за отриману продукцію.

Щодо обов'язку відповідача сплатити залишкову вартість отриманої продукції в розмірі 808 800 грн, то господарський суд вважає, що зазначений обов'язок настав, враховуючи таке.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Сторони у підпунктах 4.1. 4.2. пункту 4 Специфікації № 1 до Договору передбачили інший строк оплати: 1 073 000 грн у період до 10.09.2012; 485 800 грн протягом 5 календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

11.09.2012 відповідач сплатив лише 750 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 18) і не заперечується сторонами.

На виконання підпункту 4.2. Специфікації № 1 до Договору Постачальником направлено Повідомлення № 0016 від 10.10.2012 про готовність обладнання до відвантаження, у цьому ж повідомленні позивач просить згідно умов Договору, провести остаточну оплату за обладнання. Як доказ направлення такого повідомлення відповідачу позивач подає роздруківку із сторінки поштової скриньки електронної пошти позивача, яка свідчить, що 10.10.2012 на адресу dorstroy2006@gmail.com направлено листа із вкладенням. У той же час відповідач у своїх запереченнях запевняє, що від позивача йому таке повідомлення не надходило. Слід зауважити, що відповідач не міг отримати продукцію за відсутності інформації про її виготовлення та готовність до відвантаження. Умовами підпункту 4.2. Специфікації № 1 до Договору визначено, що повідомлення має бути письмове, тобто якими засобами звязку (електронною поштою чи звичайною, факсом тощо) воно буде доставлено, несуттєво. Отримання відповідачем зі складу позивача всієї продукції, про що свідчить видаткова накладна № КД-0000021 від 29.01.2013 (а.с. 15), підтверджує обізнаність відповідача про її готовність до відвантаження, що, в свою чергу, свідчить про отримання відповідачем відповідного повідомлення.

Крім зазначеного, господарський суд бере до уваги положення пункту 3 Специфікації №1 до Договору, відповідно до яких відвантаження продукції здійснюється впродовж 60-ти календарних днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок Постачальника першої частини оплати відповідно до пункту 4 цієї Специфікації і за умов повної оплати на момент відвантаження.

Отже на момент відвантаження продукції Замовник мав здійснити повну оплату за Продукцію, визначену у Специфікації № 1 (1 558 800 грн), тобто здійснити передоплату у вказаному розмірі, натомість відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, перерахувавши позивачу кошти у сумі 750 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Покупцем не виконано обов'язку щодо здійснення попередньої оплати товару, тому слід звернутись до положень частин 1, 4 статті 538 Цивільного кодексу України. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Господарський суд погоджується із позицією позивача, що сторони своїми діями змінили порядок передачі та здійснення оплати продукції. Так відповідач, незважаючи на нездійснення ним у повному обсязі попередньої оплати, отримав продукцію, а позивач, теж незважаючи на неотримання у повному обсязі попередньої оплати, всупереч умов пункту 3 Специфікації № 1 до Договору, передав продукцію. Позивач стверджує, що такі дії ним здійснені за наполегливими проханнями керівництва відповідача.

Відповідно до приписів частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Зважаючи на виконання Постачальником свого обов'язку щодо передачі продукції, у Замовника виник обов'язок щодо здійснення оплати такої продукції.

Нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дані норми кореспондують з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів його повної оплати, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дор-Строй" суми основного боргу в розмірі 808 800 грн є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 623 118,60 грн інфляційних втрат та 64 681,84 грн 3% річних.

Згідно приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що обов'язок сплатити 808 800 грн, враховуючи вищевикладене, у відповідача виник після отримання товару, тобто з 30.01.2013. Позивач же для нарахування 3% річних бере період з 01.02.2013 по 01.10.2015, сума 3% річних за такий період складає 64814,79 грн.

Господарський суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє позов щодо стягнення 3% річних у повному обсязі в сумі 64681,84грн.

У розрахунку інфляційних втрат позивач зазначає період заборгованості з 26.01.2013 по 31.08.2015, що теж суперечить вищевикладеному. Господарський суд, перевіривши вказаний розрахунок інфляційних втрат, вважає правильним період, за який підлягають нарахування інфляційні втрати з 30.01.2013 по 31.08.2015 і їх сума складає 590924,93 грн, саме в такому розмірі підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 464 406,77 грн, з яких: 808 800 грн основного боргу, 64 681,84 грн 3% річних, 590 924,93 грн інфляційних втрат. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дор-Строй" (26100, Кіровоградська обл., смт. Новоархангельськ, вул. Леніна, 111, ідентифікаційний код 33708292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 20, ідентифікаційний код 36618647) 808800 грн основного боргу, 64 681,84 грн 3% річних, 590 924,93 грн інфляційних втрат та 21966,10 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 29.01.2016.

Суддя Є. М. Наливайко