Ухвала суду № 55285765, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

26.01.2016

Справа № 910/947/16

Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву Державного підприємства «УКРЖИТЛОСЕРВІС» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 25 470 641,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «УКРЖИТЛОСЕРВІС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 25 470 641,98 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, проте, позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем було зазначено те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 по справі 910/4811/15-г було стягнуто 11 299 494,09 грн з Державного підприємства «УКРЖИТЛОСЕРВІС». На виконання зазначеного рішення 08.05.2015 було видано наказ про його примусове виконання. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.07.2015 відкрито виконавче провадження. У зв'язку з об’єктивною неможливістю виконати боржником у наданий строк рішення суду, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову № 48064487 від 28.09.2015 про арешт коштів Державного підприємства «УКРЖИТЛОСЕРВІС».

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. №01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої ГПК.

Тобто, обов’язковою умовою для звільнення заявника від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов’язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначений фінансовий та майновий стан позивача перешкоджає та не дає можливості сплатити необхідний судовий збір за розгляд зазначеної позовної у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини щодо неможливості сплати судового збору, є виключними та такими, що в силу положень частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” надають право відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір ”, -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання про відстрочку сплати судового збору.

2. Відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.

3. Порушити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.

4. Розгляд справи призначити на 17.02.16 о 15:25 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-б, зал № 21 .

5. Викликати для участі у засіданні повноважних представників позивача, відповідача. Явку представників сторін визнати обов’язковою.

6. Зобов’язати надати суду

позивача:

- надати детальний розрахунок заборгованості зазначивши підставу, період (дату початку нарахування та дату закінчення), вид нарахування (заборгованість, пеня, штраф, три відсотки річних, інфляційні втрати), суму сплачених коштів, суму наявної заборгованості - загальну та окремо по періодах;

- надати власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви (для огляду);

відповідача:

- оригінали і належним чином засвідчені копії статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності;

- письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;

- документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії –до матеріалів справи).

7. Зобов’язати сторони провести взаєморозрахунки щодо всієї стягуваної суми. В акті звірки розрахунків зазначити підставу, період, вид нарахування (заборгованість, пеня, штраф, три відсотки річних, інфляційні втрати), суму сплачених коштів, суму наявної заборгованості - загальну та окремо по періодах. Ініціативу проведення взаєморозрахунків покласти на позивача. У разі виникнення неузгодженості при проведенні взаєморозрахунків, зобов’язати відповідачів надати власний обґрунтований розрахунок суми боргу із наданням підтверджуючих документів, а позивача - надати підписаний зі свого боку акт звірки розрахунків із доказами його направлення відповідачу.

8. Витребувані судом документи є обов’язковими доказами, необхідними для вирішення спору. У випадку ненадання позивачем зазначених документів позов буде залишено без розгляду, відповідно до ст. 81 ГПК України. У випадку ненадання зазначених документів відповідачем спір буде вирішено за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України. Звернути увагу учасників судового процесу на необхідність виконання вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України про належне засвідчення копій документів, які подаються до суду.

9. Попередити сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду до винної сторони можуть бути застосовані санкції передбачені п. 5 ст. 83 ГПК України, а саме: стягнення в доход Державного бюджету України з винної сторони штрафу у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

10. Поставити до відома учасників судового процесу, що копії процесуальних документів надсилаються лише тим особам, які не були присутні у судовому засіданні. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитись з відповідними процесуальними актами, знімати з них копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень (ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, п. 1.13 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України № 4 від 04.08.2010р.).

11. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Витребувані даною ухвалою суду документи подати до суду завчасно у строк до 15.02.2016.

Суддя М.О. Лиськов

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.

До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щочетверга з 14:00 до 16:00 у приміщенні господарського суду міста Києва за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, у якому просимо зазначити дату та час прибуття представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи. Для ознайомлення з матеріалами справи представник повинен при собі мати документ, що посвідчує його особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.