Постанова № 552857, 12.02.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.02.07 Справа № 10/683ад(9/116).

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", м.Свердловськ

до 1.Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

2.Державної податкової інспекції у м.Свердловську

про стягнення 629586 грн. 43 коп.

В присутності представників сторін:

від позивача - Діденко С.О., заст.нач.юр.від., довіреність № 84 від 15.01.07. ;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - Баранова С.О., в.о. нач.юр.від., довіреність № 1 від 09.01.07, Крівченко М.В.,заст.нач.відділу,довіреність № 4 від 09.01.07,Матвієнко І.О., нач.упр.оподат., довіреність № 18 від 10.02.07; Калашникова І.О. ,заст.нач. ДПІ, довіреність № 12 від 11.01.07.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості за декларацією за грудень 2004р. та процентів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.09.2006р. справу передано на новий розгляд в частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 626251 грн. та процентів в сумі 3335 грн. 43 коп.

Таким чином загальна сума позову становить 629586 грн. 43 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Спільне підприємство з іспанським інвестором “Інтерсплав” - позивач у справі, зареєстроване платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у м. Свердловську, про що отримано свідоцтво №16573184 НВ № 840370, індивідуальний податковий номер 058272012132.

Позивач представив у податкову інспекцію декларацію з ПДВ за грудень 2004 року і розрахунок експортного відшкодування 20.01.2005р. Разом з декларацією та розрахунком до ДПІ була подана пояснювальна записка щодо заповнення податкової декларації з додатковим декларуванням у зв’язку з тим, що встановлена форма податкової звітності суперечить нормам Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” із подальшими змінами і доповненнями (далі –Закон про ПДВ).

За даними податкової декларації, по результатах господарської діяльності позивача у грудні 2004 року різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту мала від’ємне значення і складала згідно уточнених даних на день первинного розгляду справи 3412987,00 грн., у тому числі:

- 2786736 грн. –сума експортного відшкодування, що не відшкодована на рахунок позивача на момент розгляду справи;

- 626251,00 грн. –сума бюджетного відшкодування;

Оскільки сума бюджетної заборгованості (експортне відшкодування) –2786736 грн. за декларацією за грудень 2004 року не відшкодована своєчасно, тобто до 19.02.05 р., то з 19.02.05 р. ця сума є бюджетною заборгованістю.

Оскільки сума бюджетної заборгованості (бюджетне відшкодування) –626251 грн. за декларацією за грудень 2004 року не відшкодована своєчасно, до 01.03.05 р., то з 01.03.05 р. ця сума є бюджетною заборгованістю.

У зв’язку з невідшкодуванням відповідних сум позивачем нараховані проценти:

- сума процентів на бюджетну заборгованість (експортне відшкодування) ПДВ за період з 19.02 по 18.03.05 р. складає 23087,92 грн.;

- сума процентів на бюджетну заборгованість (бюджетне відшкодування) ПДВ за період з 01.03 по 18.03.05 р. складає 3335,43 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2005р., залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.05.2005р., позов задоволено: на користь СП "Інтерсплав" з Державного бюджету України стягнуто бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2004р. в сумі 3412987 грн. та проценти, нараховані на вказану бюджетну заборгованість за період з 19.02.2005р. по 18.03.2005р. в сумі 26423,35 грн.

Ухвалою ВАС України від 28.09.2006р. скасовано постановлені судові рішення в частині стягнення бюджетної заборгованості в сумі 626251 грн. (бюджетне відшкодування), нарахованих на неї процентів в сумі 3335,43 грн. за період з 01.03.2005р. по 18.03.2005р. та в частині стягнення з ІІ відповідача на користь позивача 332 грн. 79 коп. судових витрат.

ВАС України зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід встановити, чи є заявлена до стягнення сума бюджетного відшкодування сумою надмірно сплаченого позивачем податку у грудні 2004р. порівняно з його податковими зобов'язаннями за цей звітний період.

На обґрунтування вимог в частині стягнення суми бюджетного відшкодування позивач посилається на: приписи п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7, п.1.3 ст.1, п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7, п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97 ВР (далі -Закон про ПДВ); підтвердження наданими до матеріалів справи первинними документами (платіжними дорученнями, квитанціями, фінансовими чеками, проїзними документами, податковими накладними, журналом (книгою) обліку придбання товарів, митними деклараціями) фактичної сплати підприємством суми податку в ціні товарів (робіт, послуг); підтвердження висновками ДПІ у м. Свердловську правомірності формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування.

I відповідач -ВДК у м. Свердловську - надав пояснення на позовну заяву, зазначивши, що вся заявлена за податковою декларацією грудня 2004р. сума ПДВ та проценти відшкодовані позивачеві протягом 2005р. –січня 2006р.

II відповідач -ДПІ у м. Свердловську - заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на те, що право СП "Інтерсплав" на відшкодування ПДВ, виникає лише при фактичній надмірній сплаті сум ПДВ до Державного бюджету України, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ; непідтвердженість зустрічними перевірками ПДВ в сумі 647584 грн. за ІІ,ІІІ, та ІУ ланцюгом постачання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

П.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України про ПДВ (в чинній на час виникнення спору редакції) визначено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (абз. перший п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

Підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (абз. другий п.п.7.7.3 п.7.7. ст. Закону про ПДВ).

Декларація з ПДВ за грудень 2004р. була подана позивачем 20.01.2005р. разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування. Таким чином позивачеві підлягало до відшкодування з бюджету: 2786736 грн. (експортне відшкодування) та 626251 грн. ( бюджетне відшкодування).

Оскільки сума бюджетного відшкодування не була відшкодована в строк, позивач, з огляду на приписи ч.5 п.п.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ, в чинній на час виникнення спору редакції, мав право звернутися до суду, починаючи з 01.03.2005, за стягненням бюджетної заборгованості та процентів за прострочення повернення заборгованості.

Суд погоджується з доводами позивача, що норма Закону про ПДВ, яка регулювала правовідношення з приводу реалізації прав та обов'язків в період часу в якому виник спір, чітко й однозначно визначала одну умову для отримання бюджетного відшкодування - це тільки дані податкової декларації за звітний період та не вимагала від платника податку надання доказів щодо фактичних витрат по сплаті податку як необхідну умову для бюджетного відшкодування.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону про ПДВ).

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм Закону про ПДВ до податкового кредиту звітного періоду включаються не лише ті суми ПДВ, які фактично сплачені постачальникам (продавцям) товарів (робіт, послуг), а й суми ПДВ, по яким отримані податкові накладні, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правильність визначення позивачем суми податкових зобов"язань та податкового кредиту за грудень 2004р. підтверджено довідкою ДПІ у м.Свердловську від 08.02.2005р. № 56/232/05827201, в якій вказано про правильність визначення позивачем податкових зобов"язань та податкового кредиту у грудні 2004р., що відповідає даним обліку придбання товарів (робіт, послуг) , даним журналів-ордерів та зворотним відомостям по рахункам бухгалтерського обліку № 631/1, 631/2, 631/3,631/5, 632/2, 644 та первинними документами до них.

Позивач надав до суду платіжні доручення, вантажні митні декларації, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, фіскальні чеки, транспортні квитки, тощо про сплату ПДВ в ціні товару (робіт, послуг).

Позивач надав також таблицю даних в розрізі продавців товару із зазначенням даних податкових накладних, отриманих СП "Інтерсплав" у грудні 2004р. та платіжних документів щодо фактичної сплати ПДВ продавцям в ціні товару (робіт, послуг).

Посилання відповідача на положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, як на підставу своїх доводів, суд вважає некоректним, оскільки цим пунктом визначено термін "Бюджетне відшкодування" - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, тобто, положення пункту 1.8 необхідно розглядати в контексті і в сукупності з нормами пункту 7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

За змістом Закону йдеться про надмірну сплату ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки у постачальника товару сума, що підлягає сплаті до бюджету також обраховується виходячи із розміру податкових зобов'язань і податкового кредиту. Сплачений покупцем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.

В Постанові Верховного суду України від 26.09.2006р. зазначено, що сама по собі несплата податку продавцем ( у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Вищевикладене дає підставу суду для висновку, що позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 626251 грн. за податковою декларацією за грудень 2004року визначено правильно, та обгрунтовано, на підставі чинної на час виникнення спору редакції п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, нараховані проценти на суму бюджетної заборгованості за період з 01.03.2005р. по 18.03.2005р. в розмірі 3335 грн. 45 коп.

Враховуючи, що позивачеві за період з 2005р.-січня 2006р. повністю відшкодовано з Держбюджету України суму бюджетної заборгованості в розмірі 3412987 грн. та проценти в сумі 26423 грн. 35 коп. за наказом суду від 13.05.2005р. по справі № 9/116, суд виконавчий лист на стягнення 629586 грн. 43 коп., яка є складовою частиною фактично отриманої суми, не видає.

Судові витрати в частині, скасованої ухвалою ВАС України від 28.09.2006р. (332 грн. 79 коп.) покладаються на ІІ-го відповідача ( за нормами ГПК України, за правилами якого була подана позовна заява та прийнято рішення від 05.04.2005р.), втім виконавчий документ на стягнення судових витрат суд не видає, оскільки наказ суду на стягнення витрат був виданий стягувачеві 03.01.2005р. та на час прийняття постанови повністю виконаний.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд

постановив:

1 .Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав", м. Свердловськ Луганської області, ід.код 05827201, Луганська область, м.Свердловськ, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 626251(бюджетне відшкодування) по декларації за грудень 2004р. та 3335 грн. 43 коп. процентів за період з 01.03.2005р. по 18.05.2005р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 19.02.2007р.

Суддя О.С.Палей

Помічник судді Є.С. Бубен