Рішення № 55285690, 25.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016Справа № 910/30685/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"доПублічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення 1 053 854 грн 04 коп.Представники: від позивача:Васільєв В.О. - представник за довіреністю від відповідача:Пац В.О. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" з вимогами до Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 563 504 грн 96 коп. 3 % річних та 490 349 грн 07 коп. інфляційних втрат нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором на розподіл природного газу № 14/965/13 від 21.01.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на розподіл природного газу № 14/965/13 від 21.01.2013 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з оплати послуг з транспортування природного газу, у зв'язку з чим позивачем нараховано 490 349 грн 07 коп. інфляційних втрат та 563 504 грн 96 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30685/15 та справу призначено до розгляду на 11.01.2016.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 11.01.2016 оголошено перерву до 25.01.2016.

У судове засідання 25.01.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахування заяви про зменшення позовних вимог та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 25.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (замовник) укладено договір на розподіл природного газу № 14/965/13, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується у 2013 році та у січні 2014 року (редакція додаткової угоди № 3 від 23.12.2013) надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами договору.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, якими вносилися відповідні зміни та доповнення до договору, а саме: № 1 від 23.07.2013, № 2 від 27.08.2013, № 3 від 23.12.2013 та № 4 від 08.01.2014.

Відповідно до пункту 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.12.2013 встановлено, що даний договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення під уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01 січня 2013 року і діє в частині надання послуг до 31 січня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством по - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на анатогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

Згідно з пунктом 3.6. договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку.

У відповідності до пункту 3.7. договору газорозподільне підприємство до 12-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.

Положеннями пункту 3.8. договору замовник протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства.

Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (пункт 3.10. договору).

Згідно з пунктом 5.5. договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства на підставі акту наданих послуг, зазначеного в пункті 3.6 цього договору. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання на виконання умов укладеного договору на розподіл природного газу № 14/965/13 від 21.01.2013, позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних уповноваженими представника та скріплених відтисками печаток сторін актів наданих послуг з транспортування газу, а саме: № 01 від 31.01.2013, № 02 від 28.02.2013, № 03 від 31.03.2013, № 04 від 30.04.2013, № 05 від 31.05.2013, № 06 від 30.06.2013, № 07-02 від 31.07.2013, № 08 від 31.08.2013, № 09 від 30.09.2013, № 10 від 31.10.2013, № 11 від 30.11.2013, № 12 від 31.12.2013 та № 02 від 31.01.2014.

Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами за період з січня 2013 року по січень 2014 року, а саме відповідач здійснював оплату отриманих послуг з порушенням встановленого договором терміну розрахунків оплати, що підтверджується доданими до матеріалів справи оборотно-сальдовими виписками за січень 2013 року - листопад 2015 року.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на розподіл природного газу № 14/965/13 від 21.01.2013 щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг з транспортування газу, що також визнається відповідачем в підтвердження чого між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2013 - 18.12.2015 за відповідним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою 563 504 грн 96 коп. 3 % річних та 490 349 грн 07 коп. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором на розподіл природного газу № 14/965/13 від 21.01.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 563 504 грн 96 коп. 3 % річних та 490 349 грн 07 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) інфляційні втрати у розмірі 490 349 (чотириста дев'яносто тисяч триста сорок дев'ять) грн 07 коп., 3 % річних у розмірі 563 504 (п'ятсот шістдесят три тисячі п'ятсот чотири) грн 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 807 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сім) грн 81 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 29.01.2016

Суддя Н.Б. Плотницька