Рішення № 55285580, 25.01.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10997/15-ц

2/310/557/16

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Стручкової Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А.,

за участі: представника позивача органу опіки та піклування - Малярчук І.О. відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи служби у справах дітей Бердянської РДА - Лузан О.П., прокурора Коробко С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року орган опіки та піклування в особі Бердянської РДА звернувся до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 В позові посилається на те, що сім'я відповідача ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. На теперішній час відповідач знаходиться в декретній відпустці, має четверо малолітніх дітей. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (в актовий запис про народження відомості про батька внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, (в актовий запис про народження відомості про батька внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, (в актовий запис про народження відомості про батька внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері). Діти, з 05.05.2015 року, стоять в службі на обліку, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах. За місцем мешкання ОСОБА_2 характеризується незадовільно. Схильна до зловживання спиртних напоїв, веде аморальний спосіб життя, на одному місці проживання довго не затримується. До виконання батьківських обов'язків відносяться безвідповідально, для дітей не створила належних умов проживання. Санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, в кімнатах брудно, стоїть неприємний запах. У дітей немає окремих ліжок, не створені умови для підготовки уроків та зберігання підручників і шкільного приладдя. Запасу дров та вугілля немає. Запасу продуктів немає. Підсобним господарством не займається, земельна ділянка не обробляється. З ОСОБА_2 працівниками служби у справах дітей і Дмитрівської сільради неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов'язків, створення належних умов для життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм по відношенню до малолітніх дітей. Для вирішення побутових питань, надання соціальної допомоги (оформлення соціальних виплат, працевлаштування, наведення ладу в будинку) за заявою матері з 05.06.2014 року по 30.07.2014 року діти ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебували в КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР. З 05.05.2015 року вказані діти повторно направлені до КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР, де знаходяться і по теперішній час на повному державному забезпеченні. За повідомленням Центру ОСОБА_2 жодного разу не відвідала доньок, не телефонувала до закладу, не цікавилась їх життям, здоров'ям та навчанням. За неналежне виконання батьківських обов'язків, постановою Бердянського міськрайонного суду від 29.05.2015 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Також, 03.12.2015 р. повторно направлені документи до Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Орган опіки та піклування в особі Бердянської РДА просить позбавити ОСОБА_2, батьківських прав відносно її доньок, а також стягнути з неї аліменти на їх утримання у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття.

Представник позивача органу опіки та піклування Малярчук І.О. у судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому та на висновок органу опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Додатково суду пояснила, що на теперішній час ситуація не змінилася. Відповідач продовжує зловживати алкогольними напоями, дітьми не цікавиться. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що хоче виправитись та забрати дітей до дому. З 2013 року мешкає в Дмитрівці. Тая ходить до школи, інших дітей поставила на чергу для відвідування дитячого садочка. Вона отримує державну допомогу як багатодітна родина. Дітей доглядає належним чином, вони завжди на кормлені та охайні. Від проходження курсу лікування відмовилась оскільки не має алкогольної залежності. Дітям не дзвонила оскільки не знала номеру телефону. Поїхати до м. Пологи не може в зв'язку з браком коштів. Хоче виправитись, покине пити та створить умови для мешкання і виховання дітей. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи на стороні позивача служби у справах дітей Бердянської РДА Запорізької області Лузан О.П., в судовому засіданні, позов підтримала. Суду пояснила, що відповідач кожного разу обіцяє виправитись, але продовж тривалого часу усі обіцянки та бесіди позитивних наслідків не мають. Просить позов задовольнити.

Прокурор Коробко С.Є. в судовому засіданні позов підтримала. Суду пояснила, що ОСОБА_2 проявила себе як мати, яка не піклується про своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток. Не зважаючи на те, що перебування дітей на вихованні в державному закладі не звільняє мати від обов'язку батьківського піклування, відповідач знехтувала інтересами дітей. Неодноразово, при відвідуванні представником сільради, дільничним, медсестрою, відповідач перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, вона не забезпечила здобуття загальної середньої освіти старшою донькою. Нехтувала здоров'ям молодшої доньки, годуючи її груддю перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Не створила, хоч би мінімальних, належних побутових умов для мешкання та виховання дітей. З травня 2015 року жодного разу не зателефонувала і не поцікавилась станом здоров'я та життям дітей у закладі реабілітації дітей. Вважає, що відповідач не намагається змінити своє ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, тому в інтересах дітей, позов просить задовольнити.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що з 2013 року по серпень 2015 року займав посаду дільничного інспектора Дмитрівської сільради. Неодноразово, при виконанні службових обов'язків, доводилось спілкуватись з ОСОБА_2 Супроводжував представників органу опіки та піклування і сільради при відвідуванні родини відповідача. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, діти завжди неохайні, в будинку не прибрано, бігають собаки. До нього, як до дільничного, надходили скарги тільки з приводу зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями.

Допитана у якості свідка ОСОБА_9, дитяча дільнична медична сестра, суду пояснила, що відповідач зарекомендувала себе не добре. При відвідуванні ОСОБА_2 казала, що дитина нагодована та вона збирається готувати їжу. Продуктів харчування у неї ніколи не бачила. На профілактичний огляд ходить не стабільно. При відвідуванні, ОСОБА_2 вдома часто не буває. На телефонні дзвінки вона трубку не бере та не передзвонює. Умови утримання дітей негативні. Одежа дитини не чиста, на пропозицію попрати не реагує. Загалом розвиток молодшої дитини та стан здоров'я задовільний. Але вдягнута вона не за сезоном. Дитина спить з нею, окремого ліжечка не має. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 годувала немовля груддю. В зв'язку з цим її з дитиною госпіталізували, переживали, щоб у дитини не було алкогольного отруєння.

Допитана у якості свідка ОСОБА_10, спеціаліст по роботі з молоддю Дмитрівської сільради, суду пояснила, що в 2013 році з АРК до Дмитрівки переїхала родина ОСОБА_2 Від сусідів надходять скарги, що відповідач перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а діти без нагляду. На травневі свята в 2015 році, виїжджала на один з таких викликів. Старші діти ходили по вулиці і плакали. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, годувала немовля груддю. На другий день її госпіталізували оскільки на прохання не годувати дитину груддю вона продовжувала це робити та пити алкогольні напої. З травня 2015 року старші діти перебувають в КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР. В листопаді 2015 року дзвонила психолог закладу та повідомила, що за цей період часу дітей ніхто з рідних не відвідував і не телефонував їм. 21.01.2016 року востаннє відвідували родину відповідача. Вона спала в стані алкогольного сп'яніння, дитина легко вдягнена, в будинку холодно. Двоє сторонніх чоловіків розпивали алкогольні напої. В будинку безлад. Старші діти ніде не зареєстровані. В черзі для відвідування дитячого садочка - не значаться.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_11, знайомий відповідача, суду пояснив, що знайомий з родиною ОСОБА_2 близько двох років. Вона винаймає у нього будинок в с. Дмитрівка. В будинку тепло, все до ладу. Дитина чистенька, охайна. ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння не бачив. В будинку є меблі та пральна машина. В сараї є запас дров та вугілля.

Вислухавши пояснення присутніх осіб, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ст. 61 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має чотирьох малолітніх дітей.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька якої, ОСОБА_12, в актовому записі про народження, внесені на підставі заяви матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження та листом №877/02-05-04-38 від 19.05.2015 року (а.с.16).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про батька якої, ОСОБА_13, в актовому записі про народження, внесені на підставі заяви матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження та листом №878/02-05-04-38 від 19.05.2015 року (а.с.14).

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком якої є ОСОБА_14, що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження та листом №879/02-05-04-38 від 19.05.2015 року (а.с.13).

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, відомості про батька якої, ОСОБА_15, в актовому записі про народження, внесені на підставі заяви матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження та листом №880/02-05-04-38 від 19.05.2015 року (а.с.11).

Згідно ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно роз'яснень, наданих у п.п.15,16,18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В частині 3 ст.9 Конвенції про права дитини, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7, 141 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини.

Суд також приймає до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі Хант проти України (рішення від 7 грудня 2006 року) суд зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90)0, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78)". У цьому рішенні також зазначено, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відповідач за місцем проживання характеризується негативно, існує за рахунок державної допомоги яка призначається сім'ям з дітьми, зловживає спиртними напоями. Діти, з 05.05.2015 року, стоять в службі на обліку, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах. До виконання батьківських обов'язків відносяться безвідповідально, для дітей не створила належних умов проживання. Будинок, в якому проживає на даний час сім'я, складається з однієї житлової кімнати, кухні (де розташована піч), коридору. Опалення пічне, комунікація відсутня. Санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, в кімнатах брудно. У дітей немає окремих ліжок, не створені умови для підготовки уроків та зберігання підручників і шкільного приладдя. Відсутній письмовий стіл, шафи для одягу, у дітей немає книжок, розвиваючих іграшок. Запасу дров та вугілля немає. Запасу продуктів немає. Підсобним господарством не займається, земельна ділянка не обробляється. З ОСОБА_2 працівниками служби у справах дітей і Дмитрівської сільради неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов'язків, створення належних умов для життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм по відношенню до малолітніх дітей. Для вирішення побутових питань, надання соціальної допомоги (оформлення соціальних виплат, працевлаштування, наведення ладу в будинку) за заявою матері з 05.06.2014 року по 30.07.2014 року діти ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебували в КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР. Сім'я тривалий час була під контролем служби та Дмитрівської сільської ради. Для надання соціальної допомоги, за заявою матері діти: ОСОБА_4, 2007 року народження, ОСОБА_5, 2009 року народження, і ОСОБА_6, 2011 року народження, повторно направлені 05.05.2015 року до КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР на повне державне забезпечення, де знаходяться і по теперішній час. За повідомленням КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР на момент потрапляння до закладу дітей емоційно-вольова сфера не відповідала віку: дівчата не ініціювали спілкування, спостерігалась емоційна нестабільність, соціально-побутові навички не відповідають віку. Розумовий розвиток не відповідає віковим нормам. На момент потрапляння дівчата мали вузький кругозір, низький рівень пізнавальних процесів, недостатньо сформовані мовні засоби, мотивація до навчання була відсутня. Все вище перераховане є результатом педагогічної занедбаності дітей з боку матері. В умовах закладу стабілізувався психоемоційний стан дітей, вони залучаються до спільних ігор, розуміють інструкції педагогів, охоче виконують їх доручення. Оптимізувався процес розвитку пізнавальних процесів, підвищився пізнавальний інтерес. Нові знання засвоюють повільно, потребують заохочення та схвалення дорослих. Під час роботи з дівчатами у центрі було виявлено, що в родині не створено умов для виховання дітей. За повідомленням Центру мати дітей - ОСОБА_2 жодного разу не відвідала доньок, не телефонувала до закладу, не цікавилась їх життям, здоров'ям та навчанням. 13.08.2015 року в Центрі відбулось засідання батьківського клубу «Діалог», на яке була запрошена мама дітей, але вона не з'явилась.

Вказані обставини підтверджуються характеристиками з місця проживання відповідача та інформаційними довідками виконкому Дмитрівської сільради (а.с.10, 20, 21), довідками за результатами бесід, проведених службою у справах дітей, наказами про взяття дитини на облік (а.с.12, 15, 17), актами обстеження матеріально-побутових умов (а.с.22, 54), світлокопією постановами №310/11381/15-ц від 29.12.2015 року та №310/4699/15-ц від 29.05.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.184 ч.2 КУпАП (а.с.24, 53), зверненнями служби у справах дітей до Бердянського відділу поліції (а.с.19, 23, 25), інформаційними листами КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР (а.с.15, 17, 18, 43-45).

Орган опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації надав суду висновок №01-37/1419 від 04.12.2015 року. Вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6-8).

Зазначений висновок повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами. В матеріалах справи є наявні чисельні докази винної поведінки відповідача, які, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення матері від виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки вона свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 участі в утриманні дітей не бере, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебувають в КЗ «Пологівський ОЦСПРД» ЗОР на повному державному забезпеченні. Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з неї аліментів на утримання дітей у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, на користь державного закладу куди буде влаштована дитина, або особи, яка буде призначена опікуном.

Відповідно до ст.84, 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 1102,40.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 166 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-64, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка народилася в с. Новоселівка, Карасуського району, Кустанайської області, батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, на користь державного закладу куди буде влаштована дитина, або особи, яка буде призначена опікуном, починаючи стягнення з 08.12.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір у загальному розмірі 1102,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ. І. Стручкова