Постанова № 55283102, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 706/1599/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Орендарчук М.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов"язання перерахування та виплати недополучених сум пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до Христинівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (далі - Відповідач) про визнання протиправною відмову Відповідача в проведенні донарахування раніше призначеної пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати; зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та донарахування пенсії з 14.05.2015 року з урахуванням інших виплат, визначених у довідці про складові заробітної плати із загальним процентом розрахунку пенсії від заробітку від 86%.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є пенсіонером та з 19 березня 2010 року перебуває на обліку у Відповідача, отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу».

03 листопада 2015 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте листом від 04 листопада 2015 року №21/М-10 управлінням пенсійного фонду в перерахунку пенсії їй відмовлено та вказано, що розмір пенсії обчислено вірно та відповідно вимог діючого законодавства.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Положеннями ст.33 Закону передбачено, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця. Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Приписами ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Згідно пп.1.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 року №5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, входять (на ряду з доплатами, надбавками, гарантійними та компенсаційними виплатами, передбаченими чинним законодавством, преміями, пов'язаними з виконанням виробничих завдань і функцій) до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 року №5.

Тобто, індексація, як вбачається з викладеного, входить до фонду додаткової заробітної плати, який є складовою частиною фонду оплати праці та, відповідно, до системи оплати праці державного службовця.

Як вбачається з довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу» від 03.11.2015 року №330/23-24-05-30, виданої Христинівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Черкаській області, інші виплати складаються із матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб (а.с.7).

На всі виплати, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність дій Відповідача щодо невключення інших видів оплати праці при обчисленні розміру пенсії Позивача та відмови у проведенні Позивачу перерахунку пенсії з урахуванням фактично отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 травня 2013 року у справі №21-125а13, від 04.03.2014 року у справі №21-14а14, від 03.06.2014 року у справі №21-134а14.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції задовольняє позовні вимоги з 14.05.2015 року, не обґрунтовуючи будь-яким чином підстав для такого вирішення справи,.

Колегія суддів не погоджується з таким вирішенням спору в цій частині з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки Позивач звернулась до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії 03.11.2015 року, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернулася за перерахунком пенсії, а саме, з 01.11.2015 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню за період з 01 листопада 2015 року, тобто з моменту звернення Позивача із заявою до суб»єкта владних повноважень про перерахунок та виплату пенсії згідно довідки про заробітну плату від 03.11.2015 року №330/23-24-05-30.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Отже, судове рішення в частині зобов'язання здійснити перерахунок та донарахування пенсії з 14.05.2015 року підлягає зміні, з врахуванням дати звернення Позивача до суб'єкта владних повноважень з відповідною заявою.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а резолютивну частину постанови суду першої інстанції змінити, шляхом зміни дати, з якої необхідно здійснити перерахунок та донарахування пенсії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року відкрито апеляційне провадження та відстрочено апелянту - Управлінню Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області сплату судового збору до прийняття рішення.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З врахуванням вимог вказаної норми закону, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 80,39 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року в частині періоду задоволення позовних вимог змінити та в цій частині прийняти нову постанову наступного змісту.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та донарахування пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2015 року з урахуванням інших виплат, визначених у довідці про складові заробітної плати із загальним процентом розрахунку пенсії від заробітку 86 %.

В решті постанову суду залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (вул.Леніна, 31, м.Христинівка, 20001, код ЄДРПОУ 21366797) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 80 (вісімдесят) грн 39 (тридцять дев»ять) коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 28 січня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.