Постанова № 55283089, 25.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/10405/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Полтєва Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання неправомірною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення та зобов'язати призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ, на день встановлення інвалідності та стягнути кошти..

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач був звільнений з військової служби за хворобою у 1991 році та є пенсіонером Міністерства оборони України, інвалідом війни ІІ групи, має 28 років вислуги, нагороджений відзнакою Міністерства оборони СРСР за бездоганну військову службу, що підтверджується витягами з наказів та копіями посвідчень.

19 січня 1993 року він отримав ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 19 січня 1993 року серії 2-18 АЕ №044052.

05 жовтня 2009 року отримав ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 05 жовтня 2009 року серії КВ-1 №004196.

Позивач надав відповідачеві через уповноважену особу - Київський міський військовий комісаріат необхідні документи для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року № 499 у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день встановлення інвалідності.

Листом від 03 квітня 2015 року Київським міським військовим комісаріатом направлено відповідачу необхідний пакет документів на позивача для подальшого опрацювання.

У зв'язку з відсутністю прийняття рішення відповідачем протягом тривалого часу, позивач звернувся із заявою до відповідача в особі його керівника - Міністра оборони України, яку останнім було отримано 07 травня 2015 року.

Не отримавши відповіді на своє звернення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для невиплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до ст. 41 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною 2 ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно підп. 2 п. 2 Порядку (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності - 05.10.2009 року) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 54-х місячного грошового забезпечення.

Виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", слід зробити висновок, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року (справа №21-135а15).

У разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21- 563а14) і колегія суддів бере її до уваги.

Твердження апелянта про те, що МО України не приймало рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, колегією суддів не береться до уваги, оскільки заяву про таку виплату від 30 квітня 2015 року позивач адресував саме до МО України. Крім того, відповідно до частини шостої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ обов'язок щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги покладено на МО України, представник якого і заперечував право позивача на її отримання. Тобто фактично йдеться про відмову у нарахуванні допомоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 22.10.2015 року (справа №К/800/62717/14).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, зобов'язуючи Міністерство оборони України здійснити призначення та виплату ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції в мотивувальній частині вказує на необхідність під час здійснення цих виплат врахувати раніше здійснені позивачеві виплати, проте, в резолютивній частині рішення про це не зазначає, тому постанова суду підлягає зміні.

Щодо клопотання відповідача про повернення надміру сплаченого судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.2. ст. 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року апелянту потрібно було сплатити 80,38 грн. судового збору, проте, як вбачається з платіжного доручення № 248/979 від 16 листопада 2015 року (а.с. 103), апелянтом сплачено 5280,00 грн. Тобто апелянтом внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому сума переплачених коштів підлягає поверненню у розмірі переплати, а саме 5199 грн. 62 коп.

Керуючись ст. ст. 183-2,195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року - змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини постанови висловом: "з урахуванням проведених виплат".

В решті постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року - залишити без змін.

Повернути Міністерству оборони України з рахунку УДКСУ у Печерському районі № 31211206781007, банк ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38004897 переплачену суму судового збору у розмірі 5199 (п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 62 копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 27 січня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.