Постанова № 55282706, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/15907/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К. Г.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року з позовом до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком з 18.08.2015 р. з урахуванням довідки від 05.04.2007 року № 107-5-24; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 18.08.2015 року; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням довідки від 05.04.2007 року № 107-5-24 з 18.08.2015 року.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 24.01.2008 року отримувала пенсію у разі втрати годувальника, що була призначена їй у відповідності до п. б ч. 1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У серпні 2014 року позивач набула право на пенсію за віком та звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії та необхідним для призначення пенсії переліком документів.

19.08.2014 року позивачу було призначено пенсію за віком.

При розрахунку розміру пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

18.08.2015 р. позивач звернулася до відповідача з заявами про перерахунок пенсії з 19.08.2014 року у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 107-5-24 від 05.04.2007 року (а. с. 9 - 10).

До заяв позивачем було долучено довідку про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року від 05.04.2007 року № 107-5-24 (а. с. 8).

Листом від 08.09.2015 р. № 341/12/В-281 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (далі - Порядок) визначено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховується при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється.

У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.

У відповідності до ч. 5 п. 2.8 Порядку особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються за іншим видом пенсії до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання пенсії.

З огляду на вищезазначені норми, у справі, що розглядається йдеться про призначення пенсії позивачу, а не проведенні переведення з одного виду пенсії на інший.

Такий висновок колегії суддів підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 09.06.2015 р. у справі № 21-550а15 зазначив, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

За таких обставин ВС України прийшов до висновку, що суд апеляційної інстанції, з яким погодився й Вищий адміністративний суд України, безпідставно дійшов висновку про застосування у цій справі частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Відтак, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що позивач не має права на застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2011, 2012, 2013 роки.

Також, досліджуючи довідку від 05.04.2007 року № 107-5-24 на відповідність її змісту вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У відповідності до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії обґрунтована тим, що довідка не містить даних про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підставі вказаної довідки пенсія позивачу вже призначалася 24.01.2008 року за Законом № 2262, відтак, відповідність її даних первинним документам засвідчується фактом призначення пенсії пенсійним органом.

З огляду на це, відмова відповідача щодо прийняття вказаної довідки в якості підстави для перерахунку пенсії носить формальний характер, а право позивача на перерахунок пенсії не є оспорюваним.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є протиправними.

Натомість, частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Зважаючи на те, що заява до відповідача подана позивачем 18.08.2015 р., пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.09.2015 р., а не з 18.08.2015 р., як просить позивач у адміністративному позові.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з 01.09.2015 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком з 01.09.2015 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та з урахуванням довідки від 05.04.2007 року № 107-5-24, та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії скасувати.

В цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком з 01.09.2015 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком з 01.09.2015 р. з урахуванням довідки від 05.04.2007 року № 107-5-24.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 01.09.2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням довідки від 05.04.2007 року № 107-5-24 з 01.09.2015 року.

В іншій частині постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва (ЄДРПОУ 22869454) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 03187, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1023 грн. 00 коп. (одна тисяча двадцять три гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.