Ухвала суду № 55282674, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7468/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відовідальністю «ЮВК-Агат» до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ЮВК-Агат» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій державного виконавця в частині здійснення виконавчих дій після закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, визнання протиправними дій державного виконавця в частині ненадання копій постанов про відкриття виконавчого провадження; скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП №45647211 від 01.04.2015 р.; скасування постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100,15 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП № 45647211 від 01.04.2015 р.; скасування постанов про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП № 45647211 від 10.04.2015 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП №45647211 від 01.04.2015 р.

Визнано протиправними та скасовано постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100,15 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП № 45647211 від 01.04.2015 р.

Визнано протиправними та скасовано постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. за ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП № 45647211 від 10.04.2015 р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення виключно у межах задоволених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Варавою Р. С. на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45647144 від 01.12.2014 р. з примусового виконання виконавчого листа 2-373/12 від 17.11.2014 р., виданого Деснянським районним судом міста Києва.

Вказаною постановою зобов'язано ТОВ «ЮВК-Агат» видати наказ про надання ОСОБА_3 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15.09.2012 р. по 08.06.2015 р.

Аналогічно відкрито виконавчі провадження № 45647176 та №45647211 постановами від 01.12.2014 р. за вказаним виконавчим листом, що містять зобов'язання оформити належним чином заяву-розрахунок для нарахувань по лікарняному по вагітності та пологах та подати її до Фонду соціального страхування та видати наказ про індексацію заробітної плати (550 грн.) ОСОБА_4 на момент призупинення діяльності товариства до рівня мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку (28.03.2012р.) - 1073 грн.

Пунктом 2 вищезазначених постанов про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 08.12.2014 р., а також пунктом 3 попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, рішення буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчим дій.

В подальшому, відповідачем винесено постанови ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП №45647211 від 01.04.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн., витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100,15 грн. та від 10.04.2015 р. про накладення штрафу у розмірі 1 020,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

На підставі ч. 5 ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У відповідності до положень ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Згідно частин 1-5 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно із п. 4.1.1. Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Мін'юсту № 74/5 від 15.12.1999 p., державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищепроцитовані норми, колегія суддів приходить до висновку про правомірність задоволення позовних вимог судом першої інстанції, позаяк, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що постанови про відкриття виконавчого ВП № 45647144, ВП № 45647176, ВП № 45647211 від 01.12.2014 р. направлялись позивачу за адресою: м. Київ, вул. Драйзера 3-Д, кв. 184, в той час, як згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та ФОП місцезнаходження ТОВ «ЮВК-Агат»: м. Київ, вул. Драйзера, 9-Д, кв. 184.

У зв'язку з такою помилкою відповідача при зазначенні адреси адресата про існування постанов про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався 22.04.2015 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, що також не заперечується відповідачем.

В свою чергу, в апеляційній скарзі відповідач вказує, що у відповідності до ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Вказаною нормою відповідач обґрунтовує власну позицію щодо того, що оскільки станом на момент подання апеляційної скарги з моменту ознайомлення позивача з матеріалами виконавчих проваджень минуло більше ніж 10 днів, а рішення суду у добровільному порядку не виконано, оскаржувані постанови, з юридичної точки зору, винесені правомірно.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку обставинам, що виникли в процесі розгляду справи та не були предметом спору на момент звернення до суду з адміністративним позовом.

Натомість, оскаржувані постанови були винесені відповідачем 01.04.2015 р. та 10.04.2015 р., тобто до моменту, коли позивач ознайомився з постановами про відкриття виконавчого провадження (22.04.2015 р.), отже, передчасно.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відовідальністю «ЮВК-Агат» до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанов залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.