Ухвала суду № 55282523, 26.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 січня 2016 року м. Київ № 826/3515/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Кротюка О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи №826/3515/15

за позовомОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проскасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015 ВП №44546443В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії відмолено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року - без змін.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України 17.12.2015 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 в адміністративній справі №826/3515/15 підставою для направлення останньої на новий розгляд слугувало не дослідження судом першої та апеляційної інстанції обставин, з якими законодавець пов'язує питання дотримання строку звернення до суду, поважність причин, за яких цей строк було пропущено, а також наслідки пропуску цього строку. При цьому, суд зазначив, про залишення поза увагою судами попередніх інстанцій клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

22.01.2016 адміністративну справу №826/3515/15 передано на розгляд судді Кротюка О.В.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За таких обставин, в контексті п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України та ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015, суд при перевірці додержання позивачем строків звернення до суду та наявності (у випадку пропущення строків звернення) поважних причин для поновлення останнього звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В той же час, згідно приписів ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконання про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015.

Статтею 99 КАС України визначено строк звернення до суду.

Так, згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 99 КАС України регламентовано, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 181 КАС України).

Водночас, згідно ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Аналіз ч. 2 ст. 181 КАС України у взаємозв'язку з приписами ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження дає суду підстави стверджувати, що строк на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця становить десять днів з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено альтернативний спосіб для оскарження, зокрема рішень державного виконавця або начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду (за винятком оскарження бездіяльності, дій чи рішень державного виконавця боржником у виконавчому проваджені). Тобто, стягувач на власний розсуд реалізує надане йому право щодо оскарження бездіяльності, дій та рішень державного виконавця шляхом адміністративного чи судового оскарження.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є учасником виконавчого провадження ВП №44546443, в рамках якого оскаржується постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015.

Таким чином, строк звернення до суду в даному випадку становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів виконавчого провадження (а.с.112-113) слідує, що 11.02.2015 позивачем подано скаргу до начальнику відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Вказане дає суду підстави стверджувати, що станом на 11.02.2015 ОСОБА_1 знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів. За таких обставин, перебіг строку звернення до суду розпочинається з 11.02.2015. Тобто, на думку суду, саме момент подання скарги на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015 достеменно підтверджує обізнаність позивача про її наявність, а відтак про обізнаність позивача щодо порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, як свідчать матеріали справи №826/3515/15 адміністративний позов було подано до суду 02.03.2015, з порушенням десятиденного строку звернення до суду.

Між тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду (а.с.6), однак не наведено жодних поважних та об'єктивних причин, що стали підставою для його пропуску.

При цьому, судом не береться до уваги адміністративне оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2015 до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, оскільки вказані обставини не позбавляли права позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Окрім того, суд додатково наголошує, що питання обізнаності/не обізнаності особи щодо законодавства України, у тому числі строків звернення до суду, не є та не може бути об'єктивною підставою для наявності підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду та враховуючи відсутність поважних причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про застосування статті 100 КАС України - залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк