Рішення № 55282184, 22.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3647/15-ц

Провадження № 22-ц/779/31/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання, починаючи від дня пред'явлення позову і до 30 червня 2017 року в розмірі 600 грн.

Свої вимога обґрунтовувала тим, вона є донькою відповідача та навчається в Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3 на денній формі навчання, яке є платним і розмір щорічної плати за навчання становить 11 900 грн., крім того, вона проживає в гуртожитку, оплата за який становить 872 грн. за 4 місяці.

Посилаючись на важке матеріальне становище та неспроможність матері самостійно її утримувати та вказуючи, що батько є працездатного віку, має постійний дохід, тому здатен сплачувати аліменти, просила позов задовольнити.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_1, яка навчається в Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3 в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 22 вересня 2015 року і до досягнення нею двадцяти трьох років, а саме: 02 липня 2019 року.

Зазначено, що право на утримання повнолітньої дочки припиняється у разі припинення навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2 487,20 грн. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції узяв до уваги усні пояснення представника позивача та не оцінив належним чином пояснення відповідача та наданні ним письмові докази.

Вказує, що згідно наданих позивачем квитанцій про оплату за навчання та про оплату за проживання в гуртожитку, платником є його дочка, однак у позовній заяві остання зазначила, що кошти сплачує її мати - ОСОБА_4

Вважає, що суд не дослідив його можливість надавати матеріальну допомогу, а саме: те, що він є безробітнім, перебуває на обліку в Калуському управлінні соціального захисту населення, має на утриманні малолітню дитину, а також, що утриманцем в сім'ї є його дружина, яка працює викладачем у дитячій музичній школі.

Зазначає, що позивач не являється особою, яка в силу фізичних чи психічних вад позбавлена можливості постійно чи тимчасово працювати, а також не є інвалідом.

Крім того, при визначені періоду стягнення аліментів суд не врахував канікулярні періоди в навчанні.

У зв'язку з наведеним, просить рішення змінити та ухвалити нове, яким стягувати аліменти в розмірі по 100 грн. щомісячно, до закінчення навчання, але не довше як до досягнення дочкою 23 років.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з наведених вище мотивів.

Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 22 вересня 2015 року і до досягнення нею двадцяти трьох років, а саме до 02 липня 2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в даний час є працездатним, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за особою похилого віку, а тому він спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка навчається і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Проте, повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час досягла повноліття та навчається у Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3, на денній формі навчання.

Згідно договору № 09-127 на платне навчання в Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3 від 12 серпня 2015 року, укладеного між університетом та ОСОБА_1, загальна вартість освітньої послуги за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр становить 23 800 грн. Розмір плати за один семестр складає 5 950 грн.

Крім того, позивач згідно договору № 54 на тимчасове проживання у гуртожитку студмістечка Чернівецького національного університету імені ОСОБА_3 від 29 серпня 2015 року, проживає у гуртожитку та зобов'язана здійснювати оплату за проживання та додаткові послуги.

З долучених до матеріалів справи копій квитанцій вбачається, що 27 липня 2015 року ОСОБА_1 сплатила 5 950 грн. за навчання на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені ОСОБА_3 та 29 серпня 2015 року сплатила 872 грн. за проживання в гуртожитку цього університету.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітнім дочкою, сином.

Встановлено, що відповідач перебуває у другому шлюбі, від якого народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на його утриманні.

Відповідач на даний час не працює, відповідно до довідки УПСЗН Калуської міської ради здійснює догляд за особою похилого віку.

Як пояснила в засіданні апеляційного суду представник апелянта, відповідач до 2014 року виїжджав на роботу в Російську Федерацію, також на базарі здійснював торгівлю товарами, однак підприємницька діяльність на даний час ним припинена.

Станом на даний час відповідач не заперечує щодо сплати аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, однак просить зменшити розмір аліментів з врахуванням його матеріального становища до 100 грн.

Зважаючи на те, що позивачем не представлено доказів можливості сплати відповідачем аліментів у визначеному розмірі, колегія суддів виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи наявність у відповідача на утриманні неповнолітньої дитини, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 300 грн. щомісячно.

У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає до зміни.

Крім того, до зміни підлягає і рішення суду в частині визначення періоду стягнення аліментів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила стягувати аліменти до 30 червня 2017 року, тобто, на період її навчання в Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3.

А тому слід стягнути аліменти на утримання позивачки починаючи з 22 вересня 2015 року (часу звернення до суду з позовом) і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2017 року.

В решті рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2015 року в частині визначення розміру аліментів та періоду їх стягнення змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка навчається в Чернівецькому національному університеті імені ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 22 вересня 2015 року і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2017 року.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В. Василишин