Постанова № 55280729, 19.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р. Справа № 804/6536/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретаріДерев'янко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолімер" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європолімер" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003221501 від 06.05.2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003211501 від 06.05.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на безпідставність висновків акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення. Протиправність висновків полягає у неправомірному покладанні на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європолімер" зобов'язання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення неправомірними, оскільки сплата грошового зобов'язання з ПДВ підтверджується заявою про погашення грошового зобов'язання за рахунок переплати. При цьому позивач також вказує, що відповідачем застосовані штрафні санкції із порушенням визначення розміру штрафу, який залежить від кількості днів затримки платежу.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступне.

Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року від 21.07.2014 року та податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року від 19.08.2014 року.

За результатами перевірки, 06.05.2015 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №908/04-61-15-01/33474972.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Так, в порушення пункту 57.1 статті 57 пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України підприємством допущена затримка сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з ПДВ, тобто несвоєчасно надане платіжне доручення до установи банку.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4 933,31 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 34 323,30 грн.

Правомірність винесення зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Строки сплати податкового зобов'язання визначено статтею 57 Податкового кодексу України, зокрема, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що відповідальність у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовується у разі якщо платник податків протягом строків, визначених цим Кодексом, не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання або грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, яке є узгодженим та строк сплати якого настав.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1 ст.87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як встановлено в підпунктах 43.2., 43.3, 43.4, 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Розглядаючи позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003211501 від 06.05.2015 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 933,31 грн., суд виходить з наступного.

21.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європолімер» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 69 462 грн.

Судом встановлено, що на момент граничного терміну сплати податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2014 року, а саме 30.07.2014 року, у ТОВ «Європолімер» існувала переплата з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 249 000 грн.

Факт наявності у позивача переплати з авансових внесків з податку на прибуток є обставиною, яка відповідачем не заперечується.

08.07.2014 року позивач звернувся до відповідача із листом №08/07-14, яким попросив переплату з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 60 000 грн. перерахувати на особовий рахунок з податку на додану вартість для погашення частини грошових зобовязань з ПДВ за червень 2014 року. Позивач також повідомив податковий орган про те, що решта грошового зобов'язання з ПДВ за червень 2014 року буде погашена шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку.

Листом від 21.07.2014 року № 15542/10/04-61-202-36 відповідач повідомив позивача про те, що листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.07.2014 року №8870/7/04-36-20-02-26 не погоджено перерахування надміру сплачених сум з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11024000) в рахунок погашення податкових зобовязань по податку на додану вартість у розмірі 60 000 грн. та рекомендовано зарахувати надміру сплачені суми в рахунок погашення майбутніх податкових зобовязань з цього податку.

31.07.2014 року позивач повторно звернувся до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська з проханням повернути ТОВ «Європолімер» частину надмірно сплачених платежів (переплату) з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 69 492 грн. шляхом погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 69 462 грн., який виник 31.07.2014 року за результатами декларування за червень 2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач завчасно, в порядку, визначеному чинним на момент існування спірних правовідносин законодавством, звернувся до відповідача із заявою в довільній формі про зарахування надміру сплаченого грошових зобов'язань в рахунок сплати грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

Втім, відповідачем вказана заява безпідставно проігнорована з причин, які не можуть бути визнані судом поважними.

Однак, суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Судом у цій справі встановлено, що позивач мав переплату з авансових внесків з податку на прибуток, звертався до податкового органу щодо зарахування переплати по податку на прибуток в рахунок погашення спочатку податкового зобовязання, а в подальшому податкового боргу. Проте ці заходи податковим органом було вжито несвоєчасно, унаслідок чого відносно позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення граничного строку сплати авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 10% в сумі 4 933,31 грн.

Відповідно до інформації, наданої ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, податкове зобовязання з ПДВ за червень 2014 року з терміном сплати 30.07.2014 року, було погашено 27.08.2014 року за рахунок перекиду з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 69 462 грн., згідно листа позивача від 31.07.2014 року.

Отже, безпідставним вбачається твердження податкового органу в акті перевірки про те, що позивач несвоєчасно сплатив грошове зобов'язання з податку на додану вартість, а саме грошове зобов'язання терміном сплати 30.07.2014 із затримкою на 28 календарних днів.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини суд визнає, що у ситуації, яка склалася, податковий орган в липні 2014 року порушував вищевказані вимоги щодо "належного урядування".

За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003211501 від 06.05.2015 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 933,31 грн. підлягає скасуванню.

Розглядаючи позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003221501 від 06.05.2015 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 323,30 грн., суд виходить з наступного.

19.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європолімер» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 255 083 грн.

Судом встановлено, що граничний термін сплати податкового зобов'язання за вищезазначеною декларацією настав 30.08.2014 року.

01.09.2014 року позивач звернувся до відповідача із листом №01/09-1, яким попросив переплату з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 172 200 грн. перерахувати на особовий рахунок з податку на додану вартість для погашення частини грошових зобовязань з ПДВ за липень 2014 року.

Як вже зазначалось судом, відповідно наведених норм чинного законодавства, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проте, відповідно до інформації, наданої ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, судом встановлено, що перерахування коштів в сумі 172 200,00 грн. на особовий рахунок позивача з податку на додану вартість для погашення частини грошових зобовязань з ПДВ за липень 2014 року відбулось лише 30.09.2014 року, тобто з пропущенням встановленого законодавством строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість відбулось лише 30.09.2014 року, а не протягом 20 днів, як того вимагають норми чинного законодавства, саме з вини податкового органу, то штраф за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання має бути застосований до позивача у розмірі 10%.

Отже, податкове повідомлення рішення №0003221501 від 06.05.2015 року підлягає скасуванню в частині застосування суми штрафу у розмірі 17 161,65 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позову такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позовні вимоги були задоволені частково в розмірі 56,28 % від загальної суми позову.

Оскільки позивачем при подачі адміністративного позову було сплачено 182,70 грн., йому необхідно сплатити ще 616,06 грн. = 1 827 грн. - 1 028,24 грн. -182,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європолімер" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі №0003211501 від 06.05.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003221501 від 06.05.2015 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17 161,65 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 616,06 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1