Ухвала суду № 55280387, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2016 р. м. Київ К/800/25571/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013

у справі № 802/408/13-а Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2)

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2013 позов ФОП ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 26.04.2012 № 0000741721.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 88 496,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 18.04.2012 № 464/1721/2106514534 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 31.05.2011, проведеною на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з цими висновками позивач порушив норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у відсутності у ФОП ОСОБА_2 первинних документів, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 88496,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» на поставку транспортно-експедиторських послуг, яка не мала реального характеру.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час податкової перевірки надав первинні документи, на підставі яких задекларував податковий кредит по операціях з поставки з ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент». Ці документи оформлені належним чином, додаткові документи, крім тих, що надав позивач, податковий орган не вимагав, будь-які листи (запити) з цього приводу не направляв. Суд зробив висновок, що право платника податку на формування податкового кредиту не залежить від дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства та законодавства, що регулює порядок реєстрації юридичних осіб.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції, з посиланням на дефектність складених первинних документів (акти виконаних робіт, рахунки-фактури), свідчення громадянина ОСОБА_3, директора ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» як свідка у досудовому слідству по кримінальній справі № 56-2643, який спростовував свою участь у створенні та діяльності цього товариства, підписанні будь-яких документів, складених з участю товариства, в тому числі податкових накладних, дійшов висновку, що господарські операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» є безтоварними, тому збільшення позивачем за наслідками цих операцій податкового кредиту є неправомірним.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК (у редакції до внесення змін законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-ІV, який вступив у силу з 13.01.2013).

Згідно наведених правових норм матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 № 21-494а14.

Враховуючи, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 18.04.2012 № 464/1721/2106514534, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, була проведена на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА у м. Києві майора податкової міліції Горожанова В.А. від 02.10.2011, винесеної у межах кримінального провадження за фактом підроблення документів ПП «Айзберг - 2» (справа № 56-2643), а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з вказаною постановою, на дату прийняття податкового повідомлення-рішення, яке позивач оспорює, у судовому процесі не надано, вказане податкове повідомлення-рішення прийняте передчасно та підлягає скасуванню.

Суди попередніх інстанцій не застосували вказані правові норми та залишити поза увагою ту обставину, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 № 0000741721, проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, помилково надавши оцінку висновкам акту перевірки від 18.04.2012 № 464/1721/2106514534, які поряд з іншими доказами є предметом дослідження у кримінальному процесі, які можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду кримінальної справи, і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позову є передчасним, що, однак, не вплинуло на результат розгляду справи цим судом.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев