Постанова № 55280354, 25.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 р. Справа № 818/1556/15

Головуючий 1 інстанції: Осіпова О.О.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бенедик А.П., Суддя Калиновський В.А.

при секретарі Ружинській К.О.

за участю:

представників позивача ? ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ? Сумцової С.В.

спеціаліста ? ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2015р. по справі № 818/1556/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, скасування наказів та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_5, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-003 від 09.02.14 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 11737,56 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення № 011 від 12.02.15 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 586,88 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000051702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на 7390,9 грн., в т.ч. на 5912,72 грн. за основним платежем та на 1478,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 1001,99 грн., в т.ч. на 801,59 грн. за основним платежем та на 200,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати протиправним та скасувати рішення № 7 від 27.02.15 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку; визнати протиправним наказ Конотопської ОДПІ № 23 від 23.01.15 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5.» та наказ № 36 від 30.01.15 р. «Про продовження терміну документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5.»; визнати незаконним проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені актом № 29/17-03/НОМЕР_3 від 09.02.15 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2015р. по справі № 818/1556/15 позовні вимоги задоволено частково: визнана протиправною та скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-003 від 09.02.14 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 11737,56 грн.; визнане протиправним та скасоване рішення № 011 від 12.02.15 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 586,88 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000051702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на 7390,9 грн., в т.ч. на 5912,72 грн. за основним платежем та на 1478,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000041702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 1001,99 грн., в т.ч. на 801,59 грн. за основним платежем та на 200,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнане протиправним та скасоване рішення № 7 від 27.02.15 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку. У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.15 р. по справі № 818/1556/15 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.01.15 р. до 30.01.15 р. Конотопською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.12 р. по 31.12.14 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 р. по 31.12.14 р., за результатами якої складений акт № 29/17-03/НОМЕР_3 від 09.02.15 р. та зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 ПК України внаслідок заниження податку на доходи від підприємницької діяльності в періоді з 01.10.14 р. по 31.12.14 р. на суму 5912,72 грн.; ст. 6, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із заниженням нарахування єдиного соціального внеску за 4 квартал 2014 р. на суму чистого доходу в розмірі 11737,36 грн.; п. 293.4 ст. 293 ПК України внаслідок заниження податкового зобов'язання з єдиного податку на суму 801,59 грн., в т.ч. за 2012 р. на 346,37 грн. та за 2014 р. на 455,22 грн. (т. 1, а.с. 83-90).

На підставі акту перевірки відповідачем винесені: вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-003 від 09.02.14 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 11737,36 грн.; рішення № 011 від 12.02.15 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 586,88 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; податкове повідомлення-рішення № 0000051702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на 7390,9 грн., в т.ч. на 5912,72 грн. за основним платежем та на 1478,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000041702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 1001,99 грн., в т.ч. на 801,59 грн. за основним платежем та на 200,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 62-67). Також за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято рішення № 7 від 27.02.15 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_5 у зв'язку зі здійснення ним видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (т. 1, а.с. 68).

Не погодившись діями відповідача та з прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним рішень.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В рішенні суду першої інстанції зазначено та це підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 01.10.13 р. між позивачем (виконавець) та ТОВ «Лада-Центр» (замовник) укладений договір № 13 (т. 1, а.с. 132-135), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату (маржу) послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги, які полягають у пошуку потенційних покупців товару; наданні покупцям консультацій щодо характеристик, цін, умов продажу товару, тощо; сприянні укладанню з покупцями договорів купівлі-продажу товару; здійсненні необхідних заходів по просуванню товару в регіоні збуту, яким є переважно м. Конотоп та Конотопський район Сумської області. Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 1.1, п. 1.2, п. 6.2). Підставою для сплати маржі є рахунок-фактура на виконані послуги, акт про виконання послуг з продажу, укладеного між замовником та виконавцем, і, обов'язково, акт приймання-передачі товару між замовником і покупцем (п. 4.7 договору).

Також в своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що 10.01.14 р. між ТОВ «Автопроект-С» (довіритель) та ФОП ОСОБА_5 (повірений) укладений договір № 2 (т. 1,а.с. 155-156), згідно з яким повірений від імені, в інтересах, за рахунок довірителя здійснює пошук потенційних покупців на автомобілі марки Ford різних моделей і модифікацій, за що отримує від довірителя винагороду (п. 1.1). Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 7.5 Договору). До обов'язків повіреного серед іншого належить: здійснення пошуку третіх осіб (кінцевих споживачів) покупців товару; на підставі даного договору та довіреності, виданої довірителем, укладати від імені та за рахунок довірителя договори на реалізацію товару, а також підписувати необхідні протоколи, акти приймання-передачі, накладні та інші документи по окремій вказівці довірителя; по окремій вказівці довірителя передавати товар та відповідну документацію в установленому місці та у встановлений строк третім особам (кінцевим споживачам) - покупцям товару, укладати при необхідності правочини з транспортними, страховими, експедиторськими та іншими організаціями (п. 2.1, п. 2.3, п. 2.5 договору). За виконання обов'язків довіритель виплачує повіреному винагороду, розмір якої визначається сторонами додатково та визначається в акті надання послуг. Датою сплати ціни товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок довірителя (п. 3.1, 3.2 договору).

Крім цього, 01.02.14 р. між ТОВ «Автоцентр-С» (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладений договір № 01/022014-А (т. 1, а.с. 165-166), предметом якого є прийняття виконавцем на себе зобов'язання від власного імені, за власний рахунок та власними силами здійснювати дії, пов'язані з продажем товару, що реалізує замовник: пошук потенційних покупців товару; надання покупцям консультації щодо характеристик, цін, умов продажу товару, тощо; сприяння укладанню з покупцями договорів купівлі-продажу товару; вчиняти дії, необхідні для просування товару в регіоні збуту, яким є переважно м. Конотоп та Конотопський район Сумської області. Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 6.1 Договору). Замовник, в свою чергу, зобов'язується виплачувати виконавцю маржу в порядку і на умовах, передбачених договором.

Також в рішенні суду першої інстанції вказано, що за договором № 38 від 06.09.12 р. комерційний агент (ФОП ОСОБА_5.) зобов'язується надавати довірителю (ТОВ «Богдан-Авто Суми») послуги із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок довірителя дій по пошуку потенційних покупців на його продукцію, проведенню з ними переговорів та укладенню договорів постачання чи купівлі-продажу у сфері торгівлі транспортними засобами. При цьому, відповідно п. 2.1 договору комерційний агент зобов'язаний при досягненні домовленості з потенційним покупцем щодо кількості, вартості, термінів поставки, способів поставки та інших обов'язкових умов договору укласти від імені довірителя договір з покупцем (т. 1, а.с. 243-244). За виконання доручення розділом 4 вказаного договору передбачена винагорода, яка виплачується за кожен реалізований за його сприянням автомобіль. Крім того, між ФОП ОСОБА_5 (повірений) та ТОВ «Богдан-Авто Суми» (довіритель) укладений договір № 02/01Д від 27.01.14 р. (т. 2, а.с. 110-112), відповідно до якого повірений зобов'язується за агентську винагороду надавати довірителю послуги із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок довірителя дій по пошуку потенційних покупців на його продукцію, проведення з ними переговорів та укладання договорів постачання чи купівлі-продажу. Послуги надаються повіреним у сфері торгівлі транспортними засобами в порядку, передбаченому Господарським та Цивільним кодексом України, у якості комерційного представника (п. 1.1, 1.2 договору). Винагорода виплачується повіреному за кожен автомобіль, що реалізований за його сприянням (п. 6.2 договору). Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 10.1 договору).

Матеріалами справи також підтверджено, що між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Автомобільна компанія «Автолюкс» укладений договір № 03/02 від 03.02.14 р. (т. 2, а.с. 113-114), згідно з п.1.1 якого довіритель доручає, а повірений (позивач) бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя здійснити на території України пошук покупців автомобілів марки «PEUGEOT». Відповідно п. 6.1, п. 6.2 цього договору повірений виконує доручення на платній основі; винагорода виплачується повіреному за кожен автомобіль, що реалізований за його сприянням. Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 10.1 договору). Також предметом договору про надання послуг у сприянні продажу автомобілів № 2-П від 01.05.14 р. є здійснення виконавцем (ФОП ОСОБА_5.) від власного імені, за власний рахунок та власними силами дій, пов'язаних з продажем товару (автомобілів), що реалізує замовник (Приватна експертно-консультаційна комерційна фірма «Авто плюс»), серед яких в т. ч. і здійснення пошуку потенційних покупців товару та сприяння укладанню ними договорів купівлі-продажу, за що замовник зобов'язується виплачувати виконавцю маржу (п. 1 договору). Строк дії договору до 31.12.14 р. (п. 6.1 Договору) (т. 2, а.с. 117-118).

В рішенні суду першої інстанції вказано, що з копій довідок-рахунків вбачається факт їх (слід розуміти транспортних засобів) оформлення не на позивача, а на ТОВ «Богдан-Авто Суми» (покупці ДП «Середино-Будьський агролісгосп», ОСОБА_6.), ТОВ «Автолюкс» (покупці ОСОБА_7, ОСОБА_8.), ТОВ «Лада-Центр» (покупці ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ «Агро-Поліс», С/г ТОВ «Ранок», ОСОБА_11, ОСОБА_12, ДП «Укрліктрави»), ТОВ «Автоцентр-С» (покупець ПАТ КБ «Приватбанк»), ТОВ «Автопроект-С» (покупець ОСОБА_13.), ПЕККФ «Авто плюс» (покупець ОСОБА_13.) (т.2, а.с. 123, 124, зворотній бік, а.с. 125-126, 137, зворотній бік, а.с. 143, зворотній бік, а.с. 148, зворотній бік, а.с. 155, 157, 164, 166, 172, 179).

За твердженням суду першої інстанції контролюючий орган безпідставно робить висновки, що позивач був продавцем транспортних засобів, чого не має у цьому випадку, адже позивач тільки надавав послуги по пошуку потенційних покупців на автомобілі та оформленню довідок-рахунків і за це отримував винагороду (т. 1,а.с. 40-42), а договори купівлі-продажу автомобілів укладали ТОВ «Богдан-Авто Суми», ТОВ «Автолюкс», ТОВ «Лада-Центр», ТОВ «Автоцентр-С», ТОВ «Автопроект-С» та ПЕККФ «Авто плюс» з іншими особами (т. 2, а.с. 122-190), причому кошти (фактичну ціну автомобіля) отримував не ФОП ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 170).

Також суд першої інстанції вказав, що у жовтні-грудні 2014 р. позивач отримував кошти за передпродажну підготовку та огляд транспортних засобів та огляд транспортних засобів при оформленні довідок рахунків та комісійну винагороду, що підтверджується копіями банківських виписок (т.1, а.с. 200-220). На виконання договорів комісії від 01.12.14 р. ФОП ОСОБА_5, як комісіонером, були укладені договори купівлі-продажу автомобілів з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т. 1, а.с. 186-199).

Судом першої інстанції, з посиланням на ч. 1 ст. 1011, ст. 1018, ч. 1 ст. 1000 ЦК України та ч. 1 ст. 297 ГК України, зазначено, що оскільки право власності на транспортні засоби до позивача у даному випадку не переходило, оплата від покупців автомобілів здійснювалася на розрахункові рахунки довірителя, документи на підставі відповідного доручення оформлювалися посередником від імені довірителя, то ФОП ОСОБА_5 не був продавцем підакцизних товарів, а лише надавав послуги зі сприяння їх продажу, що не суперечить приписам пп. 291.5.13 ст. 291 ПК України, які встановлюють заборону суб'єктам підприємницької діяльності бути платниками єдиного податку у разі здійснення ними продажу підакцизних товарів.

З приводу посилань в акті перевірки на п. 12 та п. 48 постанови КМУ № 1200 від 11.11.08 р., якою затверджений Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, суд першої інстанції зазначив, що цей Порядок не встановлює правил податкового обліку, а лише визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку. Сам по собі факт отримання позивачем бланків довідок-рахунків та складання актів технічного стану не свідчить про здійснення ним господарської діяльності з реалізації автомобілів за умови відсутності підтвердження надходження на його рахунок сум від їх продажу та переходу права власності на товар від нього як продавця до інших осіб.

На підставі наведеного, судом першої інстанції зроблений висновок, що ФОП ОСОБА_5 лише надав посередницькі послуги, які полягали у пошуку потенційних покупців, передачі їм для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і оформленні необхідних документів, що не дає підстави контролюючому органу вказувати на порушення ним правил перебування на спрощеній системі господарювання, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000051702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на 7390,9 грн., в т.ч. на 5912,72 грн. за основним платежем та на 1478,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність рішення № 7 від 27.02.15 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки позивачем не здійснювались види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи відсутність заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 4 квартал 2014 р., безпідставним є висновок відповідача про заниження ФОП ОСОБА_5 нарахування єдиного соціального внеску за вказаний період на суму 11737,56 грн., внаслідок чого вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-003 від 09.02.14 р. з його сплати є протиправною, а тому підлягає скасуванню, як і винесене Конотопською ОДПІ на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення № 011 від 12.02.15 р. про застосування до платника штрафних санкцій в розмірі 586,88 грн.

Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 1001,96 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000041702 від 23.02.15 р., суд першої інстанції зазначив, що висновок про заниження ним єдиного податку внаслідок не визначення доходу в сумі 6927,41 грн., отриманого від ТОВ «Автоцентр-С» у 2012 р. та в сумі 9104,3 грн., отриманого від ТОВ «Автопроект-С» на суму 3748 ,0 грн., від АТ СГ «ТАС» на суму 2922,75 грн. та від ТОВ «Лада-центр» на суму 2763,0 грн. в 2014 р., є передчасним, оскільки під час проведення перевірки не досліджувалося питання фактичної сплати відповідних сум податку з таких доходів у повному обсязі та її підтвердження належними платіжними документами. При цьому, суд першої інстанції вказав, що з копії акта перевірки слідує, що дані, вказані позивачем у Книзі обліку доходів для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, про отримані доходи не співпадають із сумами, що значаться у виписках банку за 2012 р. та 2014 р. Разом з тим, наведене безпосередньо не підтверджує заниження ФОП ОСОБА_5 суми єдиного податку, оскільки згідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу виключно за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, а не за порушення порядку ведення записів у Книзі обліку доходів для єдиного податку та помилки у заповненні податкових декларацій.

Колегія суддів зазначає, згідно матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_5 отримував дохід від здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, чим було порушено п. 293.4. ст. 293 ПК України. Так, згідно наявної інформації ФОП ОСОБА_5 здійснював посередницькі послуги при реалізації автомобілів, а саме: в періоді з 01.09.14 р. по 31.12.14 р. Видами діяльності позивача у вказаний період були: 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами, а з 13.08.14 р види діяльності: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

У відповідності до п. 4 Постанови КМУ № 1200 від 11.11.09 р. облік суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепам мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ведеться Державтоінспекцією в порядку, встановленому МВС. Державтоінспекція формує та веде електронний реєстр таких суб'єктів господарювання. Згідно п. 12 Постанови № 1200 суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери повинен мати Довідки-рахунки, а також відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки «Транзит». Забезпечення суб'єктів господарювання бланками Довідок-рахунків здійснюється Державтоінспекцією. Суб'єкт господарювання, який здійснює оптову і роздрібну торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами, мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номері зобов'язані вести в письмовому та електронному вигляді журнал обліку надходження, реалізації або передачі для реалізації зазначених транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів приймання-передач, біржових угод і відповідно номерних знаків для разових поїздок та номерних знаків «Транзит».

Матеріалами справи підтверджено, що згідно дозволу Департаменту ДАІ МВС України № 4/8-1294 від 04.09.14 р. ФОП ОСОБА_5 було взято на облік як суб'єкта господарювання, який має право здійснювати діяльність, пов'язану з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери за реєстраційним номером 7099. Також ДАІ УМСВ у Сумській області 09.09.15 р. ФОП ОСОБА_5 видані бланки Довідок-рахунків та підтверджено те, що ФОП ОСОБА_5 складає акти технічного стану транспортних засобів у відповідності до п. 48 Постанови КМУ № 1200, що можуть здійснювати лише продавці.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представники позивача зазначили, що наявність у ФОП ОСОБА_5 довідок-рахунків та складання ним актів технічного стану транспортних засобів не є свідченням того, що позивач здійснює діяльність з продажу автомобілів, а є лише певною процедурою, якої необхідно дотримуватися позивачу при виконанні ним умов договору комісії в якості комісіонера.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу № 7099/ВІА№737935 від 30.09.13 р. на продаж гр. ОСОБА_18 автомобіля марки ВАЗ 21093 2006 р.в., відповідно до умов якого ОСОБА_5 є продавцем. При цьому, зазначений договір не містить жодних застережень щодо того, що він укладений позивачем як комісіонером.

Щодо зазначеного вище договору купівлі-продажу представниками позивача в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції були надані пояснення, що позивач не фактично не є продавцем за умовами вказаного договору, а є лише комісіонером, вказавши при цьому, що договір купівлі-продажу № 7099/ВІА№737935 від 30.09.13 р. є юридично не грамотно складеним. При цьому, представники позивача зазначили, що до умов вказаного договору жодних змін не вносилося.

Відповідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому

Оскільки за умовами договору № 7099/ВІА№737935 від 30.09.13 р. ФОП ОСОБА_5 виступає саме продавцем автомобілів, що представниками позивача у судовому засіданні спростовано не було, то зазначена обставина не дає права ФОП ОСОБА_5 застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно п. 291.5.13 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб! пер пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). В п. 14.1.145 ст. 14 ПК України встановлено, що підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТЗЕД, на які Кодексом встановлені ставки акцизного податку. Положеннями п. 215.1 ст. 215 ПК України встановлено, що до підакцизних товарів належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Таким чином, оскільки згідно п. 291.5 ст. 291 ПК України обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому, в пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п. 298.2.3 ст. 298 цього Кодексу. Положеннями п. 298.2.3 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, з урахуванням вимог п. 291.4 ст. 291 та п. 298.2.3 ст. 298 ПК України, колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_5 повинен був з 01.10.14 р. перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно п. 64.2.6 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається оподаткований дохід (прибуток), не включений до загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби згідно із цим Кодексом. Положеннями п. 177.1 ст. 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, відповідно п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в порушення вимог п. 164.2.6 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1 ст. 177, п. 291.4 ст. 291, абз. 5 п. 298.2.3 ст. 298 ПК України в період з 01.10.14 р. по 30.12.14 р. ФОП ОСОБА_5 повинен був перебувати на загальній системі оподаткування, що в свою чергу призвело до заниження ним оподатковуваного доходу на суму 38187,03 грн.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів перевірки правильності визначення суми оподатковуваного доходу, яка розраховується відповідно до вимог п. 177.1, п. 177.2. ст. 177 ПК України, перевіряючими встановлено заниження оподатковуваного доходу на суму 38187,03 грн., що призвело до заниження податку на доходи від підприємницької діяльності на суму 5912,72 грн.

Протягом періоду з 01.01.12 р. по 31.12.14 р. ФОП ОСОБА_5 був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Разом з тим, у зв'язку з порушеннями, викладеними в акті перевірки, які були підтверджені в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме із заниженням суми оподатковуваного доходу за IV кв. 2014 р. на 37479,86 грн., позивачем занижено нарахування єдиного соціального внеску на суму чистого доходу за вказаний період та оскільки ФОП ОСОБА_5 здійснювалися види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, то з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності, платник податків повинен був перейти на загальну систему оподаткування, тобто з 01.10.14 р.

Загальна сума чистого доходу за IV кв. 2014 р. склала - 38187,03 грн. (жовтень 5761,30 грн., листопад 11012,56 грн., грудень 21413,17 грн.), для єдиного соціального внеску базою для нарахування була сума у розмірі 37479,86 грн. Загальна сума ЄСВ за IV кв. 2014 р. згідно акту перевірки склала 13005,51 грн., а згідно Звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, поданого до відповідача ФОП ОСОБА_5, сума склала 1267,95 грн., що свідчить про те, що сума заниження єдиного соціального внеску за IV кв. 2014 р. становить 11737,56 грн., що є порушенням вимог ст.ст. 6-9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем за наслідками перевірки ФОП ОСОБА_5 правомірно донараховано 11737,56 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 586,88 грн.

Також колегія суддів зазначає, що перевіряючими правомірно встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань з єдиного податку у розмірі 801,59 грн., оскільки ФОП ОСОБА_5 в Книзі обліку доходів за 2012 р. вказав суму доходу 59948,58 грн., а фактична сума згідно наданих документів для перевірки (виписки банку за 2012 р.) становила 66875,99 грн., різниця склала за 2012 р. - 6927,41 грн. Загальна сума доходу від провадження діяльності, що вказана ФОП ОСОБА_5 в Книзі обліку доходів за 2014 р., склала 121157,68 грн., а фактична сума згідно наданих документів для перевірки (виписки банку за 2014 р.) становила 130261,98 грн., різниця склала за 2014 р. 9104,3 грн.

З приводу виявленої податковим органом різниці між зазначеною в Книзі обліку доходів за 2012 р. та 2014 р. та фактичною сумою доходу, виявленою в ході проведенні перевірки, представники позивача в судовому засіданні надали пояснення з приводу того, що зазначені вище різниці в сумах доходу є «перехідними коштами», оскільки операції з продажу автомобілів позивачем проводилися в кінці 2012 р. та 2014 р. (грудень місяць), а оплата за договорами купівлі-продажу здійснювалася вже в наступному році (2013 р. та 2015 р. відповідно). Разом з тим, представниками позивача не надано жодних пояснень з приводу того, з урахуванням якої норми ПК України зазначені кошти можуть вважатися «перехідними», оскільки податкове законодавство такого визначення не містить.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки у вказаному періоді ФОП ОСОБА_5 перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку III групи - то ставка податку становить 5% суми доходу. В порушення вимог п. 293.3 ст. 293 ПК України ФОП ОСОБА_5 було занижено податкове зобов'язання з єдиного податку на 801,59 грн., що правомірно було встановлено перевіряючими під час проведення перевірки.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог. В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції жодною із сторін фактично не оскаржувалася, а тому правова оцінка судовому рішенню в цій частині судом апеляційної інстанції не надавалася.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.15 р. по справі № 818/1556/15 в частині задоволення позовних вимог прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, вона підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.15 р. по справі № 818/1556/15 - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.15 р. по справі № 818/1556/15 ? скасувати в частині задоволення позовних вимог про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-003 від 09.02.14 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 11737,56 грн.; визнання протиправним та скасування рішення № 011 від 12.02.15 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 586,88 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000051702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, на 7390,9 грн., в т.ч. на 5912,72 грн. за основним платежем та на 1478,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041702 від 23.02.15 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 1001,99 грн., в т.ч. на 801,59 грн. за основним платежем та на 200,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнання протиправним та скасування рішення № 7 від 27.02.15 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.15 р. по справі № 818/1556/15 ? залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.01.2016 року.