Ухвала суду № 55280238, 27.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5963/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нормативного акта таким, що не відповідає вимогам нормативного акта вищої юридичної сили, визнання незаконною і нечинною постанови,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили (і нечинною з моменту прийняття) постанову Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №749 від 23 травня 2014 року; визнати її незаконною і нечинною з моменту прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити, або передати справу до суду першої інстанції для повторного розгляду, або закрити провадження у справі. ОСОБА_3 мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Отже, враховуючи викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження передати справу до суду першої інстанції для повторного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції - скасувати, адміністративний позов - залишити без розгляду з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У даній адміністративній справі позивач оскаржує постанову Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №749 від 23 травня 2014 року, яка набрала чинності з 01 червня 2014 року.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №749 від 23 травня 2014 року була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» (№05, 2014) - 31 травня 2014 року, у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» (№44, 2014) - 10 червня 2014 року.

10 червня 2015 року у судовому засіданні Окружного адміністративного суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.41).

Згідно з п. 16 ч. 4, ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, окремим документом викладаються ухвали з питань: 16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Проте, у матеріалах справи відсутня ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_3 без розгляду або про відмову у задоволенні такого клопотання.

Згідно з ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

Колегія суддів звертає увагу, що у журналах судових засідань від 10 червня 2015 року (а.с. 49-50), від 25 червня 2015 року (а.с.56-57), від 16 липня 2015 року (а.с.67-68) відсутня ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_3 без розгляду.

Отже, судом першої інстанції не вирішено питання щодо дотримання ОСОБА_3 строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, ОСОБА_3 не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та не вказано підстав для його пропуску.

Проте, у запереченнях на клопотання відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_3 зазначає, що чинними положеннями ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено річний строк звернення до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами позивача з огляду на таке.

Так, ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 06 липня 2005 року (набрала законної сили 01 вересня 2005 року)), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк.

Проте, відповідно до пп.. 33 п. 3.7 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року (набрала законної сили 03 серпня 2010 року), у Кодексі адміністративного судочинства України у ч. 2 ст. 99 слово «річний» замінено словом «шестимісячний».

Судова колегія звертає увагу, що після 03 серпня 2010 року до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України зміни не вносились.

Отже, станом на дату звернення ОСОБА_3 до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання незаконною постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №749 від 23 травня 2014 року, чинною нормою Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нормативного акта таким, що не відповідає вимогам нормативного акта вищої юридичної сили, визнання незаконною і нечинною постанови №749.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року адміністративний позов - залишено без руху, внаслідок невідповідності позовної заяви вимог, встановленим ст.. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

29 квітня 2015 року ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції адміністративний позов у якому усунено недоліки, зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року.

Отже, ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання нормативного акта таким, що не відповідає вимогам нормативного акта вищої юридичної сили, визнання незаконною і нечинною постанови №749 - у квітні 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем не надано доказів поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а адміністративний позов ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нормативного акта таким, що не відповідає вимогам нормативного акта вищої юридичної сили, визнання незаконною і нечинною постанови - підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 155, 160, 165, 198, 203 Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нормативного акта таким, що не відповідає вимогам нормативного акта вищої юридичної сили, визнання незаконною і нечинною постанови Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №749 від 23 травня 2014 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.