Постанова № 55280104, 14.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2016 рокусправа № 804/6358/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

представників сторін:

позивача : - Кукуруза В.Ю.

відповідача: - Дерець Т. В. дов. від 07.09.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 р. у справі № 804/6358/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про скасування картки відмови №110010000/2014/20109 від 18.11.2014 р.; визнання недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці №110010000/2014/600556/1 від 18.11.2014 р., -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20109 від 18.11.2014;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600556/1 від 18.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару, оскільки заявлена митна вартість підтверджена вичерпним переліком необхідної документації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015р. у справі № 804/6358/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано обґрунтованістю прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товару з огляду на те, що у поданих позивачем документах до митного оформлення товару містились розбіжності, які зумовили відповідача витребувати додаткові документи, у відповідності до п.3 ст.53 МК України, а саме: документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, числові значення складових митної вартості товарів, і витребувані митним органом додаткові документи позивачем надано не було.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ «ДМКД» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015р. у справі № 804/6358/15 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. Скаржник зазначає, що документи, подані декларантом, не містили в собі розбіжностей, не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена, а сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю «Схожих товарів», що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Дніпропетровська митниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, наполягаючи на тому, що надані позивачем документи не містять відомостей, які однозначно свідчать про включення до заявленої митної вартості товару всіх її складових.

В судових засіданнях представниками сторін підтримана визначена сторонами правова позиція по суті спірних питань даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «ДМКД» (Покупець) та компанією «Рuyang Refactories Group Co., Ltd», Китай (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 14-0298-12 від 13.02.2014 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язався продати Покупцю, а Покупець зобов'язався купити продукцію, номенклатура, кількість, ціна, строки поставки та якісні характеристики якої зазначені в специфікаціях (а.с.25-30).

На виконання умов даного Контракту відповідно до специфікації № 10 (а. с.31, 32) Продавцем на митну територію України 14.11.2014 на умовах DАР - ПАТ «ДМКД» м.Дніпродзержинськ, Україна, (Інкотермс 2010 р.) для Покупця ввозилась продукція: вироби з вогнетривкої кераміки з вмістом глинозему (А12О3) 45 % або більше: Продувочний блок марки PN-W2S-А-Х-96 шт. з вмістом А12ОЗ-94,52 %, яка використовується у металургійному виробництві (далі - Продукція, Товар).

Так, за умовами п.п.2.1, 3.1 Контракту та специфікації № 10 Продавець поставляє Продукцію на умовах:

- DАР - ПАТ «ДМКД» м.Дніпродзержинськ, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці автомобільним транспортом;

- DАР - ст.Правда Придніпровської зал., Україна, код станції 451701, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці залізничним транспортом;

вартість пакування та маркування включені до вартості Продукції.

Разом з Продукцією Продавець зобов'язаний надати Покупцеві наступний пакет документів: рахунок - фактура; пакувальний аркуш із зазначенням матеріалу упаковки і її ваги (брутто, нетто); сертифікат походження Продукції, виданий ТПП країни-виробника; експортна декларація; залізнична накладна або автотранспортна накладна (СМR); паспорт або сертифікат якості заводу виробника на кожну одиницю Продукції (п.3.5 Контракту).

З метою митного оформлення Продукції, поставленої згідно Специфікації № 10 до Контракту, в вантажно-митній декларації (ВМД) від 17.11.2014 № 110010000/2014/022376 митна вартість поставлених виробів з вогнетривкої кераміки була визначена за основним методом - за ціною договору.

На підставі вищевказаних Контракту та специфікації № 10 позивачем заявлено до розмитнення Продукцію з поданням до Дніпропетровської митниці вантажних митних декларацій від 17.11.2014 № 110010000/2014/022376 (а. с.23).

При цьому, митна вартість поставлених виробів з вогнетривкої кераміки заявлена позивачем за ціною договору (Контракту), тобто за основним методом відповідно до ст.58 МК України і складала 1,95 дол. США за кг.

Документи, подані Товариством на підтвердження митної вартості товару митному органу, перелічені у графі 44 митної декларації, а саме: Контракт № 14-0298-12 від 13.02.2014 (а. с.25-30), специфікація № 10 від 17.07.2014 (а. с.31, 32), рахунок (інвойс) №РNCIS15408 від 10.09.2014 (а. с.33); коносамент № BSSHA10436А від 27.09.2014 (а. с.39); страховий поліс на морське перевезення № 13212051900141009726 від 24.09.2014 (а. с.40); Міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 6483 від 14.11.2014 (а.с.36); розрахунок ціни (калькуляція) № 14-05-099 від 17.11.2014 (а.с.42); довідка про транспортні витрати №062Д/2453 від 26.11.2014 (а. с.38)4 пакувальний лист б/н від 10.09.2014 (а. с.35), сертифікати якості на товар від 15.09.2014 (а. с.34); сертифікат походження товару № С144103001430275 від 28.09.2014 (а. с.44), комерційна пропозиція № 14-05-034 від 12.05.2014 (а. с.41), лист виробника щодо роз'яснення зазначених умов поставки № 14-05-072 від 27.08.2014 (а. с.43), експортна митна декларація № 421120140110007814 від 22.09.2014 з перекладом (а. с.37).

За результатами перевірки поданих декларантом документів Митницею згідно ч.3 ст.53 МК України витребувано у Товариства додаткові документи з огляду на те, що подані документи містили наступні розбіжності:

- комерційна пропозиція надана декларантом ПАТ «ДМКД» у підтвердження митної вартості імпортованого товару, видана покупцю від імені представництва виробника в Україні від 12.05.2014 № 14-05-034, визначає ціну імпортованого товару на DАР - ст.Правда. Але, відповідно до ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості використовується прайс-лист виробника товару.

Окрім того, сертифікат якості від 20.07.2014, наданий до митного оформлення, не містить відомостей щодо фактичного виготовлення партії товару, що оцінюється.

Отже, надана комерційна пропозиція від 12.05.2014 № 14-05-034 не може бути використана для підтвердження митної вартості товару.

1. Частиною четвертою ст.58 Митного Кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

У підтвердження митної вартості товару надано декларацію країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814. Згідно наданого перекладу, декларація країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814 містить відомості про поставку товару «продувочний блок» - код УКТЗЕД 6903200000 вартістю 30777,60 дол. США (1,9549 дол. США/кг) згідно контракту № 14-0298-12 на умовах СІF.

Відповідно до наданих до митного оформлення документів та заявлених декларантом відомостей за Контрактом здійснено поставку цього ж товару на умовах DАР ст.Правда за такими самими цінами.

Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) визначено термін СІF «Вартість, страхування та фрахт (...назва порту призначення)», що використовується виключно при перевезенні морським внутрішнім водним транспортом, відповідно до якого Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристик аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Термін DАР «Поставка до місця (... назва місця призначення)»- використовується при перевезенні будь-якими видами транспорту, та включає в себе зобов'язання продавця за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

Листом компанії виробника «Рuyang Refactories Group Co., Ltd» від 27.08.2014 № 14-05-072 надане роз'яснення стосовно специфіки використання умов постачання відповідно до китайського законодавства.

Відповідно до вказаного листа виробника в експортних деклараціях Китаю при поставках морським транспортом можуть бути вказані лише три варіанти умов поставки - FОВ, СFR та СІF.

У підтвердження зазначеного листом компанії виробника «Рuyang Refactories Group Co., Ltd» від 17.11.2014 № 14-05 складеним російською мовою виконавцем Пустомитенко А.В., та наданим в якості калькуляції виробу зазначено, що товар поставляється безпосередньо на адресу ПАТ «ДМКД», ціна вказана на умовах поставки DАР станція Правда Придніпровської залізниці, як за умовами зовнішньоекономічного Контракту.

За визначенням калькуляція - це вирахування у грошовій формі витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг, що містить певні статті витрат: сировина та матеріали; пальне та енергія для технологічних цілей; заробітна плата, нарахування на заробітну плату; загальновиробничі витрати, комерційні витрати тощо.

2. Зобов'язань щодо страхування вантажу за умовами DАР відповідно Інкотермс Продавець не несе, але вантаж застраховано, та у підтвердження страхування вантажу надане страхове свідоцтво від 24.09.2014 № 13212051900141009726. Сума ліміту по страховому свідоцтву та узагальнена інформація щодо умов страхування, зазначена в ньому, не дозволяють прорахувати фактично сплачену суму страхових внесків. Окрім того, свідоцтво від 24.09.2014 № 13212051900141009726 не містить відомостей стосовно дійсного платника страхової суми, що зазначена у калькуляції, що надана листом від 17.11.2014 № 14-05-099.

3. Транспортні витрати визначені листом від 17.11.2014 № 14-05-099 складають 3365,59 дол. США, що не відповідає (більше) вартості транспортування, яка зазначена у декларації країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814 - 2950,00 дол. США.

4. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту до вартості товару включено вартість пакування та маркування - п.2.1 Контракту, але відомостей щодо відповідної складової митної вартості у наданій листом від 16.09.2014 № 14-05-082 калькуляції не міститься та додатково декларантом не надано.

5. Окрім того, відповідно до наявного у митниці листа від 07.03.2014 № 14-05-020 (надано ПАТ „Дніпровський меткомбінат" листом від 07.05.14 №062Д/528), компанією виробником «Рuyang Refactories Group Co., Ltd» зазначено, що виробництво вогнетривких виробів здійснюється компанією за індивідуальними проектами для кожного окремого замовника. Зазначене також викладене у листі виробника «Рuyang Refactories Group Co., Ltd» від 17.11.2014 № 14-05-099.

Вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів, відповідно до положень частини десятої статті 58 Кодексу, є однією з складових митної вартості. Декларантом не надано документів, що свідчили б про врахування зазначеної складової у митній вартості імпортованого товару.

Зазначене також не відображене наданою листом від 17.11.2014 № 14-05-099 калькуляцією та декларантом не пояснено.

З огляду на вищевказані розбіжності Митницею витребувано у Товариства додаткові документи:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з банківської документації;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

документи, що містять відомості про вартість страхування;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково надано до митного органу висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 25.11.2014 № ГО-5252, згідно якого митна вартість товару Продувочний блок марки PN-W2S-А-Х, отриманого за специфікацією № 10 до Контракту, відповідає ринковій вартості та становить 320,60 дол. США/шт. на умовах DАР - ст.Правда Придніпровської залізниці, Україна поданий до митниці 17.12.2014 (а. с.46).

Не взявши вказаний висновок ТПП до уваги, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600556/1 від 18.11.2014 (а. с.18-22), яким митна вартість Продукції визначена згідно з положеннями ст.60 МК України із застосуванням методу 2(б) (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) на рівні 2,2700 доларів/кг на підставі наявних у митниці відомостей за МД від 06.11.2014 № 700080000/2014/4411 та від 07.11.2014 №700080000/2014/4431 (а. с.67-69).

Також 18.11.2014 Дніпропетровською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20109 (а. с.16, 17).

Вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, ПАТ «ДМКД» звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ДМКД» підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до положень статті 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, ч.6 ст.54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За статтею 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Згідно ч.2 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Митницею не зафіксовано ненадання позивачем документів, передбачених у ч.2 ст.53 МК України.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 58 МК України визначає метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, згідно ч.ч.4, 5, 8 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За певними положеннями ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Так, стосовно вищенаведених розбіжностей, виявлених відповідачем у документах, поданих декларантом під час процедури митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне:

1. Стосовно наявності в Контракті та специфікації № 10 умов поставки - DАР - станція Правда, Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010), при зазначенні в декларації країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814 поставки Продукції згідно Контракту на умовах СІF, колегія суддів звертає увагу на пояснення позивачем такої розбіжності з посиланням на вимоги чинного законодавства КНР, які наводились відповідачем у спірному рішенні.

У разі ж наявності сумнівів щодо наданих позивачем пояснень Митниця мала право звернутись за роз'ясненнями до митного органу Китайської Народної Республіки, доказів реалізації якого відповідачем суду не надано. За відсутності ж спростування вимог чинного законодавства КНР щодо можливого зазначення при поставках морським транспортом лише трьох варіантів умов поставки - FОВ, СFR та СІF, доводи відповідача про наявність вищевказаної розбіжності являються безпідставними.

Тим більш, що за приписами ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів.

2. Стосовно посилань Митниці на те, що зобов'язань щодо страхування вантажу за умовами DАР відповідно Інкотермс Продавець не несе, але у підтвердження страхування вантажу надане страхове свідоцтво (а. с.40), в якому зазначені дані, які не дозволяють прорахувати фактично сплачену суму страхових внесків, а також вказане свідоцтво не містить відомостей стосовно дійсного платника страхової суми, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно вищенаведеного п.п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у ч.22 ст.58 МК України право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), мають уповноважені економічні оператори.

Для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів у порядку, визначеному цим Кодексом, подаються лише: документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару (п.п.5 вказаної норми).

Листом від 17.11.2014 № 14-05-099 (а. с.42), на який посилається відповідач як на надане позивачем документальне підтвердження митної вартості Продукції, зазначено, що фактично вартість поставленого Товару включає витрати по страхуванню вантажу, і доказів зворотного відповідачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.7 ч.10 ст.58 МК України, посилання Митниці на розбіжності у документах щодо страхування Продукції є безпідставними.

3. Щодо посилань відповідача на те, що транспортні витрати, визначені листом від 17.11.2014 № 14-05-099, складають 3365,59 дол. США, що не відповідає (більше) вартості транспортування, яка зазначена у декларації країни експорту від 22.09.2014 №421120140110007814 - 2950,00 дол. США, то за умовами постачання DАР - станція Правда, Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010), Продавець за контрактом зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження Покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару до названого місця.

Отже, відповідно до умов поставки за Контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару, а тому відповідно до приписів п.6 ч.2 ст.53, п.5 ч.10 ст.58 МК України подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів за таких обставин не вимагається, хоча такі документи і надавались декларантом з власної ініціативи.

4. Щодо посилань відповідача на те, що у наданій листом від 16.09.2014 № 14-05-082 калькуляції не міститься та додатково декларантом не надано відомостей щодо відповідної складової митної вартості, то такі посилання не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки, по-перше, не вбачається надання позивачем до Митниці у підтвердження складових митної вартості товару калькуляції (листа) від 16.09.2014 № 14-05-082, таким листом є лист від 17.11.2014 № 14-05-099 (а. с.42), по-друге, згідно вищенаведених умов п.2.1 Контракту до вартості товару вже включено вартість пакування та маркування, що відповідає умовам поставки товару DАР, і вартість продукції зазначена у листі від 17.11.2014 № 14-05-099 (а.с.42).

5. Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до листів від 07.03.2014 № 14-05-020 від 17.11.2014 № 14-05-099 (надано ПАТ «ДМКД» листом від 07.05.14 № 062Д/528) та 17.11.2014 № 14-05-099 компанією виробником «Рuyang Refactories Group Co., Ltd» зазначено, що виробництво вогнетривких виробів здійснюється компанією за індивідуальними проектами для кожного окремого замовника, але всупереч ч.10 ст.58 МК України декларантом не надано документів, що свідчили б про врахування у митній вартості імпортованого товару такої складової як вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів, яка повинна враховуватись на думку відповідача, у даному випадку, колегія суддів зазначає:

Відповідно до п.п.«г» п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Відповідачем не зазначалось про те, що Продукція за Контрактом та специфікацією №10 поставлялась прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт.

Тобто застосування у даному випадку п.п.«г» п.2 ч.10 ст.58 МК України не обґрунтовано Митницею з посиланням на дані документів, наданих позивачем до митного оформлення і не підтверджується під час дослідження цих документів колегією суддів, а тому є неправомірним.

Отже, вірним є посилання скаржника на те, що виявлені відповідачем розбіжності не можуть розцінюватись як заниження чи невідповідність митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено.

Враховуючи це, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, є надуманим та неправомірним, такими, що не стосуються складових митної вартості товару, і, відповідно, це не давало право відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару у Товариства.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, на те, що при витребуванні у позивача додаткових документів (договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою; контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини), всупереч вимог п.3 ч.2 ст.55 МК України відповідач не обґрунтував чому з наданням цих додаткових документів митна вартість може бути визнана Митницею, тобто не зазначив необхідності надання саме цих додаткових документів, і не визначив їх вплив на митну вартість і на виявлені розбіжності.

Тим більш, що деякі з додатково витребуваних документів позивачем вже були надані Митниці, зокрема, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 , яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Стаття 60 МК України визначає метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідач, посилаючись у спірному рішенні на визначенні митної вартості Продукції за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно з положеннями ст.60 МК України, лише послався на наявні у Митниці відомості за МД від 06.11.2014 №700080000/2014/4411 та від 07.11.2014 № 700080000/2014/4431, не деталізуючи характеристики, склад, схожі компоненти, однаковість функцій, якість товарів, наявність торгової марки та репутації цих товарів на ринку, а також не відобразив дані про співставну кількість і комерційний рівень, порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначив витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаність з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товарів, що оформлювались за вказаними МД №700080000/2014/004411 від 06.11.2014 та МД № 700080000/2014/004431 від 07.11.2014, що свідчить про те, що митна вартість товарів за вказаними митними деклараціями була прийнята за контрактами, умови якого відповідачем не зазначаються, тобто є невідомими. Що в свою чергу свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем спірних рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600556/1 від 18.11.2014 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці № 110010000/2014/20109 від 18.11.2014.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової - про задоволення повністю позову ПАТ "ДМКД".

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 р. у справі № 804/6358/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015р. у справі № 804/6358/15 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20109 від 18.11.2014.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600556/1 від 18.11.2014.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко