ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
26 січня 2016 рокусправа № 804/11777/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі № 804/11777/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Мироненко Дмитра Олександровича, третя особа: Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Мироненко Дмитра Олександровича, третя особа: Державна реєстраційна служба України, в якому просив:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Мироненка Дмитра Олександровича щодо безпідставної формальної відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1 рішенням за № 23399995 від 04.08.2015 року ;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 23399995 від 04.08.2015 року;
- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: гараж АДРЕСА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії державного реєстратора Мироненка Дмитра Олександровича Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо безпідставної формальної відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1 рішенням за № 23399995 від 04.08.2015 року. Визнано протиправним та скасовано Рішення державного реєстратора Мироненка Дмитра Олександровича Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 23399995 від 04.08.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також, відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції було подано клопотання про заміну сторони Відповідача, яка на думку суду підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, при поданні позову ОСОБА_1 визначив відповідачами Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління Мироненка Дмитра Олександровича.
Водночас, згідно постанови КМУ від 21.01.2015 року №17 «Питання оптиматизації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції. Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015р. №115/5 внесено зміни до абзацу третього пункту 1 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, якими виключено положення про те, що у складі управлінь юстиції діють реєстраційні служби, які є структурними підрозділами управлінь юстиції. Цим же Наказом абзац другий пункту 3 Положення викладено у новій редакції та завдання і функції щодо реалізації державної політики з питань державної реєстрації, зокрема, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покладено на управління юстиції.
Таким чином, на час розгляду справи органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та належним Відповідачем по справі є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції.
У відповідності до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції зі заявою (реєстраційний номер 12328506) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на гараж АДРЕСА_1
Але, 04.08.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Мироненко Дмитром Олександровичем було прийнято рішення №233999905 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зазначене рішення було обґрунтовано тим, що у результаті пошуку заяв в базі даних про реєстрацію заяв, реєстратором було встановлено наявність зареєстрованої заяви, разом з якою гаражним кооперативом "Орель" відповідно до вимог п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень були подані документи, пов'язані з будівництвом об'єкта містобудування після 01.01.2013 року, серед яких зокрема наявна декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ДП143151620629, видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 11.06.2015 року. Так, у п.12 зазначеної декларації декларації у графі «загальна площа будівлі, кв.метрів» зазначена площа 8219,5 кв.м., тоді як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови).
Також, відповідно до п.11-1 декларації документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, є договір оренди землі № 76 від 28.04.2014 р., виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А.С Однак, згідно із зазначеним договором строк оренди земельної ділянки становить 1 рік, у зв'язку з чим, на момент введення об'єкта в експлуатацію речове право на земельну ділянку відсутнє.
Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного рішення та висновків викладених в ньому, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Правомірність винесення рішення № 23399995 від 04.08.2015 року про відмову у проведенні державної реєстрації є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваного рішення Відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Положеннями ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна на момент виникнення спірних правовідносин була врегульована Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі Порядок №868).
Згідно приписів п. 15 Порядку № 868, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода), пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 20 Порядку № 868).
Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 23 Порядку № 868).
При цьому, відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Зміст зазначених правових норм вказує на те, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно має наслідком офіційне визнання і підтвердження державою факту переходу прав на нерухоме майно та може бути обмежена для особи зокрема у випадку, якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для відмови Позивачу у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно було встановлення Відповідачем факту, що у поданій гаражним кооперативом "Орель" декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП143151620629 від 11.06.2015 року у графі «загальна площа будівлі, кв.метрів» зазначена площа 8219,5 кв.м., тоді як в описі об'єкта вказано загальну площу тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови).
Зазначена обставина на думку державного реєстратора свідчить про наявність розбіжностей у поданих Позивачем документах та не дає змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відображення в декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП143151620629 від 11.06.2015 року загальної площі тільки будівлі вартової літ. А-1, а стосовно усіх інших об'єктів - площу основи (забудови) не може бути наслідком відмови Позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на окремий об'єкт зазначеного гаражного кооперативу (гараж №92), інформація щодо площі якого відображена у належно оформленому технічному паспорті, оскільки у вказаній декларації відображена інформація щодо всіх об'єктів кооперативу з розбивкою на відповідні сектора, яка була прийнята та зареєстрована.
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними висновки державного реєстратора щодо відсутності речового права на земельну ділянку з посиланням на договір оренди землі №76 від 28.04.2014 року, який був укладений строком на 1 рік, оскільки за приписами даного договору орендар має переважне право поновити його на новий рік, за умови повідомлення орендодавця про такі наміри не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору.
В даному випадку, як свідчать матеріали справи, ГК "Орель" на виконання зазначеного пункту Договору 19.03.2015 р. за вихідним № 251 (вхідний № 36/1654 від 23.03.2015 р. Дніпропетровської міської ради) звернувся з відповідним клопотанням про поновлення договору оренди землі, тобто у встановлений договором термін.
Однак, як було встановлено судом першої інстанції та спростовується Відповідачем, питання про поновлення договору оренди землі розглядається на сесії Дніпропетровської міської ради. Проте, з травня 2015 року та станом на час розгляду даної справи зазначене питання про поновлення договорів оренди землі на жодну сесію Дніпропетровської міської ради не виносилось.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань Відповідача на ст.8 Закону України «Про кооперацію» та п.5.2 статуту ГК «Орель» стосовно членства позивача в кооперативі, оскільки в даному випадку факт членства Позивача підтверджується самим Відповідачем у оскаржуваному рішенні та у поданій апеляційній скарзі.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду додаткових доказів чи пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчили про необхідність скасування його рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі № 804/11777/15- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Судове рішення № 55280043, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/11777/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: