Постанова № 55279954, 26.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2016 рокусправа № 808/2744/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дружба»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 808/2744/15 за позовом до про Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області Публічного акціонерного товариства «Дружба» відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,- ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дружба», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по п. «в» та п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3786,97 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року у справі №808/2744/15 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 3786,97 грн. за квітень 2015 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зазначає, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по п. «в» та п. «д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повинно відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, а не ПАТ «Дружба», та таке відшкодування передбачено Інструкцією №21-1. Посилається на те, що позивач листом №2347/04 від 07.05.2015 р. повідомив, що розрахунок сум фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за квітень було перераховано, сума відшкодування згідно розрахунку, направленого відповідачу у травні, складає 3618,97 грн.

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на 2015 рік був оскаржений ПАТ «Дружба» до Запорізького окружного адміністративного суду, і на дату складання оскаржуваної постанови вже була прийнята постанова, якою цей розрахунок був повністю скасований.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач знаходиться на обліку у позивача.

Як свідчать матеріали справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах, призначені відповідно до п.п.«в» та «д» ст..13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п.1,2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, визначено фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У період з 01.01.99р. по 01.01.05р. сільгоспвиробники- платники фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98р. №320, не відшкодовували Фонду витрати на зазначені пенсії.

Законом України від 23.12.04р.№2287 „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств", з 01.01.05р. відновлено обов'язок відшкодовувати сільськогосподарськими підприємствами Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

З 01.01.06р. відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого господарського податку" від 31.05.05р. №2613 сільгоспвиробники знову були звільнені від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім того, даним законом було внесено зміни до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058, зокрема, абз. 5 п.п. 1 п. 2 розділу XV „Прикінцеві положення", після слів „затвердженим Кабінетом Міністрів України" доповнено словами „та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в"-„е" та „ж" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, звільнення сільгоспвиробників від покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно до пунктів „в"-„е" та „ж" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" у 2006 році відбулося у зв"язку з їх віднесенням до платників фіксованого податку.

З 01.01.15р. набрав чинності Закон України від 28.12.14р. №71 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів Податкового кодексу фіксований сільськогосподарський податок-виключено. Відповідні зміни внесено до ст. 291 Податкового кодексу, зокрема сільськогосподарських товаровиробників віднесено до 4 групи суб"єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Законом України „Про Державний бюджет на 2015 рік" не передбачено видатків для покриття Пенсійному фонду витрат на виплату «пільгових» пенсій, згідно п.п. «в», «д» ст.. 13 Закону України «про пенсійне забезпечення». Таким чином, з урахуванням змін в законодавстві жодних виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку не передбачено.

Що стосується норм Закону№1058 слід зазначити наступне.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року .

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року та наведеного вище податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року.

Вказане дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, покриваються підприємствами та організаціями.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України визначена, зокрема в постановах від 07.07.2015 року по справі № 21-735а15, від 11.11.2015 року у справі №817/463/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області до фермерського господарства «Єврокомплекс-Агро».

Згідно ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колишнім працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах. Право призначення таких пенсій передбачене п. „в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91р.№1788, яким встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; та п. „д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91р.№1788, яким передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання' встановлених норм обслуговування.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача обов'язку щодо відшкодування пенсійному фонду витрат на виплату та доставку колишнім працівникам відповідача пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п.п. «в», «д» ст..13закону «Про пенсійне забезпечення» , є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.

В той же час, слід зазначити наступне.

За приписами пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р., зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в листі №2347/04 від 07.05.2015 року (а.с. 65-66), яким відповідачу було надіслано розрахунок за квітень 2015 р., позивач зазначає, що в зв'язку з перерахунком сума фактичних витрат на виплату пільгових пенсій з квітень 2015 року складає 3618,97 грн. Названа сума підтверджується також відповідним розрахунком.

Таким чином, судом першої інстанції було не повністю досліджено обставини справи, тобто за квітень 2015 року сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 3618,97 грн., а не 3786,97 грн. як зазначено в оскаржуваній постанові.

Отже, виходячи з матеріалів справи,позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 3618,97грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Доводи Публічного акціонерного товариства «Дружба» про відсутність правових підстав для стягнення коштів не приймаються судом, виходячи з викладеного вище. Доводи відповідача про скасування розрахунку органу пенсійного фонду не приймаються судом до уваги, так як постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року було скасовано, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дружба» відмовлено.

На підставі зазначеного, враховуючи неповне дослідження судом обставин справи, суд апеляційної інстанції виходить із наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, необхідності скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 808/2744/15 та часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дружба» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 808/2744/15 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружба» (код ЄДРПОУ 00849014) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508597) 3618 грн. 97 коп. (три тисячі шістсот вісімнадцять гривень дев'яносто сім копійок) витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун