Постанова № 55279730, 20.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2016 р. Справа№ 910/27326/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Цимбаліст В.В. за довіреністю 12.01.2016;

від відповідача: Коканова Г.В. за довіреністю від 01.12.2015;

від третьої особи: Кломієць В.С. за довіреністю від 04.01.2016;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015

у справі №910/27326/15 (суддя Ю.О. Підченко)

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 74933,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс", на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", основну заборгованість з орендної плати в розмірі 7821,92 грн., пеню в розмірі 3125,57грн., інфляційні в розмірі 845,51грн., 3% річних в розмірі 172,37 грн. та судовий збір у розмірі 925,92грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі №910/27326/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", третя особа Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" про стягнення коштів по договору оренди на передачу майна територіальної громажи міста Києва в оренду від 03.04.2015 №1851 в розмірі 74933,86 грн. відмовити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу №910/27326/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.01.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 20.01.2016 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі №910/27326/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", третя особа Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" про стягнення коштів по договору оренди на передачу майна територіальної громажи міста Києва в оренду від 03.04.2015 №1851 в розмірі 74933,86 грн. відмовити повністю.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.04.2015 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі - Орендодавець, Товариством з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс", далі - Орендар, та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація", далі - Підприємство, укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1851, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Орендадавець на підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2014 №390/390 додаток №9 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вулиця Юри Гната, будинок №7 літера А для розміщення торгівельного об'єкту з продажу товарів дитячого асортименту.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація" (п.2.4 Договору).

За користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною цього Договору за грудень 2014 року становить: 42,65 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, у АБ "Укргазбанк" м.Києва, код банку що складає: 16777,25 грн. (п.3.1 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що крім орендної плати Орендар сплачує: компенсацію витрат Підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за грудень 2014р. складає: 1015,02 грн. на місяць.

Розмір орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.4 Договору).

Орендна плата та компенсація витрат Підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на рахунок Підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання або оперативного управління (балансоутримувач) КП "Київжитлоспецексплуатація", 01001, м.Київ, вул.Володимирська,51-а, р/р 2600067759 у АБ "Укргазбанк" м.Києва, код банку 320478, код ЄДРПОУ 03366500, Св.ПДВ №39071463, ІПН 03366506594, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат Підприємства за користування земельною ділянкою є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при повернені об'єкта оренди Орендавцеві. (п.3.6 Договору).

Відповідно до п.3.7 Договору, орендна плата та компенсація витрат Підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Пунктом 4.2 Договору на Орендаря покладено зобов'язання вносити орендні платежі (орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою) своєчасно і в повному обсязі.

Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 03.04.2015 по 01.04.2018 (п.9.1 Договору).

03.04.2015 між сторонами Договору складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого Орендар прийняв в строкове платне користування згідно з Договором приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 393,4 кв.м. (І поверх - 185,8 кв.м., підвал - 207,6 кв.м.) розташоване за адресою м.Київ, вул.Юри Гната,7 літера А.

05.10.2015 позивач надіслав відповідачу розрахунок-попередження відповідно до якого просив терміново сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 74216,43 грн.

Відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 59196,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Згідно з письмовими запереченнями на позов, відповідач посилаючись на розпорядження Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015 вказував, що ТОВ "Астек-Сервіс" отримав зменшення орендної ставки на 50% встановленого обсягу. Відповідач вказує, що з 21.04.2015 має сплачувати не 28886,22 грн., а 50% від зазначеної суми, тобто приблизно 15436,10 грн. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 180, 181, 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд не приймає до уваги посилання апелянта на розпорядження Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, вказуючи на яке ТОВ "Астек-Сервіс" зазначає про зменшення орендної ставки на 50% встановленого обсягу, з огляду на таке:

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Положеннями Договору, а саме п.3.4, п.3.12, п.9.2 Договору визначено. що Орендар має право звернутись до Орендодавця з клопотанням щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінились умови, передбачені цим Договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини Орендаря; усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонам.

Отже, за приписами Договору та чинного законодавства зміна розміру орендної плати допускається на підставі пропозиції однієї із сторін шляхом внесення відповідних змін до Договору, яке має бути належним чином оформлено. Означене повністю кореспондується з приписами ст. 188 Господарського кодексу України, ч.2 ст.651 ЦК України, ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Доказів звернення до Орендодавця з пропозицією внесення змін до умов Договору відповідачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, недотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК стороною договору оренди щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди не позбавляє цю особу права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди іншої сторони на зміну умов договору (постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 р. у справі № 3-53гс12).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з оренди у сумі 7821,92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і є способом забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсації витрат Підприємства за користування земельною ділянкою Орендар сплачує на користь Підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати, компенсації витрат Підприємства та компенсації витрат Підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Позивачем розраховано пеню наступним чином: на суму 25822,54грн. за період з 21.07.2015 - 31.07.2015, на суму 54708,76грн за період з 01.08.2015 по 31.08.2015, на суму 83363,90грн, за період з 01.09.2015 - 29.09.2015, на суму 67017,96грн за період з 29.09.2015 - 30.09.2015 на суму 67017,96грн. При цьому, 29.09.2015 відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 16345,94грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Строк внесення відповідачем орендної плати за липень 2015 року - не пізніше 05.08.2015, за серпень - не пізніше 05.09.2015 та за вересень 2015 року - не пізніше 05.10.2015, як то передбачено п.3.7 Договору.

З урахуванням вище викладеного, приймаючи до уваги строки внесення орендної плати та граничні строки визначені позивачем про звернені із позовними вимогами за перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, становить 3 125,57грн (за період з 06.08.2015 по 28.09.2015 на суму 25822,54 грн., за період з 06.09.2015 по 28.09.2015 на суму 28886,22грн та на суму 9476,60грн за 30.09.2015 та на суму 28886,22грн за 30.09.2015). В іншій частині заявленої до стягнення пені (3616,83 грн.) необхідні відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно.

Розрахунок пені проведений позивачем за період з 01.09.2015 - 29.09.2015, на суму 67017,96грн є невірним, оскільки строк внесення орендної плати - не пізніше 05.10.2015, оскільки суд позбавлений можливості самостійно визначати період нарахування неустойки, розрахунок не проводиться.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Оскільки мало місце прострочення термінів виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних також обґрунтовані та за перерахунком суду підлягають задоволенню частково в розмірі 172,37грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних - 155,62грн слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Так як мало місце несвоєчасна оплата поставленої продукції, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних у сумі 845,51грн обґрунтовані та підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі №910/27326/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі №910/27326/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 у справі №910/27326/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/27326/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна