Ухвала суду № 55278480, 18.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.01.2016Справа № 910/29559/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»до відповідача 1:публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК»до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНК ТРАНС»,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. товариство з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» 3. Національний банк України,про визнання недійсним одностороннього правочину,

за участю представників сторін:від позивача: Корнєв В.М. (довіреність від 19.11.2015 № 19/3-02/142); від відповідача 1:Мостепанюк В.І. (довіреність від 04.01.2016 № б/н);від відповідача 2:Кулак І.О. (довіреність від 28.08.2015 № 28/08);від третьої особи 1:Костюков Д.І. (довіреність від 09.11.2015 № 27-43970/15);від третьої особи 2:не з'явилися;від третьої особи 3:Маслова В.М. (довіреність від 11.02.2015№ 18-225/8462),

ВСТАНОВИВ :

У листопада 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (далі - ПАТ «ОЩАДБАНК») з позовом до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ТАНК ТРАНС» про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 прийнято позов ПАТ «ОЩАДБАНК» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/29559/15, а її розгляд призначено на 14 грудня 2015 року. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та товариство з обмеженою відповідальністю «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР».

Позов мотивовано таким.

Між ПАТ «ОЩАДБАНК» (банк) та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (кореспондент) укладено договори від 15.12.2010 № 151210-Л1 та від 15.12.2010 № 151210-Л2 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку (далі - договори «Лоро»).

З метою забезпечення виконання зобов'язання ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» перед ПАТ «ОЩАДБАНК» за договорами «Лоро», вказаними сторонами укладено, зокрема, договір застави майнових права від 25.02.2015 № 293, за умовами якого відповідачем 1 передано позивачеві у заставу майнові права за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11 (з усіма змінами і доповненнями), укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», як кредитодавцем, та ТОВ «ТАНК ТРАНС», як позичальником.

У свою чергу, виконання зобов'язання ТОВ «ТАНК ТРАНС» перед ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11 забезпечено, зокрема, договором застави майнових прав від 17.06.2014 № ВКЛ-2005880/11/S2 (з усіма змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР».

Спірні обставини полягають у такому.

На підставі договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 23.02.2015 ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» відступив ТОВ «ТАНК ТРАНС» право вимоги до боржника - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» грошових коштів в сумі 289643,18 грн, яке випливає з договорів банківського рахунку від 20.01.2011 № 13/25469-6975 та від 01.04.2013 № 01/25469-16690 (далі - договори рахунку).

Таким чином, ТОВ «ТАНК ТРАНС» набув права кредитора за договорами рахунку.

На підстави наведеного, ТОВ «ТАНК ТРАНС» надіслало ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заяву від 24.02.2015 про припинення зобов'язання ТОВ «ТАНК ТРАНС» щодо сплати на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суми заборгованості за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11 у розмірі 289643,18 грн та припинення зобов'язань щодо сплати відповідачеві 1 на користь відповідача 2 заборгованості за договорами банківських рахунків, за якими останній набув права кредитора.

Зважаючи на наведені обставини, позивач стверджує, що зарахування вимог, яке відбулося на підставі заяви від 24.02.2015, суперечить ст. 601 Цивільного кодексу України та порушує права позивача, оскільки останній є заставодержателем усіх майнових прав на підставі договору застави майнових права від 25.02.2015 № 293, зокрема, і за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11.

Таким чином, ПАТ «ОЩАДБАНК» звернулося до господарського суду з позовом у даній справі.

14 грудня 2015 року до господарського суду надійшов відзив відповідача 1, яким останній позовну вимогу відхилив повністю.

У судовому засіданні 14 грудня 2015 року відповідачем 2 надано суду відзив, яким останній позов відхилив повністю.

У вказаному судовому засіданні представником третьої особи 1 надано суду письмові заперечення на позовну заяву ПАТ «ОЩАДБАНК». Третя особа зазначає, що позов є безпідставним, оскільки договори, які забезпечують виконання зобов'язання за договорами «Лоро», є нікчемними в силу віднесення ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до категорії проблемних, а згодом - неплатоспроможних. З урахуванням наведених підстав зарахування зустрічних вимог не допускається. Також третя особа 1 вказує на те, що вимоги відповідача 2 та банку не є зустрічними, оскільки грошові кошти, які перебувають у банківській установі на підставі договору банківського рахунку, не є власністю банку, цими коштами володіє і розпоряджається саме клієнт, а не банк. Крім того, як стверджує третя особа 1, відповідач 2, звертаючись із заявою про зарахування, жодного належного доказу на підтвердження набуття ним права вимоги до відповідача 1 не надав. Поряд із цим третя особа 1 зазначає, що третя особа 2 не надала відповідачеві 1 жодних розпоряджень та/або розрахункових документів, на підставі яких банк повинен був виконати свої зобов'язання у встановлені договорами строки.

Ухвалою від 14.12.2015 суд відклав розгляд справи на 12 січня 2016 року та залучив до участі у справі Національний банк України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

До господарського суду 12 січня 2016 року надійшли додаткові письмові пояснення відповідача 1 до відзиву від 12.01.2016, у останній зазначає, зокрема, що третя особа 2 зверталася до відповідача 1 з платіжними дорученням від 20.02.2015, яке останнім було залишено без виконання у зв'язку із порушенням п. 3.6 Положення № 216 (не вказано країну платника). Відповідач 1 також вказує на те, що ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» звернулося до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» із заявою від 20.02.2015 про зарахуванням зустрічних вимог, відповідно до якої зобов'язання вказаного банку за договором банківського рахунку від 20.01.2011 № 13/25469-6975 припинилося перед третьою особою 2 у сумі 77161,00 доларів США. Тобто, загальна сума грошових коштів третьої особи 2 в сумі 77161,52 доларів США не погашає усю суму боргу (77161,52 доларів США+35986,42 грн).

Ухвалою від 12.01.2016 задоволено клопотання третьої особи 1 та вирішено здійснювати розгляд даної справи у закритому режимі в порядку, передбаченому ст. 4-4 ГПК України.

Ухвалою від 12.01.2016 задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду спору в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України, та відкладено розгляд справи на 18 січня 2016 року.

18 січня 2015 до господарського суду надійшли додаткові пояснення відповідача 2 до відзиву, з яких вбачається, що 23 лютого 2015 року третьою особою 2 було направлено відповідачеві 1 платіжні доручення на загальну суму 253656,76 грн за допомогою електронної системи «Клієнт-банк», однак ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» жодної відмови чи відхилення платіжних документів від банку не отримував. Також відповідач 2 заперечив проти подвійного зарахування зустрічних вимог в межах однієї суми в розмірі 77161,52 доларів США, оскільки третьою особою 2 також було відступлено відповідачеві 2 право вимоги до відповідача 1 на суму 35986,42 грн. Відповідач 2 у своїх поясненнях звертає увагу, що відмова у виконанні платіжного доручення від 20.02.2015 про перерахування грошових коштів в сумі 77161,52 доларів США на поточний рахунок третьої особи 2, відкритий в іншій банківській установі, отримано лише 24 лютого 2015 о 15:30 год, і до отримання вказаної відмови ТОВ «ТАНК ТРАНС» 24 лютого 2015 року надіслав відповідачеві 1 спірну заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Третя особа 2 повторно надіслала відповідачеві 1 платіжне доручення від 24.02.2015 № 29 на суму 77161,52 доларів США, яке також банком не було виконано. Поряд із цим відповідач 2 зазначає, що платіжні доручення у 2014 році здійснювалися відповідачем 1 без зазначення країн платника та одержувача грошових коштів. Крім того, як стверджує, що відповідача 1 було проінформовано про відступлення права вимоги до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» від третьої особи 2 до відповідача 2. При цьому, чинним законодавством не встановлено певної форми повідомлення про відступлення та не звільняє боржника від виконання ним зобов'язання.

У судовому засіданні 18 січня 2016 року представником позивача надано суду додаткові письмові пояснення по суті спору від 18.01.2016 № 55/2-8/4р, у яких позивач заперечує проти нікчемності, зокрема, договору застави майнових права від 25.02.2015 № 293 та відсутності майнових прав за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11, оскільки відповідність або невідповідність чинному законодавству, чинного на момент вчинення правочину, встановлюється господарським судом. Також позивач стверджує, що третьою особою 1 не повідомлено про правові підстави нікчемності забезпечувального правочину. Крім того, позивач заперечив проти посилань третіх осіб на відсутність згоди куратора НБУ на укладання забезпечувального договору, оскільки доказів у підтвердження такої обставини суду не надано, а також, на думку позивача, куратор був обізнаний про вчинений забезпечувальний правочин та не мав жодних заперечень щодо його вчинення.

У судовому засіданні 18 січня 2016 року суд, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність у зупиненні провадження даної справи до прийняття у справі № 910/29559/15 остаточного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 3.16 постанови від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, судом встановлено, що у господарській справі № 914/2074/15 предметом спору є:

- визнання припиненою застави (право застави) згідно договору застави майнових прав від 17.06.2014 № ВКЛ-2005880/11/S2, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», як заставодержателем, та ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР», як заставодавцем;

- зобов'язання ТОВ «ТАНК ТРАНС» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави від 17.06.2014 № ВКЛ-2005880/11/S2, звернутися до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави від 17.06.2014 № ВКЛ-2005880/11/S2 і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (від 18.06.2014 № 14411104);

- припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 18.06.2014 № 14411104 стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ГАЛІЦІЯ» (Galicia), що належить ТОВ «ЯБЛУНЕВИЙ ДАР» (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №156362 виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 49537000,00 грн.

Позов у справі № 914/2074/15 ґрунтується, зокрема, на заяві ТОВ «ТАНК ТРАНС» від 24.02.2015 про припинення зобов'язання останнього щодо сплати на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суми заборгованості за договором кредитної лінії від 29.05.2014 № ВКЛ-2005880/11 у розмірі 289643,18 грн.

Таким чином, підставою позову у справі № 914/2074/15 слугує спірний у даній справі односторонній правочин.

З наведеного слідує, що у справі № 914/2074/15 досліджується питання правомірності здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, що тягне за собою припинення застави за договором застави майнових прав від 17.06.2014 № ВКЛ-2005880/11/S2.

Отже, суд дійшов висновку, що дана справа пов'язана зі справою № 914/2074/15, і правильне вирішення спору у даній справі є неможливим до вирішення справи № 914/2074/15, а тому провадження у справі № 910/29559/15 підлягає зупиненню в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Отже, керуючись ч. 1 ст. 79 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ :

1. Зупинити провадження у справі № 910/29559/15 до набрання рішенням суду законної сили, прийнятого у справі № 914/2074/15.

2. Зобов'язати сторін даної справи повідомити суд про наслідки розгляду справи № 914/2074/15 та надати належним чином засвідчену копію відповідного судового рішення у згаданій справі, яке набрало законної сили.

Суддя Я.А. Карабань