Ухвала суду № 55277630, 27.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2016 року Справа № 910/24992/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Українського консорціуму "Екосорб" Семашка Дмитра Миколайовичана постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рокуу справі Господарського суду№ 910/24992/15 міста Києваза заявою до Приватного акціонерного товариства "Будівельна Фірма "Старатель" Українського консорціуму "Екосорб"провизнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Старатель"- Аніщенко С.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2015 року у справі № 910/24992/15 (суддя Пасько М.В.) заяву Приватного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Старатель" про порушення справи про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб" (ідентифікаційний код 02023732) повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2015 року (судді: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) ухвалу місцевого суду скасовано, справу скеровано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті заяви про порушення провадження.

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, скаржник голова ліквідаційної комісії Українського консорціуму "Екосорб" Семашко Дмитро Миколайович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2015 року у справі № 910/24992/15 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2015 року.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши матеріали справи та касаційної скарги в даному судовому засіданні, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону про банкрутство визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, положеннями ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Відповідно до зазначених положень на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього Закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

За таких обставин заявник касаційної скарги позбавлений права на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13, від 18 листопада 2015 року у справі № 910/15007/14.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою голови ліквідаційної комісії Українського консорціуму "Екосорб" Семашка Дмитра Миколайовича слід припинити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 80, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою голови ліквідаційної комісії Українського консорціуму "Екосорб" Семашка Дмитра Миколайовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2015 року у справі № 910/24992/15 припинити.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

В.Ю. Поліщук