Ухвала суду № 55271781, 20.01.2016, Березанський районний суд Миколаївської області

20.01.2016 Справа №469/1346/15-ц

2/469/164/16

У Х В А Л А

20 січня 2016 року смт. Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Тавлуй В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову до ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області, Відділу Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрина», про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

20 січня 2016 року Березанським районним судом Миколаївської області відкрито провадження у цивільній справі №469/1346/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області, Відділу Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрина», про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити певні дії.

28.10.2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Березанського районного суду Миколаївської області заяву про забезпечення позову до ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області, Відділу Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Катрина», про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування та зобовязання вчинити певні дії, у якій просили суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити ОСОБА_3 сільській раді Березанського району Миколаївської області, Відділу Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області, Товариству з обмеженою відповідальністю «Катрина» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження земельної ділянки кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196, що розташована за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, в тому числі, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, здійснювати будь-які будівельні роботи;

- заборонити Реєстраційній службі Березанського районного управління юстиції Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196, що розташована за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве.

Свої вимоги заявники мотивують тим, що Відповідачем ОСОБА_3 сільською радою Березанського району Миколаївської області 14.12.2012 року на ХІІ сесії 6 скликання було прийняте рішення №23, яким їм надано дозволи на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель не наданих у власність та постійне користування населеного пункту села Коблеве, в межах території ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області, площею до 0,10 га кожній, для індивідуального дачного будівництва в с. Коблеве по вул. Морська.

Однак, на думку заявників, в порушення ст.ст.6, 19, 22 Закону України «Про землеустрій», ст.118, 121 Земельного кодексу України, ст.19 Конституції України надав дозвіл на розробку проекту землеустрою та затвердив такий проект іншій особі, на вже погодженій до відведення земельній ділянці.

Крім того, відповідач Відділ Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області безпідставно, на думку заявників, здійснив реєстрацію земельної ділянки, що перетинається з їхніми земельними ділянками, присвоївши їй кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196, та у подальшому відмовив заявникам у погодженні проектів землеустрою.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 40942310, дата, час формування інформаційної довідки: 21.07.2015 року 11:41:40, земельна ділянка кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196 площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, належить на праві приватної власності Третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Катрина».

Посилаючись на те, що земельна ділянка кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196 перетинає земельні ділянки, дозвіл на відведення яких наданий заявникам, у звязку з чим існує велика вірогідність того, що вказані земельні ділянки, проекти відведення по яким ними розроблені, будуть втрачені для відведення, оскільки Третя особа може перепродати або подарувати свою, оформлену без законних, на їх думку, підстав, власність іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви, заявники просять суд вжити зазначені у їхній заяві заходи забезпечення позову.

Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд керується положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Так, П.4 зазначеної вище Постанови ВСУ зокрема передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявниками у заяві не зазначено, та не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог, а саме що відповідачами вчиняються певні дії, внаслідок яких реально може бути утрудненим чи неможливим виконання рішення суду.

Також вказуючи у заяві, що Відповідачем ОСОБА_3 сільською радою Березанського району Миколаївської області в порушення вимог закону надано дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджено такий проект іншій особі, на вже погоджених до відведення земельних ділянках, заявники, з посиланням на відповідні докази, не зазначили коли саме, і якій особі, відповідачем було надано дозвіл на розробку даного проекту землеустрою та затверджено такий проект.

Крім того, як свідчать матеріали справи, земельна ділянка кадастровий номер: 4820982200:12:053:0196, стосовно якої заявники просять суд накласти заборони, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 40942310, від 21.07.2015 року (а.с.35-36) на підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно №36230773 від 11.04.2015 року, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Березанського РУЮ у Миколаївській області, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Катрина».

Таким чином, заявники фактично просять вжити заходи забезпечення позову щодо майна, яке належить особі, яка не є відповідачем у даній справі, що суперечить п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Відповідно до викладеного, суд вважає, що доводи заявників в обґрунтування заявлених вимог не підтверджуються відповідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, і суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові від 22.12.2006 р. № 9.

В звязку з цим, у суду відсутні підстави дійти обґрунтованого висновку, що у даній справі існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і про необхідність застосування вказаного у заяві виду забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає що у задоволенні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вжиття заходів забезпечення позову, слід відмовити.

Керуючись п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, ст. 208-210 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: