Рішення № 55271470, 26.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21302/15-ц

Провадження № 2/127/221/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016 м. Вінниця

в складі: головуючого судді Бойко В. М.

за участю секретаря Паламарчук А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Замостянського відділу ДВС ВМУЮ про звільнення майна з-під арешту суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Замостянського відділу ДВС ВМУЮ про звільнення майна з-під арешту.

Позивач зазначає, що 14.06.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VIV7GA02531431 згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 55020.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.06.2017 р.

Позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач ОСОБА_1 14.06.2007 уклали договір іпотеки № VIV7GA02531431 від 14.06.2007 р. Згідно п. 33.3 (умов) договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатна квартира, загальною площею 63.60 кв.м., житлова площа 38.10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Позивач зазначає, що майно належить відповідачам на праві спільної власності, заборона відчуження зареєстрована на підставі договору іпотеки, посвідченого 14.06.2007р. приватним нотаріусом Терещенко В.В. Вінницького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі під № 5132287. 12.04.2011року Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №26221954, на основі якого, 04.05.2011 року реєстратором Вінницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано накладення арешту нерухомого майна під номером 11135052, яке є предметом іпотеки.

Позивач повідомляє, що Вінницьким міським судом Вінницької області 06.06.2013 року ухвалено рішення по справі 127/8910/13-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення, виселення, згідно якого позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, та ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом її реалізації. Дане рішення переглядалось в Апеляційному суді Вінницької обл. 20 січня 2014 року частково задоволено апеляційну скаргу, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в частині вимог про виселення і задоволено вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за рахунок предмета іпотеки. Таким чином, наявність арешту № 11135052 зареєстрованого 04.05.2011 року реєстратором Вінницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, слугує перешкодою для задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що як пояснив в судовому засіданні представник позивача, про існування арешту на квартиру АДРЕСА_1 позивач дізнався з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна 03.09.2015р., з якого вбачається, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2011р. виданої Замостянським відділом ДВС ВМУЮ.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти визнання позову заперечував, вказав на пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, проте не надав суду жодних доказів на підтвердження даного твердження.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, враховуючи те, вищевказане та те, що позивачу було відомо лише про постанову про відкриття виконавчого провадження суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності.

Інші учасники в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча повідомлялися належним чином, повідомлення про причини неявки до суду не надійшло.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

14.06.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VIV7GA02531431, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 55020.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.06.2017 р. ( а. с. 6-11 )

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і ОСОБА_1 14.06.2007 уклали договір іпотеки № VIV7GA02531431 від 14.06.2007 р. Згідно п. 33.3 (умов) договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатна квартира, загальною площею 63.60 кв.м., житлова площа 38.10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2. ( а. с. 12-15)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2013 року по справі 127/8910/13-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення, виселення, позов задоволено, ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом її реалізації. Дане рішення переглядалось в Апеляційному суді Вінницької обл. за наслідками розгляду 20 січня 2014 року вказане заочне рішення скасовано, позов задоволено частково, звернено стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за рахунок предмета іпотеки, в частині вимог щодо виселення відповідачів відмовлено. ( а. с. 16-25)

Постановою державного виконавця Замостянського відділу ДВС ВМУЮ Поліщука М.М. від 12.04.2011р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-323 про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_2 в загальному розмірі 489199, 81 грн.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 03.09.2015р. вбачається, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт 04.05.2011р. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2011р. виданої Замостянським відділом ДВС ВМУЮ. (а.с. 26)

Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999р., на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

ст. 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

ст. 60 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню тому суд вважає звільнити з-під арешту, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження Замостянським відділом державної виконавчої служби ВМУЮ від 12.04.2011р. на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: 3х кімнатну квартиру, загальною площею 63,60 кв.м, житлова площа 38,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1218, 00 гривень, які підлягають солідарному стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 525, 526, 546, 549, 572, 611 ЦК України, ст. 60,, Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3 Закону України «Про іпотеку» ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-227, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження Замостянським відділом державної виконавчої служби ВМУЮ від 12.04.2011р. на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: 3х кімнатну квартиру, загальною площею 63,60 кв.м, житлова площа 38,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1218 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: