Рішення № 552701, 04.04.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 20/103

04.04.07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю українсько - люксембурзьке

спільне підприємство “Юрінком Інтер»

про стягнення 66,00грн.

Суддя В.В. Палій

Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача Дубогриз Н.В.- предст. (дов. від 31.07.2006р.)

Від відповідача Примак В.Д.- предст. (дов. від 04.04.2007р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 66,00грн., які були помилково перераховані позивачем на рахунок відповідача.

Представник відповідача в усних пояснення та письмовому відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що підставою для повторного одержання коштів від позивача у сумі 66,00грн. було повторне замовлення позивачем науково-практичного коментарю Господарського кодексу України, який був скерований відповідачем на адресу, яка була зазначена позивачем.

Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань «Преса»в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Зазначене обґрунтовано тим, що повторно замовлена позивачем книга була направлена відповідачу бандероллю, проте, позивач стверджує, що таку книгу не одержав, а підприємство, яке здійснювало доставку не може вказати, чи було вручене позивачу дане відправлення.

Клопотання судом не задоволено, оскільки відповідач станом на 21.03.2007р. не надав суду доказів повторного замовлення позивачем науково-практичного коментарю Господарського кодексу України.

21.03.2007р. розгляд справи відкладено.

У відзиві від 02.04.2007р. відповідач вдруге подав клопотання про залучення до участі у справі Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань «Преса»в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 04.04.2007р. клопотання відповідача судом не задоволено, з огляду на встановлені судом обставини, які викладені у рішенні суду.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що позивач замовив у відповідача науково-практичний коментар Господарського кодексу України. На підставі замовлення позивачу було виставлено рахунок-фактуру №ЮИ-0001987 від 02.08.2007р. на оплату суми у розмірі 66,00грн. Проте, такий рахунок був двічі оплачений позивачем, всього на суму 132,00грн. (платіжним дорученням №265 від 04.08.20006р. на суму 66,00грн. та платіжним дорученням №074 від 10.08.2006р. на суму 66,00грн.). При цьому позивачем одержано один замовлений науково-практичний коментар Господарського кодексу України.

Таким чином 10.08.2006р. позивач помилково перерахував на поточний рахунок відповідача №26006169561001 кошти у сумі 66,00грн. по платіжному дорученню №074.

06.02.2007р. позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів на рахунок позивача протягом семи днів.

Проте, відповідач помилково перераховані кошти відповідачу не повернув.

Відповідач посилається на те, що сума у розмірі 66,00грн. була перерахована позивачем на рахунок відповідача, у зв’язку із повторним замовленням позивачем науково-практичного коментарю Господарського кодексу України, який був скерований відповідачем на адресу, яка була зазначена позивачем. При цьому відповідач посилається на те, що між сторонами існувала усна домовленість про повторне замовлення та доставку книги.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач повторно замовляв науково-практичний коментар Господарського кодексу України у відповідача, доказів виставлення відповідачем рахунку на оплату та доказів того, що такий коментар був одержаний позивачем.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. №227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін платникам помилково зараховані кошти.

Згідно з п. 2.35 Постанови Національного банку №22 від 21.01.2004р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається із п. 1 ст. 1212 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

У платіжному дорученні №074 від 10.08.2006р. зазначено призначення платежу: за літературу згідно рах. №ЮИ-1987 від 02.08.2006р. без ПДВ.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, кошти за виставленим відповідачем рахунком-фактурою у сумі 66,00грн. були перераховані позивачем 04.08.2006р., відповідно до платіжного доручення №265.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача помилково перерахованої суми у розмірі 66, 00грн. підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач вчинив конклюдентні дії, спрямовані на виконання усної домовленості сторін, а саме оплатив кошти у сумі 66,00грн., то зазначене посилання є необґрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що між сторонами існувала домовленість про повторне замовлення та поставку книги.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю українсько - люксембурзьке спільне підприємство «Юрінком Інтер» (м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-б, р/р 26006169561001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 320649, код 21667576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна»(25007, м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 209, р/р 26008003083900 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Київ, МФО 300539, код 34099990) 66,00грн.- основного боргу, 102,00 грн. - державного мита, 118 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя В.В. Палій