Ухвала суду № 55269937, 16.01.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5761/15-ц

Провадження № 2/645/735/16

У Х В А Л А

16 січня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Горпинич О.В.

за участю секретаря судового засідання Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» (далі за текстом ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути солідарно з відповідачів за кредитним договором № HAH2GK01270041 від 01 грудня 2006 року в розмірі 42232,71 долара США, що за курсом 21,25 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20 травня 2015 року, складає 897445,09 грн., а також стягнути судові витрати.

16 січня 2016 року через канцелярію суду надійшла заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову, якою просять накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2, а саме: вбудоване нежитлове приміщення на І-му поверсі 4-х поверхового житлового будинку, загальною площею: 42,60 кв.м, яке розташоване за адресою: смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, вул. С. Закори, буд. 10, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення; направити до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2; обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 151 ЦПК України закріплено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частина 1ст. 152 ЦПК Українимістить перелік видів забезпечення позову, зокрема пунктом другим зазначеної статті встановлений такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на те, що позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 42232,71 доларів США, суд приходить до висновку про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі відчуження відповідачем ОСОБА_2 вищевказаного нерухомого майна, у звязку з чим, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії щодо його відчуження.

Стосовно вимоги позивача про направлення до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, оскільки за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, у разі її задоволення, суд направляє державному реєстратору для виконання ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Стосовно вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року N 3857-XII, якою визначено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Слід зауважити, що вказана справа перебуває на стадії судового розгляду, рішення по якій не ухвалено, у звязку з чим, ОСОБА_2 не може ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Крім того, за змістом статті 377-1 ЦПК України, яка підлягає застосуванню під час вирішення процесуальних питань, повязаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З огляду на наведене, заява позивача в частині забезпечення позову шляхом обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року N 3857-XII,суд -

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Заборонити вчиняти дії щодо відчуження вбудованого нежитлового приміщення на І-му поверсі 4-х поверхового житлового будинку, загальною площею: 42,60 кв.м, розташованого за адресою: смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, вул. С. Закори, буд. 10, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 2005 року, посвідченого Зміївським приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим № 2037.

Розяснити ОСОБА_2 право звернення до Фрунзенського районного суду м. Харкова з заявою про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до положень ч. 4 ст. 154 ЦПК України.

Копію ухвали направити Реєстраційній службі Зміївського районного управління юстиції Харківської області - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -