Вирок № 55269404, 04.01.2016, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2624/15-к

Провадження № 1-кп/626/24/2016

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

04 січня 2016 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Гусар П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.

прокурора Смірнова А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який мешкає в с. Хрестище, Красноградського району, вул.. Красноградська, буд.№ 7, раніше судимого:

- вироком Красноградського районного суду Харківської області від 09.08.2010 року за ч.1, ст.. 185, ч.1, ст. 309 КК України із застосуванням ст.. ст.. 75, 76 КК України до 1 року і шести місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з призначенням іспитового строку на три роки;

- вироком Красноградського районного суду Харківської області від 23.06.2011 року за ч.2, ст.. 185 КК України із застосуванням ст.. 71 КК України до 2 років шести місяців позбавлення волі; постановою Первомайського міськрайсуду Харківської області від 07.07.2012 року замінено невідбуту частину покарання 1 рік і 6 місяців 14 днів на обмеження волі; постановою Балаклійського райсуду Харківської області від 19.02.2013 року звільненого умовно-достроково від призначеного покарання на 7 місяців 28 днів,

- вироком Красноградського районного суду Харківської області від16.11.2015 року за ч.1, ст.. 263 КК України із застосуванням ст.. ст.. 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з призначенням іспитового строку на два роки,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2, ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи неодноразово засудженим за умисні злочини, в тому числі і за крадіжки чужого майна, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 15 лютого 2015 року року, близько 22.30 годин, ОСОБА_1, знаходячись на території Хрестищенської ДКС, розташованої в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області, де він тимчасово працював і мав доступ за перепусткою, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна по корисливим мотивам з метою збагачення, шляхом зриву замка проник до КУНГу автомобіля ЗІЛ-131, державний номер НОМЕР_1, звідки таємно викрав зварювальний інвертор моделі «SSVA 160-2», який належить ПАТ «Прометей» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім.. засл. професора ОСОБА_2 за № 11227 від 26.11.20154 року 3290 гривень та особисті речі ОСОБА_3, а саме: кутову шліфувальну машину торгової марки «ЄЛПРОМ» моделі ЕМШУ 980-125 вартістю 552, 50 гривень та кутову шліфувальну машину торгової марки «ЄЛПРОМ» моделі ЕМШУ 850-125 вартістю 535, 50 гривень на загальну суму 1088, 00 гривень, після чого зник з місця пригоди і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ПАТ «Прометей» і ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 4378, 00 гривень.

Обвинувачений вину в судовому засіданні у вчиненні вищевказаного злочину визнав повністю, в скоєному щиро каявся, не оспорював факти викладені у обвинувальному акті.

ОСОБА_3, який визнаний під час досудового розслідування представником ПАТ «Прометей» згідно заяви просив розглянути справу у його відсутність, претензій до обвинуваченогго він не має.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, розяснивши учасникам процесу положення ч.3, ст.. 349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого та дослідивши дані про його особу, які можуть вплинути на призначенню йому міри на виду покарання.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ч 2, ст.. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.. ст.. 65-67 КК України, а саме покарання йому призначає в межах санкції ч.2., ст.. 185, КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, згідно ст.. 12 КК України скоєний обвинуваченим злочин віднесено до середньої тяжкості, характеризується він за місцем проживання посередньо, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, як обставини, що помякшують його покарання суд враховує щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Згідно викладеного та приймаючи до уваги, що викрадене майно вилучене, потерпілий претензій до обвинуваченого не має, суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.. ст.. 75, 76 КК України..

Крім того, при визначенні остаточного покарання обвинуваченому необхідно застосувати ч.4, ст. 70 КК України, так як він визнаний винним ще у іншому злочину, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Цивільний позов по справі не заявлений, речові докази необхідно повернути потерпілому.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового і судового слідства не обирався.

Керуючись ст.. ст.. 373, 374 367-370, КПК України, суд ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, застосувати ст.. 75 КК України, від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком на три роки, відповідно до ст.. 76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та зявлятися на реєстрацію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, роботи.

За правилами ч.4, ст. 70 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 16.11.2015 року за ч.1, ст.. 263 КК України і остаточно признати покарання у виді позбавлення волі строоком на 4 (чотири) роки, застосувати ст.. 75 КК України, від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком на три роки, відповідно до ст.. 76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та зявлятися на реєстрацію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 369 (триста шістдесят девять) грн гривень, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: зварювальний інвертор моделі «SSVA 160-2», кабель довжиною 2 метра, перехідник, які зберігаються в камері схову Красноградському РВ ГУ НП України в Харківській області повернути представнику ПАТ «Прометей», а кутову шліфувальну машину торгової марки «ЄЛПРОМ» моделі ЕМШУ 980-125 та кутову шліфувальну машину торгової марки «ЄЛПРОМ» моделі ЕМШУ 850-125, які також зберігаються в камері схову Красноградському РВ ГУ НП України в Харківській області повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя