Ухвала суду № 55268937, 27.01.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20116/15-к

н/п 1-кс/640/578/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

при секретарі Вакула І.В.,

за участі захисника ОСОБА_1,

слідчого Бережної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України на постанову від 27.11.2015р. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12015220500000801, -

встановив:

25 січня 2016р. захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 (далі: слідчий) від 27.11.2015р. про відмову у задоволенні клопотання від 25.11.2015р. у кримінальному провадженні №12015220500000801. Захисник просив скасувати постанову слідчого від 27.11.2015р., призначити у кримінальному провадженні у Київському науково дослідному інституті судових експертиз судову психологічну експертизу із застосуванням спеціального технічного засобу компютерного поліграфа, на вирішення якої поставити питання: чи телефонував ОСОБА_3 усі чотири рази до міліції з завідомо неправдивими повідомленнями про підготовку вибуху?; чи має ОСОБА_3 будь яке відношення до завідомо неправдивих повідомлень про підготовку вибуху 25.04.2015р., 26.04.2015р., 09.05.2015р., 10.05.2015р., та чи він їх здійснив?; чи примушували або умовляли ОСОБА_3 працівники міліції у приміщеннях різних відділах поліції ГУНП в Харківській області під аудіо запис проговорити речення: «ДК ХЄМЗ взрыв через пол часа Московский девяносто четыре» у різних його редакціях та у чотирьох різних РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Жовтневому, Комінтернівському, Московському та Ленінському?; чи здійснювали слідчий Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4, слідчий Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 та слідчий Ленінського РВ ХМУ ГУМВС у Харківській області ОСОБА_6 записи голосу ОСОБА_3, на власні мобільні телефони де умовили його проговорити речення: «ДК ХЄМЗ взрыв через пол часа Московский девяносто четыре» у різних його редакціях?; - чи відомі ОСОБА_3 адреси та місцезнаходження таксофонів, в яких здійснювались повідомлення про вибухи, у яких він підозрюється (м. Харків вул. Кибальчича 29, пр-т Героїв Сталінграду 181, Тракторобудівників 142-А, вул. Новий Побут 2) та чи взагалі відомі ОСОБА_3 місцезнаходження вулиць Кибальчича та Новий Побут у м. Харкові.

У судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Слідчий проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на її безпідставність.

Слідчий суддя, вислухавши міркування захисника, слідчого, дослідивши матеріали скарги, доходить наступного:

За не спростування матеріалами кримінального провадження доводів захисника, стосовних строку отримання ним оскаржуваної постанови, слідчий суддя вважає за можливе строк оскарження поновити, розглянути скаргу по суті.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання, рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220500000801 за ч.1, ч.2 ст.259 КК України з обставин надходження в період з 25.04.2015р. до 10.05.2015р. чотирьох повідомлень про замінування, підозра в якому предявлена ОСОБА_3 (а.с.21-23).

25.11.2015р. захисником ОСОБА_1 подане слідчому клопотання про призначення у Київському науково дослідному інституті судових експертиз судової психологічної експертизи відносно ОСОБА_3 із застосуванням спеціального технічного засобу компютерного поліграфу. На вирішення експерта захисник просив поставити питання: чи телефонував ОСОБА_3 усі чотири рази до міліції з завідомо неправдивими повідомленнями про підготовку вибуху?; чи має ОСОБА_3 будь яке відношення до повідомлень про завідомо неправдивими повідомленнями про підготовку вибуху 25.04.2015р., 26.04.2015р., 09.05.2015р., 10.05.2015р.?; чи примушували або умовляли ОСОБА_3 працівники міліції у приміщеннях різних відділах поліції ГУНП в Харківській області під аудіо запис проговорити речення: «ДК ХЄМЗ взрыв через пол часа Московский девяносто четыре» у різних його редакціях?; чи відомі ОСОБА_3 адреси та місцезнаходження таксофонів, в яких здійснювались повідомлення про вибухи, у яких він підозрюється (а. с.9-10).

27.11.2015р. постановою слідчого у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 від 25.11.15р. відмовлено (а. с. 11-12).

Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для зясування питань права.

Крім того, ч.2 ст. 242 КПК України передбачений вичерпний перелік обовязкових експертиз, відносно яких слідчий зобовязаний звернутися до експерта.

Окрім того, п.2 ППВСУ № 8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначає неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

При тому, ряд питань висунутих захисником для вирішення експертом у клопотанні від 25.11.2015р. стосовні вирішення питання винуватості підозрюваного в інкримінованому йому злочині і до компетенції експерта не належать. Натомість вирішення питання наявності, або відсутності вини в діях певної особи є виключною прерогативою суду при розгляді справи по суті.

Дійсно, відповідно пункту 6.8. Глави VI «Психологічна експертиза» «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженого наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5 … з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - компютерного поліграфа.

Однак, призначення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу компютерного поліграфу, передбачено Законом, не як обовязок, а як право слідчого, реалізація якого відбувається в залежності від наявності у слідчого сумнів щодо всебічності та повнити досудового розслідування.

Таким чином, слідчий, шляхом аналізу зібраних у кримінальному провадженні доказів в їх сукупності з урахуванням вимог ст. ст.84 86 КПК України, дійшла висновку про відсутність необхідності отримання орієнтованої інформації, за наявності у кримінальному провадженні інших доказів.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову слідчого законною та обґрунтованою і підстав її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Строк оскарження постанови від 27.11.2015р. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12015220500000801, - поновити.

В задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України, на постанову від 27.11.2015р. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12015220500000801, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя