Ухвала суду № 55268246, 27.01.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 433/2615/15-ц

Провадження № 22ц/782/867/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого судді Єрмакова Ю.В,

суддів: Дронської І.О., Борисова Є.А.

за участю секретаря Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 30 листопада 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Троїцького районного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики.

Оскаржуваною ухвалою позовна заява вважана неподаною та повернута позивачеві.

Не погодившись з даною ухвалою суду ОСОБА_2, посилаючисьна порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалуТроїцького районного суду Луганської області від 30 листопада 2015 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, просив суд розглядати справу без його участі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалив межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та визнаючи позовну заяву ОСОБА_2 неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві надавався строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13 листопада 2015 року, однак у встановлений законом строк ОСОБА_2 не сплатив суму судового збору, а ним знову подано заяву про звільнення від сплати судового збору або її відстрочення до винесення рішення, але на думку суду додаткових доказів на підтвердження обставин щодо підстав для звільнення від сплати судового збору або його відстрочення не надав.

Таких висновків суд дійшов з порушенням порядку вирішення цього питання.

Згідно зі ст.121 ЦПК України у числі інших випадків суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду, як неподаної, у разі, якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, який ухвалою суду від 13 листопада 2015 року було залишено без руху у звязку з невідповідністю положенням ст.119 ЦПК України. Недоліками є: несплачений судовий збір, судом було відмовлено у клопотанні про звільнення позивача від сплати судового збору, в позові не зазначено ціни позову.

На виконання зазначеної ухвали суду позивачем було надіслано повторне клопотання щодо звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до винесення рішення по справі, при цьому, позивач послався на ті обставини, що він є особою переміщеною з тимчасово окупованої території України, з м.Луганська в м.Рубіжне Луганської області, не працює, надав довідку з органу ДФС про відсутність доходів за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2015 року.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ч.1 ст.8 суд враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч.2 вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу вказаної норми вбачається, що суд може відстрочити, розстрочити, звільнити або зменшити розмір сплати судового збору враховуючи майновий стан сторони.

Згідно розяснень, які містяться у п.29 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року із змінами від 25.09.2015 року, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з предмету заявленого позову, доводів позивача щодо його майнового стану, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно зясував всі обставини щодо майнового стану позивача та обставин, на які він посилається, як на підстави для відстрочення сплати судового збору, без достатнього аналізу та дослідження доказів, які мають значення при вирішенні цього питання, а тому дійшов поспішного висновку про повернення позовної заяви, що свідчить про порушення порядку вирішення цього питання.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ціна позову зазначена як в тексті позовної заяви, так і в прохальній частині вказаної заяви.

Оскільки ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24.12.2015 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, колегія суддів судової палати вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і повернути справу до суду для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313, 314, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 30 листопада 2015 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днівпісля її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий Єрмаков Ю.В.

Судді: Дронської І.О.,

ОСОБА_5