Ухвала суду № 55266775, 28.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/853/16 Справа № 203/8120/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Гайдук В.І., Калиновського А.Б.,

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що з 25 червня 2008 року з ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі ними було придбано, на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2009 року, квартиру АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на яку були оформлена на ОСОБА_3 Зазначив, що сімейні відносини між ними припинені з причини відсутності взаєморозуміння. Спільне господарство не ведуть, вирішити питання поділу майна в натурі добровільно ОСОБА_3 відмовляється, тому просив визнати за ним та ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 по 1/2 частині за кожним

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що з 25 червня 2008 року вона та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. Зазначила, що спірна квартира вартістю 21 223 грн. була придбана 11 червня 2009 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, хоча і у період перебування у шлюбі із ОСОБА_4, однак, за її особисті кошти, які в розмірі 50 000 грн., були надані їй безоплатно за місцем її роботи на підставі рішення керівництва Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України для придбання житла, тому просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, житловою площею 28,3 кв.м., загальною площею 46.8 кв.м.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Розділено спільне сумісне майно подружжя - квартиру АДРЕСА_4. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_5 по 1/2 частині за кожним, припинивши право спільної сумісної власності на цю квартиру. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 представник ОСОБА_3 просить рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи з 25 червня 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с.9).

26 грудня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано (т.1 а.с.23).

Під час перебування сторін у шлюбі, згідно договору купівлі-продажу квартири від 11 червня 2009 року, була придбана квартира №14, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 1-а, правовстановлюючі документи на яку були оформлені на імя ОСОБА_3 (т.1 а.с.4, 5, 6).

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі постанова Пленуму) судам розяснено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 посилалася на те, що спірна квартира вартістю 21 223 грн. була придбана 11 червня 2009 року в період шлюбу із ОСОБА_4 на її імя за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири за її особисті кошти, які були надані їй безоплатно за місцем роботи на підставі рішення керівництва Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України для придбання житла у розмірі 50 000 грн. (т.1 а.с.66-68).

Згідно довідки Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України від 18 лютого 2015 року ОСОБА_3 на підставі постанови №СТ-10 від 27 квітня 2009 року було видано безоплатно у власність грошові кошти в сумі 50000 грн. з метою придбання житла (т.1 а.с. 78).

У копії постанови Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України №СТ-10 від 27 квітня 2009 року зазначено: видати ОСОБА_3 безоплатно у власність грошові кошти в сумі 50000 грн. для придбання житла (т.1 а.с.80, т.2 а.с.38).

Видатковий касовий ордер на видачу ОСОБА_3 грошових коштів на підставі постанови №СТ-10 від 27 квітня 2009 року в розмірі 50000 грн. було видано 05 травня 2009 року (т.1 а.с.81, т.2 а.с. 40).

Однак, доказів на підтвердження того, що вказані кошти були списані з відповідного банківського рахунку Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України для видачі їх ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається ОСОБА_4 в ПАТ «ПУМБ» було відкрито депозитний рахунок, на якому знаходилася з 20 вересня 2007 року сума депозитного вкладу в розмірі 7000 доларів США та яку ОСОБА_4, разом з нарахованими відсотками, було повернуто 20 березня 2009 року (а.с.52).

До матеріалів справив ОСОБА_4 було надано копію договору підряду від 07 вересня 2009 року на проведення ремонту у спірній квартирі, копії видаткових накладних, товарних чеків на придбання будівельних матеріалів та проведення ремонтних робіт (а.с. 35-51).

Як вбачається із заяви ОСОБА_4 від 11 червня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованої за індексом №77/2-03, ОСОБА_4 надав згоду дружині ОСОБА_3 на купівлю нею квартири №14, що знаходиться в м.Дніпропетровську, по вул. Вакуленчука,1а, що була придбана нею у період їхнього шлюбу, за ціну та на умовах, що будуть визначені дружиною самостійно. Дана угода буде відповідати їхнім спільним інтересам (т.1 а.с.112).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд дійшов обґрунтованого висновку, що кошти, отримані ОСОБА_3 для придбання квартири, та кошти отримані ОСОБА_4 за депозитним рахунком, були витрачені сторонами в інтересах сімї та за спільною згодою подружжя і джерелом її набуття є спільні кошти подружжя та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що спірна квартира є лише особистою власністю ОСОБА_3, оскільки була придбана нею особисто лише за її власні кошти є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 надавав згоду дружині ОСОБА_3 на купівлю спірної квартири, про що надав нотаріусу нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначено, що дана угода буде відповідати їхнім спільним інтересам та будь-яких належних доказів на підтвердження того, що грошові кошти, отримані ОСОБА_4 в період шлюбу за депозитним рахунком в банку ПАТ «ПУМБ» в розмірі 7000 доларів США, були витрачені ним на лише його особисті потреби, а не на придбання квартири матеріали справи не містять.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді