Ухвала суду № 55266753, 20.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/49/16 Справа № 205/1457/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Осіяна О.М.,

суддів Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Хлус Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пожежею та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 серпня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, належить 52/100 частки житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями №165 по вул.. Вільямса в м. Дніпропетровську. Право власності зареєстровано в КП «ДМБТІ», 27.09.2007 року реєстраційний номер 17580913. Співвласником 48/100 частки житлового будинку є відповідач ОСОБА_2

19 січня 2014 року приблизно о 00 год. 30 хв. в частині будинку, що належить відповідачу виникла пожежа. По приїзду на виклик 02 год. 25 хв. 19 січня 2014 року пожежники загасили будівлю та склали відповідний акт про причину пожежі, відповідно до якого причиною пожежі є порушення відповідачем ОСОБА_2, правил експлуатації електронагрівальних приборів.

Пожежею знищено дах будівлі, речі домашнього вжитку та пошкоджена стеля належної позивачці частини житлового будинку.

Також, своїми діями відповідач причинила моральну шкоду.

Тому просила стягнути із ОСОБА_2, на свою користь компенсацію завданої матеріальної шкоди в сумі 84642 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн., та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 84 642 грн., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а також судові витрати у розмірі 1 968,22 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд необґрунтовано прийшов до висновку про стягнення грошових сум, на відшкодування завданої позивачці матеріальної та моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що сторони є співвласниками домоволодіння. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 15 серпня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 належить 52/100 частки домоволодіння №165, розташованого в м. Дніпропетровську вул. Вільямса./а.с.17/. Право власності зареєстровано в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. /а.с.19/

Згідно свідоцтва про право власності від 04.12.2012 року виданого Виконавчим комітетом Ленінської районної у місті ради, ОСОБА_2 належить 48/100 частки домоволодіння №165 розташованого у м. Дніпропетровську, вул.. Вільямса./а.с.77/. Право власності зареєстровано в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно./а.с.76/

19 січня 2014 року, орієнтовно о 02 годині 18 хвилин, у домоволодінні №165 по вул.. Вільямса у м. Дніпропетровську виникла пожежа в приміщенні відповідача ОСОБА_2 через її провину, що підтверджується Актом про пожежу від 19 січня 2014 року, де встановлена причина виникнення пожежі - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електронагрівального прибору /а.с.121/.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, підтвердила той факт, що пожежа розпочалася в її частині домоволодіння, у звязку із загоранням електрообігрівача.

Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, та ОСОБА_6, пояснили, що пожежа по вул.. Вільямса, 165 у м. Дніпропетровську розпочалася близько 02:00 години ночі в частині домоволодінні, що належить ОСОБА_2.

Актом про пожежу від 19.01.2014 року був встановлений розмір збитків, спричинених позивачу від пожежі - орієнтовно 90 000 грн. Експертом з оцінки нерухомого майна за замовленням позивача був складений звіт про встановлення ринкової вартості робіт по відновленню після пожежі:52/100 частки житлового домоволодіння літ.А, кВ.2, по вул.. Вільямса, 165 у м. Дніпропетровську, розмір ринкової вартості складає 84642 грн./а.с.5/. За проведення оцінки позивач сплатила 1 000 грн./а.с.52/

Задовольняючи частково позов суд посилався на вимоги ст.22, 319. 386,1166,1167 ЦК України.

Оскільки, згідно акту про пожежу від 19.01.2014 року, причиною пожежі зазначено порушення правил експлуатації електронагрівального пристрою ОСОБА_2, суд вважав за необхідне позов в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, стягнувши суму у розмірі 84642 грн.

Встановивши факт, що позивачу внаслідок пожежі та знищення його майна завдано моральної шкоди, тому вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд врахував глибину душевних страждань, вимоги розумності і справедливості, а тому суд вважав за можливе стягнути із відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, із відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати у сумі 1968 грн.22 коп.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції доводи в апеляційній скарзі про те, що визначена судом сума матеріальної шкоди базується на припущеннях експерта; відсутній перелік пошкоджених речей; не встановлено причини пожежі; пожежники не належно виконували свої обовязки по гасінню пожежі; позивач не надала доказів спричинення моральної шкоди.

Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту врегульовані і частиною 2 статті 21 Кодексу цивільного захисту України, пункти 2 та 7 якої передбачають, що громадяни України зобов'язані дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації; виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України).

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач надала суду докази, а саме: акт про пожежу від 19.01.2014 року, в якому зазначена причина виникнення пожежі - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електронагрівального прибору із боку ОСОБА_2О.(а.с25). Актом від 19.01.2014 року також підтверджено пошкодження майна позивача (а.с.26).

Звітом оцінки від 25.01.2014 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт 52/100 частин житлового домоволодіння літ.А, кВ.2, по вул.. Вільямса, 165 у м. Дніпропетровську, складає 84642 грн./а.с.4-16/. За проведення оцінки позивач сплатила 1 000 грн./а.с.52/.

Зазначені письмові докази відповідач не спростувала належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ст.10, 57-60,64,66 ЦПК України. Отже наявні підстави для покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню шкоди.

Обґрунтованим є і висновок суду про стягнення завданої позивачу моральної шкоди із відповідача, оскільки пошкодженням майна (житла) позивачу були спричинені значні побутові незручності, які не відновлені протягом тривалого часу. А тому висновок суду і в цій частині підтверджений належними та достовірними доказами, та не суперечить вимогам ст.23,1167 ЦК України.

В суді апеляційної інстанції за клопотанням відповідача про необхідність встановлення причини пожежі, була призначена судова пожежно-технічна експертиза. Але відповідач не оплатила витрати на проведення експертизи. Отже, відповідач не довела, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді