Вирок № 55265373, 30.11.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4112/15-к

Провадження № 1-кп/175/178/15

Вирок

Іменем України

30 листопада 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю: прокурора Носань І.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12015040440001678 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм КЗ «КСШМД» ДОР», одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх ділей, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

11.08.2015 року близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить КЗ «KСШМД» ДОР», здійснював рух зі сторони м. Дніпропетровська по автодорозі Знамянка-Лутанськ-Ізварино, яка проходить через територію Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в напрямку м. Кривого Рігу в лівому ряді руху, з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 70-80 км/годину, більш точно швидкість руху встановити не виявилось можливим.

Здійснюючи рух у вказаному напрямку, знаходячись в районі 173 км + 650 м автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварино, ОСОБА_3 при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4, який рухався з велосипедом, та поряд з ним рухалася його жінка пішохід ОСОБА_2, за пішохідним переходом з права наліво і вийшли на полосу його руху, яких він об'єктивно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об'їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого допустив на них наїзд.

При наїзді пішоходу ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови, закритої травми грудної клітини, перелому 9, 10 ребер ліворуч, відкритого 1-го А ступеню перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки, закритого через виросткового перелому лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків, гемартрозу лівого колінного суглобу, які згідно висновків судово-медичної експертизи № 4531-е відносяться до тяжких, як небезпечних для життя, пішоходу ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: гострої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран голови та обличчя, перелому кісток носу, садна обличчя, закритого перелому обох кісток нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням відламків, саден правого плечового суглобу та правого колінного суглобу, які згідно висновків судово-медичної експертизи № 4511-е відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виражається в тому, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, які вказують:

п.1.3 - „Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими",

п.1.5 - „Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків,"

п. 12.3 - „У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди."

Невиконання водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілому ОСОБА_1, тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті визнав і пояснив, що 11 серпня 2015 року близько 01.30 годин він рухався по автодорозі Знамянка-Луганськ-Ізварино на автомобілі «ГАЗ» зі сторони м. Дніпропетровська в напрямку м. Кривий Ріг в лівому крайньому ряді руху зі швидкістю близько 70 км/г з ближнім світлом фар. В районі с. Миколаївка в світлі фар він побачив двох пішоходів: чоловіка та жінку, які переходили проїзну частину справа на ліво по ходу його руху, поміж яких знаходився велосипед на рамі якого була металева труба. Після чого, він спробував їх обїхати з правої сторони і для цього кермо повернув вправо і застосував екстрене гальмування. Під час зупинки автомобіля виник контакт лівої бокової частини його автомобіля з пішоходами, велосипедом та трубою. Під час зіткнення, пішоходи стояли на лівій полосі руху, він їх бачив в світлі фар близько 5 секунд.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у суді показав, що 11 серпня 2015 близько 01.30 години він разом із своєю дружиною ОСОБА_2, рухалися по проїзній частині з с. Миколаївка в напрямку автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварино, при цьому він котив велосипед, на рамі якого була привязана металева труба. Коли підійшли до дороги, зупинилися, пропускаючи транспортні засоби, після того як продовжили рух, зупинилися на розділовій смузі, оскільки зі сторони м. Дніпропетровська рухалися автомобілі і в цей час в них виїхав автомобіль «Газель». Від удару він та його дружина впали на проїзну частину та отримали тілесні ушкодження.

Аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка була допитана у суді.

Вина ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження дослідженими під час судового розгляду, а саме:

-витягом з кримінального провадження № 12015040440001678, відповідно до якого вбачається, що 11.08.2015 року близько 01 години 30 хвилин в районі 173 км + 650 м на автодорозі Знамянка-Луганськ-Ізварино водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2 скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинивши їм тілесні ушкодження (т.1 а.п. 1);

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2015 року, схемою до протоколу огляду та фото таблицею до них, з яких вбачається, що на 173 км + 650 м автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварино сталася ДТП, огляд проводився за участю двох понятих в ясну погоду, без опадів при температурі +20, проїзна частина дороги горизонтальна, з невеликим спуском, покрита асфальтом, покриття сухе, дорожнє покриття для двох напрямків руху шириною 20,9 м, одна смуга для руху шириною 2,0 м, в зустрічному напрямку 2,0 м, ширина роздільної смуги 5,7 м, на проїзній частині нанесені лінії горизонтальної розмітки білого кольору, праворуч та ліворуч до проїзної частини примикає узбіччя, справа та ліва за узбіччям лісосмуга, місце події знаходиться в дії дорожнього знаку 5.35.1 ПДР України (т.1 а.п. 6-15);

-Висновком експерта № 4511е від 24.09.2015 року 25.09.2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: гострої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови та обличчя, перелому кісток, садна обличчя, закритого перелому обох кісток нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням відламків, саден правого плечового суглобу та правого колінного суглобу. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючи частини авто засобу, який рухався, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи дані медичної документації, дані рентгенологічних досліджень можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до надходження її до медичного закладу, тобто можливо і в термін на який вказує ОСОБА_2 та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більше, як 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 (т.1 а.п. 34-35);

-Висновком експерта № 4531 від 26.09.2015 року 28.09.2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови, закритої травми грудної клітини, перелому 9, 10 ребер ліворуч, відкритого 1-го А ступеню перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки, закритого через виросткового перелому лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків, гемартрозу лівого колінного суглобу. Виявлені тілесні пошкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючи частини авто засобу, який рухався, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи дані медичної документації, дані рентгенологічних досліджень можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до надходження її до медичного закладу, тобто можливо і в термін на який вказує ОСОБА_1 та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, на підставі п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 (т.1 а.п. 38-40);

-висновком експерта № 70/27-649 від 28.09.2015 року, відповідно до якого, швидкість руху автомобіля «ГАЗ-2752» перед гальмуванням виходячи із слідів гальмування була не менша ніж 79.2 км/год. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ГАЗ-2752» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «ГАЗ-2752» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ГАЗ-2752» ОСОБА_3

невідповідностей вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху не вбачається. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ГАЗ-2752» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП (т.1 а.п.50-52)

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке виразились в порушенні Правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_3, - раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, працює водієм, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає, щире каяття та повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_3, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, враховуючи думку потерпілих, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, але беручи до уваги, що ОСОБА_3 працює водієм і це є єдиним джерелом заробітку, тому суд не вважає за необхідне призначати таке додаткове покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставіст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2,3,4 ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта 491 (чотириста девяносто одна) грн. 04 коп. (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 70/27-649 від 28.09.2015 року).

Автомобіль «ГАЗ-2752» державний номерний знак НОМЕР_3, який відповідно до постанови старшого слідчого відділу Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11 серпня 2015 року визнано речовим доказом та повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський