Постанова № 55264781, 25.01.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2175/14-a

25 січня 2016 р.м.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» (далі ТОВ «Компанія ЛАН», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі ОСОБА_1 ОДПІ, відповідач), у якому просило:

- скасувати податкову вимогу № 8022-25 від 15 вересня 2014 року про сплату товариством суми податкового боргу в розмірі 57 808,25 грн.;

- зобовязати ОСОБА_1 ОДПІ відобразити в інтегрованих картках платника ТОВ «Компанія ЛАН» сплачені платіжним дорученням № 118 від 08 серпня 2014 року авансові платежі з податку на прибуток за серпень 2014 року лютий 2015 року в розмірі 315 000 грн. та сплачену платіжним дорученням № 119 від 08 серпня 2014 року авансову сплату з податку на додану вартість в розмірі 1 380 000 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позовну заяву ТОВ «Компанія ЛАН» до ОСОБА_1 ОДПІ в частині позовних вимог про зобовязання ОСОБА_1 ОДПІ відобразити в інтегрованих картках платника ТОВ «Компанія ЛАН» сплачені платіжним дорученням № 118 від 08 серпня 2014 року авансові платежі з податку на прибуток за серпень 2014 року лютий 2015 року в розмірі 315 000 грн. та сплачену платіжним дорученням № 119 від 08 серпня 2014 року авансову сплату з податку на додану вартість в розмірі 1 380 000 грн. залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у звязку з клопотанням позивача про відкликання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

ОСОБА_1 ОДПІ 15 вересня 2014 року прийнято та направлено позивачу податкову вимогу № 8022-25 від 15 вересня 2014 року про сплату ТОВ «Компанія ЛАН» суми податкового боргу в розмірі 57 808,25 грн., у тому числі з податку на прибуток 43 855,42 грн., податку на додану вартість 13 952,83 грн. Позивач не погоджується з вказаною вимогою та вважає, що вона суперечить вимогам закону.

ТОВ «Компанія ЛАН» вказує, що платіжним дорученням №118 від 08 серпня 2014 року перерахувало авансові платежі з податку на прибуток за серпень 2014 року - лютий 2015 року в розмірі 315 000 грн., платіжним дорученням №119 від 08 серпня 2014 року перерахувало авансову сплату податку на додану вартість в розмірі 1 380 000 грн. Вказані платіжні доручення подані до ОСОБА_1 дирекції ПАТ «Терра Банк» та прийнятті банківською установою до виконання. В подальшому згідно з постановою правління Національного банку України від 21 серпня 2014 року № 518 «Про віднесення ПАТ «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 серпня 2014 року № 72 «Про введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Терра Банк»».

На думку позивача, з поданням до установи банку платіжних доручень №118, 119 від 08 серпня 2014 року про перерахування сум податкових зобов'язань обов'язок платника податків щодо їх сплати є виконаним у розумінні положень Податкового кодексу України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а тому у відповідача були відсутні правові підстави для направлення на адресу ТОВ «Компанія ЛАН» податкової вимоги. Крім того, позивач вважає, що така сплата податкових зобовязань має бути відображена в інтегрованих картках платника податків ТОВ «Компанія ЛАН», які містять повні та достовірні дані оперативного обліку щодо податків та зборів, їх нарахування та сплату.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях (а. с. 175-178), та пояснив, що незважаючи на причину несплати податкових зобовязань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс України не звільняє платника податків від обовязку сплатити основну суму податкового зобовязання або податкового боргу, а податковий орган від стягнення такого податкового боргу. Стаття 129 Податкового кодексу України лише звільняє від відповідальності за порушення строку зарахування податку до бюджету з вини банку, але не від податкового обовязку, який вважається виконаним з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Представник відповідача просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Компанія ЛАН» зареєстроване 25 травня 2004 року як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 7-8), знаходиться на обліку як платник податків у ОСОБА_1 ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість.

Позивачем 02 березня 2014 року було подано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, якою визначено до сплати авансові платежі з податку на прибуток, що підлягали сплаті щомісячно, у розмірі 44 966,00 грн. (а. с. 203-205). По строку сплати авансового внеску до 30 серпня 2014 року (за серпень 2014 року) ТОВ «Компанія ЛАН» слід було сплатити 44 966,00 грн. податку на прибуток, фактично сплачено 1 110,58 грн. згідно з платіжним дорученням № 559 (проведено зарахування переплати), сума податкового боргу по податку на прибуток станом на 31 серпня 2014 року склала 43 855,42 грн., що відображено в інтегрованій картці платника по даному платежу (а. с. 26-28).

19 серпня 2014 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, якою задекларовано до сплати 13 989,00 грн. (а. с. 206-208). По строку сплати до 30 серпня 2014 року ТОВ «Компанія ЛАН» слід було сплатити 13 989,00 грн. податку на додану вартість, фактично сплачено 36,17 грн. згідно з платіжним дорученням № 547 (проведено зарахування переплати), сума податкового боргу по податку на додану вартість станом на 31 серпня 2014 року склала 13 952,83 грн., що відображено в інтегрованій картці платника по даному платежу (а. с. 29-31).

15 вересня 2014 року ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято та направлено платнику ТОВ «Компанія ЛАН» податкову вимогу № 8022-25 про сплату суми податкового боргу в розмірі 57 808,25 грн., у тому числі авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств на суму 43 855,42 грн., податку на додану вартість на суму 13 952,83 грн. (а. с. 9). Даною вимогою позивача попереджено, що починаючи з 31 серпня 2014 року на будь-яке майно платника податків розповсюджується право податкової застави, а на суму боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.

Також судом встановлено, що позивачем 08 серпня 2014 року до ОСОБА_1 дирекції ПАТ «Терра Банк» були подані платіжні доручення:

№ 118 від 08 серпня 2014 року про перерахування до бюджету авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року лютий 2015 року з поточного рахунку № 26006301034785 у сумі 315 000,00 грн. (а. с. 184);

№ 119 від 08 серпня 2014 року про перерахування до бюджету податку на додану вартість (авансова сплата) з поточного рахунку № 26006301034785 у сумі 1 380 000,00 грн. (а. с. 185), про одержання банком яких свідчить відповідна відмітка з зазначенням дати 08 серпня 2014 року.

Платіжні доручення ТОВ «Компанія ЛАН» банком не були виконані.

Як вбачається з пояснень представника позивача, поточної інформації по рахунку № 26006301034785 (а. с. 60-65) у період до 21 серпня 2014 року банком щодня проводилось списання коштів з вищевказаного рахунку ТОВ «Компанія ЛАН» та взяття їх на облік за позабалансовим рахунком банку в зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку.

Станом на 22 серпня 2014 року грошові кошти в сумі 315 000,00 грн. + 1 380 000,00 грн.= 1 695 000,00 грн. за вищевказаним платіжними дорученнями були повернуті з позабалансового рахунку банку на рахунок позивача № 26006301034785, що підтверджує банківська виписка за 22 серпня 2014 року (а. с. 42). Представник позивача не заперечував, що кошти з поточного рахунку ТОВ «Компанія ЛАН» не списані та залишились на його рахунку.

З 22 серпня 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 21 серпня 2014 року № 518 «Про віднесення ПАТ «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 серпня 2014 року № 72 «Про введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Терра Банк», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначену уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Терра Банк». У звязку з цим та відповідно до пункту 1.25 розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку платіжні доручення ТОВ «Компанія ЛАН» № 118 від 08 серпня 2014 року на суму 315 000,00 грн. та № 119 від 08 серпня 2014 року на суму 1 380 000,00 грн. повернуті без виконання, що підтверджується листом ОСОБА_1 дирекції (відділення № 11) ПАТ «Терра Банк» (а. с. 37).

Листами від 27 серпня 2014 року за № 2708-06 та № 2708-07 позивач повідомляв ОСОБА_1 ОДПІ про сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість згідно з платіжними дорученнями № 118 від 08 серпня 2014 року на суму 315 000,00 грн. та № 119 від 08 серпня 2014 року на суму 1 380 000,00 грн., поданими до ПАТ «Терра Банк» (а. с. 12-13).

В інтегрованій картці ТОВ «Компанія ЛАН» з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість сплата відповідних сум податків згідно із наведеними платіжними дорученнями не відображена (а. с. 26-31). У звязку з чим станом на 31 серпня 2014 року відповідні задекларовані позивачем податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість набули статусу податкового боргу і податковим органом сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу № 8022-25 від 15 вересня 2014 року про сплату товариством податкового боргу в розмірі 57 808,25 грн.

Позивач не погоджується із податковою вимогою № 8022-25 від 15 вересня 2014 року у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Оскаржувана податкова вимога перевірялась судом на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні субєкти.

Зокрема, чи оскаржуване рішення прийняте субєктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами; обґрунтовано. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобовязує субєкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 статті 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України.

Крім того, згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, виникає право податкової застави з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Разом з тим, відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що у спірному випадку платіжні доручення № 118 від 08 серпня 2014 року на суму 315 000,00 грн. та № 119 від 08 серпня 2014 року на суму 1 380 000,00 грн. про перерахування до Державного бюджету України авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 року та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2014 року (по строках сплати до 30 серпня 2014 року) ТОВ «Компанія ЛАН» подані до банківської установи на повну суму зобов'язань в межах граничного строку сплати та прийняті до виконання банківською установою в день їх подання.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (Клієнт) та ПАТ «Терра Банк» (Банк) 01 лютого 2012 року укладено договір № 05/РКО/12/02-11 банківського рахунку, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті № 26006301034785 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку (а. с. 186-190).

Відповідно до пунктів 1.15, 1.24, 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) переказ грошей це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі; ініціатор особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; платіжна система платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346-III передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Судом встановлено, що платіжні доручення № 118 від 08 серпня 2014 року на суму 315 000,00 грн. та № 119 від 08 серпня 2014 року на суму 1 380 000,00 грн. про перерахування коштів до Державного бюджету України містять відмітку «Одержано банком» 08 серпня 2014 року (а. с. 184-185), що свідчить про те, що банком прийнято дані платіжні доручення до виконання. Однак у встановлений законодавством строк платіжні доручення не виконані та повернуті позивачу відповідно до пункту 1.25 розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (а. с. 37).

При цьому, про наявність достатньої суми коштів на рахунку позивача № 26006301034785 свідчать банківські виписки по цьому рахунку за період з 08 серпня 2014 року по 21 серпня 2014 року, зокрема, станом на 08 серпня 2014 року загальна сума коштів ТОВ «Компанія ЛАН» складала 6 852 465,69 грн. (а. с. 38-42).

Пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-ПІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання, а щодо проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система.

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону № 2346-ІІІ, якою передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

У спірному випадку платіжні доручення ТОВ «Компанія ЛАН» від 08 серпня 2014 року № 118, № 119 були одержані банком та прийняті до виконання, а тому суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо неперерахування до бюджету податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у строк, встановлений законом, та у сумі, самостійно узгодженій у відповідній податковій звітності.

Направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обовязкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

За таких обставин, зважаючи на те, що неперерахування податку не є наслідком винних дій позивача як платника податку, до нього не може бути пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів.

Отже, суд приходить до висновку, що податкова вимога № 8022-25 від 15 вересня 2014 року прийнята без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а відтак підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 12 березня 2015 року № К/800/65943/13|826/14830/13-а.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ОСОБА_1 ОДПІ не довела правомірність оскаржуваної податкової вимоги від 15 вересня 2014 року № 8022-25. Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та зазначених вище положень чинного законодавства, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, а саме судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 907 від 23 вересня 2014 року (а. с. 6).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 15 вересня 2014 року № 8022-25 про сплату товариством суми податкового боргу в розмірі 57 808,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 39502625) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» (місцезнаходження: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Будного, будинок 4 А, код ЄДРПОУ 32941987) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 28 січня 2016 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.

копія вірна

СуддяЧепенюк О.В.