Рішення № 55263330, 28.01.2016, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2695/15-ц

Провадження № 2/444/96/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

28 січня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарі Реміцькій І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 13 листопада 1993 року, про що Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради, в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний запис за № 3004. Від шлюбу у них є дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. На протязі останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаємопорозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Відповідач постійно нехтував сімейними цінностями, тому між ними часто виникали сварки, які унеможливили спільне проживання та спілкування. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Вважає, що примирення між ними неможливе оскільки їхній шлюб не грунтується на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що суперечить її цінностям та інтересам в житті. Не проживають разом, та не ведуть спільного господарства з 2009 року, повністю втратили будь-який зв'язок, не спілкуються та не бачаться. Спору про поділ спільного майна подружжя немає, в зв'язку з відсутністю такого майна. У зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить шлюб розірвати.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, однак 13.01.2016 року подала до суду заяву у якій просить справу розглядати у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, наполягає на розірванні шлюбу без надання строку на примирення.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

А тому суд постановив провести по справі заочний розгляд і постановити заочне рішення.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 10, 60, 61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Сторони зареєстрували шлюб 13 листопада 1993 року, про що Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради, в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний запис за № 3004, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є те, що на протязі останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. Спільне життя у позивачки з відповідачем не склалося через відсутність взаємопорозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Відповідач постійно нехтував сімейними цінностями, тому між сторонами часто виникали сварки, які унеможливили спільне проживання та спілкування. Сторони не проживають разом, та не ведуть спільного господарства з 2009 року, повністю втратили будь-який зв'язок, не спілкуються та не бачаться.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

З позовної заяви, а також із заяви позивачки від 13.01.2016 р. вбачається, що позивачка остаточного визначилась та збереження шлюбу не бажає, наполягає на розірванні шлюбу. Терміну для примирення просить не надавати.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Свого відношення до позову не висловив. А від так, суд вважає, що відповідач проявив байдужість до збереження сім'ї.

Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка свого відношення до зміни прізвища не висловила, а тому, суд прийшов до переконання, що позивачці після розірвання шлюбу слід залишити теперішнє прізвище "ОСОБА_1".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові, сім'я фактично не існує, примирення між сторонами не можливе. А відтак, позов слід задовольнити та розірвати шлюб.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 105, 110, 112 , 113 Сімейного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 13 листопада 1993 року у Відділі запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради, в книзі реєстрації актів цивільного запис за № 3004.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці її теперішнє прізвище " ОСОБА_1 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою. Заяву про перегляд заочного рішення має бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

Оригінал. Рішення виготовлене в одному примірнику в нарадчій кімнаті.