Ухвала суду № 55262993, 28.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 321/932/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Ворожбянов A.M.

Провадження № 22-ц/778/296/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_2суддів:ОСОБА_3 ОСОБА_1секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 05 квітня 2012 року між ПАТ "Платинум банк" та ОСОБА_6, яка на час розгляду справи змінила прізвище на ОСОБА_5, був укладений кредитний договір № 951/2625CLPS2 на суму 5 737,1 грн., строком до 05 жовтня 2014 року.

В подальшому, первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором. Так, зокрема: ТОВ "Кредекс Фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року на підставі договору факторингу №1/15-ФКю від 08 травня 2015 року, що був укладений з ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів". ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" набула право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №2 від 8 жовтня 2012 року, що був укладений з ТОВ "ФК "БІЗНЕСФІНАНС". В свою чергу, ТОВ "БІЗНЕСФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року на підставі договору факторингу № 20120926-Г від 26 липня 2012 року, що був укладений з ПАТ «Платинум банк», котрий є первинним кредитором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу 1/15-ФКю від 8 травня 2015 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 4 865 грн. 00 коп., з яких: 4285 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 0 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісією з обслуговування кредиту; 580 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

Відтак, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 26 червня 2015 року становить 4865 грн., які позивач і просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" суму заборгованості за кредитним договором № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року станом на 26 червня 2015 року в сумі 4 865 грн. (з яких: 4 285 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 580 грн. - заборгованість за пенею).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2012 року між ПАТ "Платинум банк" та ОСОБА_6, яка на час розгляду справи змінила прізвище на ОСОБА_5, був укладений кредитний договір № 951/2625CLPS2 на суму 5 737,1 грн., строком до 05 жовтня 2014 року.

В подальшому, первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором. Так, зокрема: ТОВ "Кредекс Фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року на підставі договору факторингу №1/15-ФКю від 08 травня 2015 року, що був укладений з ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів". ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" набула право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №2 від 8 жовтня 2012 року, що був укладений з ТОВ "ФК "БІЗНЕСФІНАНС". В свою чергу, ТОВ "БІЗНЕСФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року на підставі договору факторингу № 20120926-Г від 26 липня 2012 року, що був укладений з ПАТ «Платинум банк», котрий є первинним кредитором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу 1/15-ФКю від 8 травня 2015 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 4 865 грн. 00 коп., з яких: 4285 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 0 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісією з обслуговування кредиту; 580 грн. - заборгованість за пенею.

Враховуючи положення ст. ст. 1077, 1078 ЦК України, ТОВ "Кредекс фінанс" являється новим кредитором у зобовязаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року що укладений між первісним кредитором ПАТ "Платинум Банк" та відповідачем.

За умовами кредитного договору № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року, сума кредиту становить 5 737,1 грн., строк, на який наданий кредит - 30 місяців, з щомісячним поверненням згідно графіку платежів встановленого Додатком №1 до Договору, проте відповідач порушував умови вказаного графіку, через що, сплачені ним платежі, погашали заборгованість в порядку визначеному ст. 34 ЦК України.

Так, статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від ви конання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом вірно встановлено, що відповідач порушила умови договору № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року - не виконувала його у строки, встановлені договором та станом на 26 червня 2015 рік у неї утворилась заборгованість в сумі 4 865 грн.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати проценти, передбачені договором.

Таким чином виходячи з вказаних норм законодавства та встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позову.

Єдиним доводом апеляційної скарги є те, що суд при визначенні суми заборгованості за договором не врахував надані відповідачкою суду докази про часткове погашення нею боргу у загальній сумі 3 244 грн. сплачені нею на користь ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 32).

Однак цей довід спростовується доказами які є у справі та розрахунком позивача, який ще при подачі позову вказане врахував і зменшив її заборгованість на вказану позивачкою суму.

Так в самому позові зазначено, що за період з 05.04.2012 року по 26.06.2015 рік за кредитним договором № № 951/2625CLPS2 від 05.04.2012 року відповідачем всього сплачено 3 244 грн., з яких: на користь ПАТ "Платинум банк" - 0 грн.; на користь ТОВ "ФК "БІЗНЕСФІНАНС" - 0 грн.; на користь ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" - 3 244 грн.; на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" - 0 грн.; При цьому, останній платіж відповідачем здійснено 30.01.2014 року, а нарахування відсотків та/або інших платежів зупинено - 25.07.2012 року - під час відступлення права вимоги від ПАТ "Платинум банк". Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 4 865 грн. (а.с. 3 зворот).

Вказане було зазначено і в мотивувальній частині рішення. Окрім цього відповідно до розрахунку наданого позивачем колегії суддів, сума заборгованості відповідачки була зменшена на суму сплачену позивачкою трьома платежами: 1452 грн.+1622грн.+169,93грн. що і склало 3243,93 грн. Відповідач розрахунок позивача не спростував, свого розрахунку не надав.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: