Рішення № 5526168, 25.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" червня 2009 р. Справа № 7/079-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат», м. Обухів Київської обл.

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Біла Церква Київської обл.

простягнення 44866,80 грн.

за участю представників:

від позивача:Совершенна Л.П., предст. за дов. від 14.01.2009 р. №11;

від відповідача:ОСОБА_1;

ОСОБА_3, представник за дов. б/н від 20.03.2009 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2009 р. на розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 44866,80 грн. вартості прийнятого до перевезення відповідачем вантажу згідно з договором-заявкою на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р., що не був доставлений вантажотримувачу.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором-заявкою на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р. та втрату прийнятих 20.10.2008 р. до перевезення гофроящиків у кількості 45336 шт. загальною вартістю 44866,80 грн.

Відповідач проти позову заперечує, у відзивах на позов від 26.05.2009 р. посилається на наступне:

- для здійснення перевезення вантажу гофропродукції за договором-заявкою на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р. відповідачем було 20.10.2008 р. укладено договір-заявку на перевезення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрансавто», яке має нести відповідальність за збереження вказаного вантажу;

- товарно-транспортні накладні на перевезення вищевказаної гофропродукції ні відповідачем, ні будь-якою особою від його імені та за його дорученням не підписувались;

- відповідач не видавав ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»жодного документу про прийняття до перевезення втраченої гофропродукції, що спростовує факт прийняття її для транспортування субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та свідчить про недопустимість покладення на нього відповідальності за не доставку товару за місцем призначення;

- за отримання до перевезення гофротари розписався працівник ТОВ «Спецтрнасавто»ОСОБА_4, а тому саме це підприємство було перевізником, відповідальним за доставку товару;

- вантаж був доставлений 21.10.2008 р. ТОВ «Спецтрансавто», але у звязку з неузгодженням позивачем з вантажоодержувачем ТОВ «ТБ «Ява»усіх необхідних питань, повязаних з отриманням вантажу, ТОВ «ТБ «Ява»відмовилося від його прийняття;

- вантаж знаходиться на відповідальному зберіганні ТОВ «Спецтрансавто», а тому позивач має звернутися на підставі ч. 4 ст. 310 Господарського кодексу України за вантажем чи відшкодуванням його вартості саме до дійсного перевізника ТОВ «Спецтрансавто».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2009 р. порушено провадження у справі №7/079-09, розгляд справи призначався на 28.04.2009 р.

У звязку з незявленням у судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом доказів ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2009 р. розгляд справи в порядку приписів пунктів 1 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 26.05.2009 р.

За заявою сторін від 26.05.2009 р. строк вирішення спору у справі №7/079-09 продовжувався.

У судовому засіданні 26.05.2009 р. оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 04.06.2009 р.

У судовому засіданні 04.06.2009 р. оголошувалась перерва до 12 год. 20 хв. 25.06.2009 р.

На підставі ст. 85 ГПК України за згодою сторін у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Київський картонно-паперовий комбінат»та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір-замовлення на разове перевезення №18, згідно з яким відповідач зобовязався здійснити перевезення 86 мі гофропродукції, дата завантаження 20.10.2008 р., місце завантаження: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 130, ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»; адреса доставки: м. Харків; адреса місця вивантаження: визначено в товарно-транспортних накладних. Перевізник: субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1.

Згідно з вказаним Договором-заявкою на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р. відповідач зобовязався надати для перевезення транспортний засіб у технічно справному стані, що відповідає всім необхідним вимогам для перевезення вантажів та має всі необхідні документи відповідного зразка для здійснення перевезень по Україні.

Крім того, відповідач прийняв на себе повну відповідальність за збереженість вантажу з моменту його отримання (завантаження) до перевезення і до моменту передачі у пункті призначення уповноваженій особі отримувача або представнику замовника.

Того ж дня 20.10.2008 р. відповідач підприємець ОСОБА_1 надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтрансавто»заявку б/н на перевезення вищевказаного вантажу, зазначивши себе експедитором даного вантажу.

Судом встановлено, що згідно з товарно-транспортною накладною 02АБК №327103 від 20.10.2008 р. перевізник підприємець ОСОБА_1 (водій ОСОБА_4) прийняв до перевезення лотки з гофрокартону 300х300 першого сорту на загальну суму 43200,00 грн.

Також відповідно до товарно-транспортної накладної 02 АБК №327102 від 20.10.2008 р. позивач передав до перевезення відповідачу (графа «Автопідприємство»: ОСОБА_1) гофроящики 350 «Волчанськ»на суму 2136,00 грн.

Відповідно до актів про неприйняття (нерозвантаження) продукції (товару) від 21.10.2008 р., від 22.10.2008 р., від 23.10.2008 р. та акту про відмову вантажодержувача від підписання акту неприйняття (не розвантаження) продукції (товару) від 21.10.2008 р. не розвантаження відбулось у звязку з відсутністю на складі вантажодержувача ТОВ «Торгівельний будинок «Ява»вільних місць.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2008 р. відповідач повідомив ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»про доставку 21.10.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Ява»зазначеного вантажу та неприйняття останнім товару, у звязку з чим вантаж залишився на зберіганні у залученого відповідачем ОСОБА_1 автопервізника ТОВ «Спецтрансавто».

12.01.2009 р. ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»направив відповідачу претензію на суму 44866,80 грн. у звязку з недоставкою відповідачем гофропродукції за вищевказаним договором та товарно-транспортними накладними. Дана претензія отримана відповідачем 20.01.2009 р., проте, була залишена без відповіді.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, пункту 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 р. №401, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Виходячи зі змісту Договору-заявки на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р., товарно-транспортних накладних 02 АБК №327102, 02АБК №327103 від 20.10.2008 р., суд приходить до висновку, що договір перевезення був укладений ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»саме з відповідачем субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 як перевізником.

Покладення на підставі заявки б/н від 20.10.2008 р. відповідачем виконання обовязку по перевезенню вантажу на ТОВ «Спецтрансавто»згідно з ст. 528 ЦК України не звільняє відповідача від відповідальності перед позивачем за належну доставку товару залученою відповідачем третьою особою ТОВ «Спецтрансавто».

Відповідно до пунктів 47, 50 51, 53 Статуту автомобільного транспорту Української РСР прийняття вантажоодержувачем товару до автоперевезення підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною шофером-експедитором автотранспортного підприємства. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення шоферу відповідно оформлених товарно-транспортних документів на навантажений або вивантажений вантаж.

Матеріалами справи підтверджується залучення відповідачем ТОВ «Спецтрансавто»до фактичного виконання перевезення гофротари на підставі заявки б/н від 20.10.2008 р., а тому посилання субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на недоведеність порушення останнім Договору-заявки на разове перевезення №18 від 20.10.2008 р. є безпідставним.

Згідно з п. 72 Статуту автомобільного транспорту Української РСР автотранспортне підприємство або організація видає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній. Одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у шофера-експедитора, а один вручається вантажоодержувачу. Вантажоодержувач зобов'язаний зробити запис у товарно-транспортній накладній про відмовлення прийняти вантаж і завірити цей запис підписом та печаткою (штампом).

В силу приписів п. 73 Статуту автомобільного транспорту Української РСР при неможливості здати вантаж вантажоодержувачу при міжміських перевезеннях з причин, не залежних від автотранспортного підприємства або організації, вантажовідправник зобов'язаний дати автотранспортному підприємству або організації вказівку про новий пункт призначення вантажу в порядку, встановленому Правилами. При неодержанні вказаного розпорядження, а також при неможливості доставити вантаж до місця нового призначення автотранспортне підприємство або організація, після попереднього повідомлення, повертає вантаж вантажовідправнику. Витрати, зв'язані з переадресуванням, поверненням або реалізацією вантажу (прогін, простій рухомого складу, зберігання вантажу і т. п.), оплачуються вантажовідправником.

В порушення ст. 33 ГПК України відповідач не надав доказів своєчасного (в день доставки вантажу) повідомлення вантажовідправника про неприйняття 21.08.2008 р. ТОВ «Торгівельний будинок «Ява»товару, а також не надав доказів запиту 21.08.2008 р. у позивача нового пункту призначення доставки гофротари та не довів неможливість повернення товару назад вантажовідправнику за рахунок останнього.

Згідно з ст. 308 ГК України, ст. 924 ЦК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це (ч. 3 ст. 310 ГК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»задовольнити повністю.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в АКБ «Трансбанк»м. Київ, МФО НОМЕР_3, або з іншого банківського рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні даного рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»(08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 130; код ЄДРПОУ 05509659; п/р 26003003097300 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Київ, МФО 300539) 44866,80 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят шість гривень вісімдесят копійок). 448,67 грн. (чотириста сорок вісім гривень шістдесят сім копійок) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.

Суддя Антонова В.М.

Рішення підписане 16 липня 2009 р.