Ухвала суду № 55261199, 28.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/48/2016(м)

263/2135/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Ікорська Є.С.

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Биліни Т.І.

суддів Супрун М.Ю., Бугрим Л.М.

при секретарі Зал Ю.С.

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на обовязкову долю у спадкуванні,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на обовязкову долю у спадкуванні задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на обовязкову долю в розмірі ? частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої 15.12.2006 року ОСОБА_4, а за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої 15.12.2006 року ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить заочне рішення скасувати та постановити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 25.11.2010 року, за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за заповітом від 15.09.1998 року №6-1779 після смерті ОСОБА_4, померлої 15.12.2006 року, на квартиру АДРЕСА_2, яке ніким не оскаржувалось, не скасовувалося тобто набуло законної сили. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1, згідно витягу з реєстру державної реєстрації прав Маріупольського БТІ від 19.04.2011 року №29721539. Крім того 12.04.2015 року позивачка ОСОБА_3 померла, однак ОСОБА_5, який є її сином та представником за довіреністю, приховав смерть матері.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.(а.с.253)

Під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_3 померла 12 квітня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО №915084, виданим 28 липня 2015 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області..(а.с.252)

Згідно із ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходять до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно положень ст.1241 ЦК України право на обовязкову частку у спадщині мають лише суворо визначені законом особи. За правилами спадкової трансмісії право осіб, які мають право на прийняття обовязкової частки після їх смерті припиняється і не переходить до їхніх власних спадкоємців.

Аналізуючи зазначені норми ЦК України, колегія суддів вважає, що підстав для здійснення процесуального правонаступництва у звязку зі смертю позивачки не вбачається, оскільки вимоги позивачки ОСОБА_3 правонаступництва не допускають.

Відповідно до положень ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.

Згідно із п.6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки право на обовязкову частку є індивідуальним та належить конкретній особі.

З огляду на вказане заочне рішення суду, як в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_4, так і в частині опосередкованих вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 на ? частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої 15.12.2006 року ОСОБА_4 слід скасувати та закрити провадження у справі.

Керуючись ч.1 ст. 310, п.6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2015 року про визнання права власності в порядку спадкування на обовязкову частину у спадку, на ? частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_4, а за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 за заповітом після смерті ОСОБА_4 та закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.І. Биліна

Судді Л.М. Бугрим

ОСОБА_6