Постанова № 55261121, 26.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/8/2016(м)

266/4243/15-п

Категорія: ч.1 ст. 163-12 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Сараєв І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Маріуполь

Суддя колігії суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2015 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка працює директором КЗ «ОСОБА_3 культури «Чайка», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 99, кв. 17, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-12 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Суд у постанові визнав встановленим, що ОСОБА_2, яка працює директором КЗ «ОСОБА_3 палацу культури «Чайка», не дотрималася порядку проведення операцій з бюджетними коштами та витратила бюджетні кошти на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, а саме за рахунок коштів по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» провела видатки з відшкодуванням сум матеріалів, які повинні бути придбані за рахунок коштів по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», що придбані фізичними особами-виконавцями робіт по договору підряду від 21.07.2014 року № 25 за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. на загальну суму 3001,80грн. (дзеркала, клей, фарба, шпаклівка).

Порушення виявлено станом на 01.12.2015р. та триває, що є порушенням п. 24 ч.1 ст. 116, п. 3 ч.1 ст. 119 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010р., п. 2.1.1.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та п.п. 22,28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ.

29.12.2015 року суддя Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області постановив судове рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-12 КУпАП та призначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510грн. на користь держави.

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подала 11.01.2016 року апеляційну скаргу, в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та скасувати останню з закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у її діях складу вказаного правопорушення.

На обгрунтування вимог про поновлення строку апеляційного оскарження, апелянт вказує, що суд першої інстанції постановив судове рішення у її відсутність, взагалі про розгляд справи про адміністративне правопорушення вона довідалась 06.01.2016 року, отримавши копію судового рішення поштою з відміткою на конверті дати відправлення 05.01.2016 року.

Також зазначає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення у її відсутність, суд порушив її право на захист, позбавив можливості надати суду докази її невинуватості та необгрунтовано послався на протокол серії ДФ1 № 05-519/2015 від 17.12.2015 року і витяг з акту позапланової ревізії від 15.12.2015 року, як на докази її вини.

Апелянт наголошує на тому, що відповідно до Посадової інструкції директора міського ОСОБА_3 культури «Чайка» в її обов`язки не входить ведення бухгалтерського обліку, контроль за веденням бухгалтерського обліку та звітність в установі.

Відповідно до п. 2.10.4 Посадової інструкції вона зобов`язана разом із заступником директора по АГД, головним бухгалтером, керівниками відділів та інших служб ОСОБА_3 культури складати кошторис доходів та витрат в межах своєї компетенції, а відповідно до п. 2.10.7 цієї ж інструкції відкривати та закривати рахунки в банківських та інших установах, підписувати чеки та платіжні доручення, заключати договори та угоди, а згідно вимог п. 3 ст. 8 Закону України «Про ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні» апелянт, як директор комунальної установи несе відповідальність лише за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарчих операцій в первинних документах, зберігання опрацьованих документів, але саме цих порушень актом ревізією не виявлено.

Відповідно до посадових інструкцій головний бухгалтер ОСОБА_4 і бухгалтер ОСОБА_5 відповідні за ведення бухгалтерського обліку в ОСОБА_3 культури «Чайка», за порушення, вказані в акті ревізії на них накладено судом адміністративне стягнення.

Також звертає увагу, що власник установи вирішив частину посадових обов`язків керівників установ покласти на уповноважену власником особу, а саме Управління культури і туризму Маріупольської міської ради, що зазначено у Положенні про управління культури і туризму Маріупольської міської ради.

Заслухавши ОСОБА_2, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила постанову суду скасувати з закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з її невинуватістю, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вбачається, що судове рішення постановлено 29.12.2015 року, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, надійшла до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області 11.01.2016 року, тобто без порушення строку апеляційного оскарження, оскільки відповідно до розпорядження КМУ № 1155-р від 11.11.2015 року «Про перенесення робочих днів у 2016 році» робочий день з п`ятниці 8 січня 2016 року перенесено на 16 січня 2016 року.

З огляду на вищевказане, відсутня потреба у поновленні апелянту строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.12.2015 року.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_2, в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо.

Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Крім того, в мотивувальній частині постанови від 29.12.2015 року, посилаючись на протокол серії ДФІ № 05-519/2015 від 17.12.2015 року та витяг з акту позапланової ревізії від 15.12.2015 року, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-12 КУпАП.

Однак, в резолютивній частині вказаної постанови судом першої інстанції ОСОБА_2 визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-12 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. на користь держави.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Також за вказаних обставин постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову місцевого суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановляє нову постанову.

Розглянувши по суті адміністративну справу щодо ОСОБА_2 приходжу до таких висновків:

Згідно протоколу № 05-519/2015 від 17.12.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-12 КУпАП та витягу з акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «ОСОБА_3 культури «Чайка» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2015 року, встановлено, що в порушення п. 24 ч.1 ст. 116, п. 3 ч.1 ст. 119 Бюджетного Кодексу України, в період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року фактична оплата за виконану роботу по договору-підряду здійснювалась по коду економічної класифікації видатків 2111 «Заробітна плата» з урахуванням придбаних за рахунок фізичних осіб-виконавців матеріальних цінностей на загальну суму 3001,80грн., що призвело до нецільового використання бюджетних коштів, здійснених не у відповідності з КЕКВ, затвердженим кошторисом, а саме, витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням. Зазначене порушення допущено директором КЗ «ОСОБА_3 культури «Чайка» ОСОБА_2

Матеріалами справи про адміністративне правопорушення спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-12 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України та посадової інструкції директора ОСОБА_3 культури «Чайка», керівник бюджетної установи відповідає за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю установи.

Крім того, вході апеляційного розгляду ОСОБА_2 фактично визнала свою вину, пояснюючи, що вона довіряла бухгалтеру, підписувала документи, на підставі яких за рахунок бюджетних коштів заробітної плати було оплачено матеріали, придбані фізичними особами-виконавцями робіт по договору підряду, але вона ці кошти витратила на міський заклад, не привласнила їх, головного бухгалтера вже притягнуто до відповідальності, з цих підстав вважає, що вона не повинна за це відповідати.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164-12 КУпАП настає за порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати, в діях ОСОБА_2, яка є директором КЗ «ОСОБА_3 культури «Чайка» та порушила вимоги Бюджетного кодексу України при здійсненні оплати за матеріали та послуги за рахунок бюджетних коштів, є склад даного адміністративного правопорушення.

При призначенні ОСОБА_2 адміністративного стягнення, враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, працює, вважаю можливим застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 164-12 ч.1, 294 КпАП України, суддя апеляційного суду Донецької області, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-12 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 510грн. скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-12 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 243,60 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя