Рішення № 55260343, 28.01.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/985/15ц Провадження №2/263/136/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Ікорської Є.С. при секретарі Турчиній Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.06.2006 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №MRC0AK22840049, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 11849,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 16.06.2011 року. У порушення ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 23.10.2014р. має заборгованість в загальній сумі 15391,01 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом 4305,65 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 3439,02 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом 1244,04 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 6402,30 доларів США. В забезпечення виконання зобовязання за договором №MRC0AK22840049 з ОСОБА_3 було укладено договір поруки. Позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість по кредиту в загальному розмірі 15391,01 доларів США, що за курсом НБУ від 23.10.2014р. складає 199313,58 грн., та судовий збір.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» надала заяву, у котрій просила справу розглянути у її відсутність, позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні присутній не був з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_2 про розгляд справи у відсутності відповідачів чи про відкладення розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду заяву, у котрій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, надав заяву про застосування строку позовної давності.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2006 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №MRC0AK22840049, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 11849,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 16.06.2011 року (а.с.12-13).

З метою забезпечення виконання договору кредиту 19.06.2006 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» таОСОБА_3 був укладенийдоговір поруки №MRC0AK22840049/1, за умовами якого останній поручився перед банком за виконанняОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі (а.с.15).

Зобов'язання відповідачіпо кредитному договору та договору поруки не виконали. Станом на 23.10.2014 рокуутворилася заборгованість в розмірі15391,01 доларів США, що за курсом НБУ становить 199313,58 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4305,65 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 3439,02 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 1244,04 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 6402,30 доларів США (а.с.4-7).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

ОСОБА_2 загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

ОСОБА_2 змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобовязання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14), 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14), 03 червня 2015 р. (№6-31цс15), яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду, який зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно з частиною 2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №MRC0AK22840049 від 16.06.2006р. та виписки щодо руху грошових коштів останній платіж було сплачено 24.11.2007 р. у розмірі 5186,40 доларів США, після чого жодного платежу на сплату боргу за кредитом не надходило, тобто саме з цього часу у банку виникло право на позов і починається перебіг строку позовної давності.

Як вбачається з заочного рішення Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 03.04.2008 р. позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 21734,03 грн. (а.с. 87).

Відповідно до заочного рішення від 31.01.2013 р. Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом було задоволено та стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 12632,48 доларів США (100975,13 грн.) за цим же кредитним договором (а.с. 112). При цьому з даним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду у грудні 2012 року, тобто поза межами строку позовної давності.

ОСОБА_2 змістом ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку, у разі предявлення особою позову до одного чи кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

У даному випадку з позовом до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося лише у грудні 2012 року, тобто вже з пропуском строку позовної давності, внаслідок чого підстав вважати, що звернення з цим позовом перервало перебіг позовної давності не вбачається, оскільки звернення до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом мало місце після сплину строку позовної давності.

Таким чином, у задоволенні позову ПАТ «ПриватБанк» необхідно відмовити у звязку зі спливом строку позовної давності.

Керуючись ст. 256, 258, 261,264,530,549-552, 625, 1049-1053 ЦК України, ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 212-215, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Є.С. Ікорська