Вирок № 55260303, 28.01.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/147/16-к

1-кп/221/125/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області

в складі головуючого: судді Троян Л.Г.

при секретарі Голубович О.В.

за участю прокурора Грибова С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження №42015051100000689 від 03.11.2015 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця призваного під час мобілізації на особливий період, помічника гранатометника третього відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти стрілецького батальйону (з охорони взводних опорних пунктів) в/ч 3036, раніше не судимого,-

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2014 року солдат ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію» призваний Індустріально - Самарським ОРВК Дніпропетровської області до лав Національної гвардії України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини 3036.

Відповідно до наказу командира військової частини 3036 № 60 дек від 20 березня 2015 року солдата ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини 3036 № 184 дек від 10 вересня 2015 року солдата ОСОБА_1 призначено на посаду помічника гранатометника третього відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти стрілецького батальйону (з охорони взводних опорних пунктів) військової частини 3036.

Особливий період, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 1126-УІІ, розпочався 17.03.2014 та триває до теперішнього часу.

Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. З, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, З Закону України «Про Національну гвардію України» під час проходження військової служби зобов'язаний непорушно та сумлінно виконувати у своїй службовій діяльності обов'язки, які визначаються статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, положеннями -та інструкціями, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, носити і зберігати зброю у встановленому законодавством порядку та берегти державне майно, особисто відповідати за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, бойової та іншої техніки, встановити такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

Відповідно до п.п. 8.1, 9.2, 9.10 розділу 1 та п. 1 розділу 4 «Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю», затвердженої наказом МВС України № 657 від 07.09.2011, вимог якої повинні дотримуватися військовослужбовці Національної гвардії України, зброя видається під особисту відповідальність працівника правоохоронного органу. Солдат ОСОБА_1 зобов'язаний берегти та підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю та обачливо поводитись із нею, забезпечити зберігання зброї і постійно підтримувати її у справному стані. Категорично забороняється залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам, при поводженні з патронами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.

Згідно п. 15 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» виданої в розвиток закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», інструкції «Про порядок (приймання, видачі та обліку) озброєння і боєприпасів в місцях несення служби (виконання службово-бойових завдань)» затвердженої командиром військово- оперативного резерву військової частини 3036, стрілецька зброя, засоби броне захисту зберігаються при військовослужбовцеві. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

Бронежилета «Корсар МЗс» виготовляються за технічними умовами ТУ У 18.2-31778043.046-2003

Пунктом 7.1 розділу «Правила зберігання» зазначених технічних умов передбачено, що бронежилет необхідно зберігати у сухому приміщенні за температурою від 5 до ЗО градусів Цельсія та відносної вологості повітря не більше 80 %.

Пунктом 7.2 розділу «Правила зберігання» зазначених технічних умов передбачено, що забороненно зберігати мастила, кислоти та інші хімічно активні речовини разом з бронежилетом.

Проте, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства України приблизно о 17 годині 00 хвилин 10 жовтня 2015 року солдат ОСОБА_1 допустив до взводного опорного пункту № Б2/10/ЗАП цивільних осіб, які доставили продукти харчування та алкогольні напої.

У вечірній час 10 жовтня 2015 року солдат ОСОБА_1 разом із цивільними особами і співслужбовцями вжив спиртні напої.

Приблизно о 23 годині 00 хвилин 10.10.2015 солдат ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з необережністю, грубо порушуючи порядок та умови належного зберігання ввіреного для службового користування військового майна, які б унеможливили його втрату та зіпсування, виконуючи обов'язки по охороні взводного опорного пункту № Б2/10/ЗАП військової частини 3036, розташованого поблизу м. Волноваха, Донецької області втратив закріплену за ним зброю, а саме автомат АК - 74 НОМЕР_1 вартістю 498,00 грн., бойові припаси у вигляді набоїв 7н6 калібру 5,45 мм в кількості 30 штук на суму 14,01 грн. та інше військове майно, один магазин до набоїв, до автомату АК-74 вартістю 8,00 грн.

Виявивши факт втрати ним зброї, бойових припасів та іншого військового майна продовжив вживати спиртні напої, а бронежилет із трьома магазинами, які були спорядженні набоями в кількості 90 штук залишив неподалік місця прийому їжі біля вогнища, чим порушив правила користування військовим майном, встановленим вищезазначеним законодавством.

Близько 00 годин 30 хвилин 11.10.2015 внаслідок допущення порушень, солдатом ОСОБА_1, правил зберігання військового майна відбулося зіпсування ввірених йому для службового користування боєприпасів - набої 7н6 калібру 5,45 мм в кількості 90 штук на суму 42,03 грн., та іншого військового майна, а саме: бронежилет «Корсар - МЗс» вартістю 4970,00 грн., три магазини для набоїв до автомату АК-74 на суму 24,00 грн., які загорілись від вогнища.

Внаслідок вищевказаних дій державі завдано матеріальну шкоду на суму 5036,03 грн., яка добровільно була відшкодована обвинуваченим ОСОБА_1

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та пояснив, що 10.10.2015 року розпивав алкогольні напої на території військової частини з особами, які привезли їжу. Бронежилет, автомати та боєприпаси зняв та поклав біля вогнища. Через деякий час побачив, що автомат АК-74 зник, в результаті пошуків знайшов його на території військової частини. Бронежилет, магазини, патрони загорілися від вогнища та зіпсувалися.

Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, щирого каяття, обвинувачений просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.

Таким чином, обвинувачений своїми умисними діями, що виразились у втраті, зіпсуванні ввірених для службового користування зброї, бойових припасів та іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинених в умовах особливого періоду, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 413 КК України, у вчиненні якого суд визнає його винним.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 413 КК України, є злочином середнього ступеня тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 за місцем служби характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, у скоєному кримінальному правопорушенні розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, на обліку в наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до статті 62 КК України, враховуючи обставини справи та особу засудженого, суд вважає за можливе замінити позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні: рештки бронежилету «Корсар - МЗс», рештки трьох магазинів до автомату АК-74, патрони і розірвані у кількості 4 штук гільзи, які зберігаються на складі військової частини 3036, необхідно знищити.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі статті 62 КК України замінити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік триманням у дисциплінарному батальйоні строком 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання.

Речові докази у кримінальному провадженні: рештки бронежилету «Корсар - МЗс», рештки трьох магазинів до автомату АК-74, патрони і розірвані у кількості 4 штук гільзи, які зберігаються на складі військової частини 3036, - знищити.

Вирок в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляції до Волноваського районного суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Л.Г. Троян