Ухвала суду № 55259989, 26.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 січня 2016 року м. Київ № К/800/2189/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу,

встановив:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 09.07.2014 р. по 21.08.2014 р. в розмірі 3525,94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, скасовано постанову суду першої інстанції, та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.07.2014 р. по 11.11.2015 р. в розмірі 58038 грн з відрахуванням відповідних податків та зборів та витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

В касаційній скарзі Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, зазначаючи про те, що його представник перебуваючи на амбулаторному лікуванні не міг здійснити відповідні процесуальні дії щодо вчасного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції виготовлено 14 грудня 2015 року. Строк на оскарження постанови апеляційного суду закінчився 04 січня 2016 року, а касаційна скарга відповідно до поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 20 січня 2016 року.

Оскільки ухвалу апеляційного суду постановлено у відкритому судовому засіданні, а строк її оскарження пов'язаний лише з датою виготовлення повного тексту судового рішення, тому на поважність причин пропуску цього строку впливає дата направлення судом копії рішення у разі відсутності представника в судовому засіданні. Документом, що підтверджує таку подію, є конверт суду апеляційної інстанції.

Тому відповідачу слід зазначити дату направлення копії ухвали апеляційного суду та надати відповідні докази з цього питання (оригінал конверту або чітку його копію). Доказів неможливості своєчасного отримання копії постанови апеляційного суду відповідачем також не надано.

Крім того, невчасне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у зв'язку з перебуванням представника відповідача на амбулаторному лікуванні, про що відповідач зазначає в касаційній скарзі в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчить про поважність причини його пропуску, так як стороною у справі є юридична особа, яка має в штаті не одного правника.

У зв'язку з цим зазначена відповідачем причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в 20-денний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу - залишити без руху.

2. Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку.

3. Роз'яснити, що в разі якщо вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.К. Черпак