ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2016 року м. Київ К/800/29742/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство»
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року
у справі №802/3594/14-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство» (надалі - ПАТ «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство»)
до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Криворізька південна ОДПІ) та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі - Вінницька ОДПІ)
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ №0004781502 від 18.12.2012р.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2015р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р., в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПАТ «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р., за результатами якої складено акт від 05.12.2012р. №454/152/00901772.
За наслідками проведеної перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем: п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в серпні 2012р. у розмірі 840253,80грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала по нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2012р. у розмірі 840253,80 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004781502 від 18.12.2012р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1050317,25 грн., з яких 840253,80грн. за основним платежем та 210063,45грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ПАТ «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство» посилається на те, що в листопаді 2012р. на адресу підприємства поштою надійшов наказ Криворізької південної ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та лише в травні 2013р. останній дізнався, що результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Як свідчать матеріали, Криворізькою південною ОДПІ, в порядку, встановленому законодавством, вживались заходи щодо направлення позивачу акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.
В силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, факт здійснення господарської операції повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування, та підтверджують добросовісність дій платника податку, що полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальності усіх даних, наведених у документах, що дають право на податковий кредит, а тому наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи щодо підтвердження реальності вчинених позивачем правочинів та обґрунтованого формування позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся (угоди щодо поставки товару, платіжні доручення, банківські виписки, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо), колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами попередніх інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке спеціалізоване автотранспортне товариство» - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 55259955, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/3594/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: