Постанова № 55259909, 21.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2016 р. № 820/10531/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зінченко А.В.

при секретарі судового засідання Хмелівської Н.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2

третьої особи не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 та Харківського міського управління юстиції Харківської області, з участю третьої особи ОСОБА_5, про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 та Харківського міського управління юстиції Харківської області, з участю третьої особи ОСОБА_5, в якому, після уточнення позовних вимог просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_4 N922665759 від 07.07.2015р. про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та зобов'язати державного реєстратора ОСОБА_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень враховуючи висновки суду по даній справі та абз.2 п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2011р. № 1141.

Позивач вважає рішення державного реєстратора ОСОБА_4 N922665759 від 07.07.2015р. про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень незаконним та необґрунтованим, та просить суд відновити його порушені права.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, суд встановив наступне.

За позивачем, ОСОБА_3 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Старова, 102-а рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №640/17906/13-ц н/п 2/640/3865/13 від 13.11.2013р.

13.07.2015р. представником позивача ОСОБА_1 було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 40528935.

Відповідно актуальної інформації з інформаційної довідки майно, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м.Харків, вул. Старова, 102-а зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова № 2-2494/11/15 від 23.05.2011р. обтяження на підставі постанови державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ № 37255785 від 01.04.2013 р. ОСОБА_2 прийняття рішення про державну реєстрацію 03.10.2011 року.

07 липня 2015 р. представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області з заявою про скасування реєстрації прав власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м.Харків, вул. Старова, 102-а зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова № 2- 2494/11/15 від 23.05.2011р.

В обґрунтування своєї заяви було надано рішення Київського районного суду м.Харкова від 14.03.2013р. по справі № 640/3365/13-ц про скасування рішення Київського районного суду м.Харкова по справі № 2-2494/11/15 та ухвалу Київського районного суду м.Харкова по справі №640/3365/13-ц від 25.06.2015р. про виправлення помилки.

На це звернення надано відповідь про відмову в скасуванні державної реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків. вул. Старова, 102-а в зв'язку з тим, що для скасування реєстрації прав власності необхідно скасування рішення державного реєстратора прав який приймав рішення про реєстрацію.

Судом встановлено, що 03.10.2011р. реєстратором КП «Харківське МіськБТІ» було зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, вул. Старова. 102-а за ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 2-2492/11/15 від 23.05.2011р.

Вищевказане рішення Київського районного суду м. Харкова було скасовано за нововиявленими обставинами ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/3365 13-ц від 14.03.2013р.

25.03.2013р. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова позов ОСОБА_5 про визнання права власності залишено без розгляду.

Суд зазначає, що статтею 41 Конституції України гарантовано, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону № 1952-ІУ, цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст. 2 Закону № 1952-ІУ, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Статтею 3 Закону №1952-ІУ визначено, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 6 Закону № 1952-ІУ, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політик} у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав та порядок проведення державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку №868.

Суд вказує, що Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-ІУ, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі і право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-ІУ, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-ІУ, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

До передбачених ст. 19 Закону № 1952-ІУ підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень віднесено, в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1952-ІУ, записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-ІУ, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності, в тому числі й особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені Порядком № 868, який було прийнято на виконання вимог ст. 15 Закону № 1952- ІУ.

Так, згідно п. 37 Порядку № 868, документами, що Підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно серед іншого є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 2.6 Порядку № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку № 1141 передбачено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Суд зазначає, що у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа: номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ: 2) реєстраційний номер, дата та час-реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що ХМУЮ зобов'язана внести запис про скасування державної реєстрації права власності про реєстрацію за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, вул. Старова, 102-а у встановленому діючим законодавством порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 12, 69- 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 та Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_4 №22665759 від 07.07.2015р. про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора ОСОБА_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень враховуючи висновки суду по даній справі та абз.2 п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2011р. № 1141.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко