Ухвала суду № 55259824, 27.01.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2708/16-к

Провадження № 1-кс/761/1502/2016

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Маліновська В.М., при секретарі Кріт І.М., за участю: - особи, відносно якої розглядається клопотання - підозрюваного ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, перекладача - ОСОБА_3, прокурора - Богацької В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м.Києві Середи М.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Пановим В.Є., внесене по кримінальному провадженню за № 12016100100000885 від 25.01.2016р. за ч.2 ст.185КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сухумі Грузія, громадянина Республіки Грузія, освіта-середня, офіційно не працюючого, одружений за законодавством Грузії, який має дітей 1999, 2000, 2004 років народження(зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого в Україні приблизно 10 днів за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого (зі слів), -

В С Т А Н О В И В :

27.01.2016р. до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1

Повноваження перекладача, прокурора, захисника, які присутні при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірені.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 25.01.2016 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_8, попередньо вступивши в злочинну змову направлену на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь розподіливши між собою злочинні ролі, знаходились біля будівлі № 53 по вул. Дегтярівській в м. Києві, де підшукували зручного моменту для виконання свого злочинного умислу.

При цьому, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернули свою увагу на раніше не знайомого ОСОБА_9, який підійшовши до власного автомобіля «Мазда 3», н.з. НОМЕР_1, відчинив задні дверцята автомобіля та поклавши на пасажирське сидіння власну сумку, почав відчищати свій автомобіль від снігу.

У цей час у ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_8 винник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, що належало ОСОБА_9

З метою виконання свого злочинного умислу та діючи відповідно до заздалегідь розподілених злочинних ролей, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 розпочали слідкувати за навколишньою обстановкою, для того щоб у разі небезпеки бути затриманими на місці вчинення кримінального правопорушення, попередити про це ОСОБА_7, який у свою чергу непомітно для потерпілого ОСОБА_9 наблизився до автомобіля «Мазда 3», н.з. НОМЕР_1, відчинив праві задні дверцята та таємно викрав із заднього сидіння вищевказаного автомобіля чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9

Заволодівши таким чином чужим майном, яке належить ОСОБА_9, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись таємно викраденим чужим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно (крадіжка), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

25 січня 2016 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

26 січня 2016року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час в ході досудового розслідування доказами, які долучені до клопотання, зокрема: протоколами огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколами допитів підозрюваних.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий за погодженням з прокурором просили застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказуючи на неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор - Богацька В.М. клопотання підтримала і просила його задовольнити. Зазначила, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів на даний час вважає неможливим, оскільки вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечували і просили застосувати до нього інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - заставу.

При цьому захисник зазначив, що з урахуванням покарання, яке може бути призначено підозрюваному за вчинення інкритінованого йому кримінального правопорушення наявності одних ризиків, передбачених ст.177КПК України, недостатьо. Крім того, наголосив, що зі слів підозрюваного у нього на утриманні 3 дітей і дружина, яка на даний час перебуває разом з ним в м.Києві, вагітна.

Підозрюваний наголошував на тому, що він не має на меті переховуватись від органу досудового розслідування, на території України в м.Дніпропертовську має двоюрідного брата, там же працює і він та отримує дохід в середньому 10 тисяч. грн. на місяць. У місті Києві він перебуває приблизно 10 днів, винаймає подобово квартиру в м.Києві. У зв'язку з тим, що дружина вагітна вона приїхала в м.Київ на консультацію до лікарів.

Разом з тим, жодних документів на підтвердження наданих пояснень стороною захисту слідчому судді надано не було.

Вислухавши осіб, які з'явились до розгляду клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

За результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185КК України. У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, вказані у клопотанні слідчого, зокрема ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини, може впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у данному провадженні та переховуватися від органів досудового слідства.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню підозрюваному, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема: 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.3 ч.2 ст.183 КПК України).

Таким чином, законодавством чітко визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи за п.3 ч.2 ст.183КПК України, виключно у разі, якщо така особа перебуваючи на волі, вже переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, про що має бути доведено прокурором.

У клопотанні про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу таких обставин не зазначено, а прокурором у судовому засіданні не доведено, що виключає можливість застосування до підозрюваного на даний час запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки йому інкримінується вчинення злочину за ч.2 ст.185КК України, за який може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі..

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що сама по собі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, внесених до ЄРДР, та наявність ризику того, що він може переховуватись він органу досудового розслідування чи впливати на інших підозрюваних та свідків в даному кримінальному провадженні, а також тяжкість можливого покарання за вчинення злочину, не можуть бути самі по собі достатніми підставами для застосування до нього на даний час самого сурового запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вирішення судом питання про його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

З огляду на всі встановлені в судовому засіданні обставини,в тому числі з урахуванням того, що підозрюваний не має постійного місця проживання в Україні, слідчий суддя вважає, що для забезпечення його належної процесуальної поведінки на даний час до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у випадку порушення якого в подальшому може бути застосовано більш суровий запобіжний захід.

Відповідно до ч.1-4 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому за п.1 ч.5 ст.182КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує двадцять розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке є умисним з корисливих мотивів, групою осіб, та його наслідків, а також того, що останній є грамадянином Республіки Грузія, офіційно не працевлаштований, місця проживання в м.Києві та інших містах України не має, відсутність тісних соціальних зв'язків на території України, які б могли гарантувати його належну процесуальну поведінку, слідчий суддя прийшов до висновку, що підозрюваний має більший ніж ним зазначено дохід, вважає за можливе вийти за межі розміру застави для злочинів середньої тяжкості та визначити підозрюваному заставу - 35 розмірів мінімальної заробітної плати з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194КПК України.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2016рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016р. становить - 1 378,00грн. Отже розмір застави становить - 48 230,00 грн.

Обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194КПК України, покласти на підозрюваного в межах на даний час двохмісячного строку досудового розслідування до 26.03.2016р., а у разу необхідності строк їх дії під час досудового розслідування може бути продовжено за клопотання прокурора у порядку, передбаченому ст.199КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м.Києві Середи М.В., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Пановим В.Є., внесеного по кримінальному провадженню за № 12016100100000885 від 25.01.2016р. за ч.2 ст.185КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави - 35 мінімальних заробітних плат, що становить суму - 48 230,00грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 не пізніше (5) п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, має внести або забезпечити внесення заставодавцем (іншою фізичною чи юридичною особою) коштів у розмірі 48 230,00грн. на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок №37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва) та надати документ, що це підтверджує слідчому.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

- з'являтися на виклик слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, не змінювати номер засобу зв'язку;

- утриматися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, визначеними у даному кримінальному провадженні, крім випадків, передбачених законом;

- здати на зберігання слідчому закордонний паспорт та інші документи, які дають можливість виїхати за межі України.

Визначені вище обов'язки покладаються на ОСОБА_1 строком до 26.03.2016р., а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: