Рішення № 55257658, 28.01.2016, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/391/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Кулинченко О.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання останнього батьком її дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що на протязі 2-х років підтримувала інтимні стосунки з ОСОБА_3, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4.

У відповідності до приписів ст. 135 СК України, в зв'язку з тим, що позивач на час народження дитини не перебувала у шлюбі, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за прізвищем матері - «ОСОБА_4», а ім'я та по батькові дитини за її вказівкою викладено як «ОСОБА_4».

В ході спілкування з відповідачем позивач дізналась, що він погодиться визнати себе батьком дитини лише за рішенням суду, прийнятому за результатами судово-біологічної експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на його задоволенні. Заявила клопотання про допит її судом в якості свідка, оскільки вона є безпосереднім учасником подій, що передували народженню дитини.

Відповідач ОСОБА_3, будучі належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду справи, в жодне судове засідання не з'явився, надав суду заяву про проведення засідання у його відсутність, уповноважив на представлення своїх інтересів ОСОБА_2 (а.с.14-15, 23).

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що обставини зазначені в позовній заяві не відповідають дійсності, а з позивачем він мав інтимні стосунки лише декілька разів на протязі двох-трьох місяців, довготривалі відносини та народження дитини з нею не планував (а.с.25-26).

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала з огляду на недоведеність батьківства відповідача по відношенню до малолітнього ОСОБА_4, оскільки жодних доказів цього позивач не надала, а проведені судом експертизи не дали 100 відсоткового результату, а отже мають імовірнісний характер.

Значила, що являється дружиною відповідача ОСОБА_3 з яким перебуває у шлюбі на протязі 13 років. В 2014 років зі слів сторонніх осіб, підтверджених чоловіком, довідалась про його перебування в інтимних стосунках з колегою по роботі ОСОБА_1

За твердженням представника відповідача позивач ОСОБА_1 мала до вагітності інтимні стосунки з іншими чоловіками, вказана вагітність була спланована нею завчасно з ціллю руйнування сім'ї відповідача та подальшого одруження його з позивачем. До теперішнього часу відповідач, який перебував у трьох шлюбах та від жодного дітей не мав, не визнає вказану дитину, кошти на її утримання надавав періодично лише на відповідні вимоги-погрози з боку ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши в судовому засіданні відповідно до вимог ст.ст. 62, 184 ЦПК України позивача ОСОБА_1 в якості свідка, дослідивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Сторонами у справі не заперечується, що між ними на протязі принаймні 2-3 місяців існували інтимні стосунки, під час їх спільної роботи в Полтавському обласному онкологічному диспансері.

При цьому допитана судом в якості свідка ОСОБА_1 зазначила, що вказані інтимні стосунки розпочались у березні 2013 року та тривали на протязі близько 2-х років. Стосунки мали сталий характер та крім інтимних зводилось до спільного дозвілля, матеріального забезпечення позивача відповідачем тощо. За цей час стосунків з іншими чоловіками позивач не підтримувала.

При цьому на початку відносин позивач не знала, що відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі та дізналась про це лише через декілька місяців після початку відносин.

Про свою вагітність позивач дізналась в червні 2014 року та невідкладно повідомила про це відповідача, як майбутнього батька дитини, який вказану новину сприйняв з несподіванкою. За час вагітності відповідач постійно підтримував позивача, як морально, так і матеріально, цікавився станом її здоров'я та станом здоров'я дитини після її народження.

З огляду на категоричну позицію своєї дружини - ОСОБА_2 відповідач відмовляється визнати себе батьком дитини до винесення судом відповідного рішення, яке повинно ґрунтуватись на достатніх доказах.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 18 лютого 2015 року, відділом ДРАЦС РС Шишацького РУЮ у Полтавській області, актовий запис № 07 позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4 (а.с.7 ).

При цьому відомості про батька дитини внесені в порядку ст. 135 СК України, а саме прізвище «ОСОБА_4» відповідно до прізвища матері, ім'я та по батькові «ОСОБА_3» - за вказівкою матері, що встановлено судом з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 125 Сімейного кодексу України № 0001506343478 від 18 лютого 2015 року (а.с.91).

Ухвалою суду від 21 травня 2015 року у справі призначено судову генотипоскопічну експертизу, проведення якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експерту поставлено питання: «Чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1?» (а.с.31).

Згідно висновку № 197 судової генотипоскопічної експертизи, проведеної в проміжок часу з 14 по 31 липня 2015 року судово-медичним експертом відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6: «Молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 складає величину не менше ніж 99,99%. Таким чином згідно Hummel K at all «Biostatistische Abstammugsbegutachung mit blutgruppen befunden» Stuttgart, 1971., біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 практично доведено (а.с. 39-43).

Ухвалою суду від 25 серпня 2015 року за клопотанням сторони відповідача у справі призначено повторну судову генотипоскопічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Судова незалежна експертиза України». На вирішення експерту поставлено питання повністю аналогічне тому, що ставилось судом при призначенні первинної судової експертизи (а.с. 51).

Згідно висновку повторної судової генотипоскопічної експертизи (експертизи ДНК) № F 18599-15 від 09 листопада 2015 року (переклад-роз'яснення № ГД-1-1-051/15 від 03.12.2015) проведеної в проміжок часу з 28 жовтня по 03 листопада 2015 року на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» експертом доктором ОСОБА_7: «Імовірність батьківства складає 99,999999%. Практично доведено, що ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_4» (а.с. 69-99).

Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (ч.4 ст. 128 СК України).

На підставі вищевикладеного, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що походження малолітнього ОСОБА_4 від відповідача ОСОБА_3 підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: показаннями позивача ОСОБА_1, допитаної в якості свідка в порядку ст.ст. 62,184 ЦПК України, в яких вона підтвердила факт перебування в інтимних стосунках з відповідачем та народження саме від останнього сина ОСОБА_8; фактом внесення відомостей про батька дитини до Книги реєстрації народжень відповідно до вимог ч.1 ст. 135 СК України; тотожними висновками первинної та повторної судових генотипоскопічних експертиз, проведених різними експертними установами, якими практично встановлено батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4, а отже позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають задоволенню, як законні, обґрунтовані та доведені.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач ОСОБА_1 під час підтримання інтимних стосунків з відповідачем підтримувала аналогічні стосунки з іншими чоловіками, надавала послуги інтимного характеру та шляхом завчасного планування вагітності мала на меті зруйнувати сім'ю відповідача та примусити останнього одружитись на собі, будь якими належними та допустимими доказами не підтверджуються та жодним чином не спростовують факту походження малолітнього ОСОБА_4 від відповідача ОСОБА_3

Заперечення представника відповідача про те, що висновки експертиз мають імовірнісний характер оскільки вони не на 100 відсотків підтвердили походження дитини від відповідача, суд до уваги не приймає, оскільки біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 практично доведено висновками відразу двох різних експертних установ. При цьому вірогідність такого батьківства за висновком первинної судової генотипоскопічної експертизи становить 99,99%, а за висновком повторної судової генотипоскопічної експертизи - 99,999999%, що практично дорівнює 100%, а доля можливої помилки є мізерно малою, що в сукупності з іншими встановленими судом фактами повістю виключає її виникнення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14 січня 2011 року за № 55/18793 однією з підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства).

Відповідно до п. 2.16.4 вказаних Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, прийняття судом рішення про встановлення батьківства певної особи стосовно дитини є достатньою підставою для внесення відповідних змін органами РАЦС до актового запису про народження дитини, а тому додатково зобов'язувати органи РАЦС, які до того ж не є стороною у справі, на вчинення цих дій, суд вважає недоцільним, а отже у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

В той же час з метою виключення суперечностей у обсязі даних, що підлягають зміні у актовому запису про народження дитини, суд вважає необхідним визначити їх у своєму рішенні.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи вищевикладене, суд покладає судові витрати на відповідача.

Документально підтверджені судові витрати позивача у справі становлять 3410,80 грн., з яких: 243,650 грн. - сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви (а.с.2), 3158,40 грн. оплата вартості проведення судової експертизи (а.с.61), 8,80 грн. - оплата послуг зв'язку за направлення стороні відповідача рекомендованих листів щодо судової експертизи (а.с.63, 65-66).

При цьому факт оплати позивачем ОСОБА_1 вартості судової генотипоскопічної експертизи у вищевказаному розмірі підтверджується сукупністю доказів, а саме тим, що ухвалою суду від 21 травня 2015 року вказаний обов'язок був покладений на неї особисто (а.с. 31); наявністю у неї копії рахунку-фактури Київського міського клінічного бюро СМЕ № 359/10/2015 від 03 липня 2015 року в якому платником зазначено ОСОБА_1, а в якості призначення платежу зазначено «Дослідження сухих зразків крові (букального епітелію) при дослідженнях суперечного батьківства у кількості 3-х од.» (а.с.61); фактом проведення в період з 14 по 31 липня 2015 року вищевказаною експертною установою судової генотипоскопічної експертизи, яка проводиться лише на умовах передоплати (а.с.40-42) при тому, що дата відібрання зразків епітелію від підекспертних співпадає з датою виписки рахунку-фактури (а.с. 34, 61).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 122, 126, 128, 134-135 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Полтави, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави.

Внести зміни до актового запису відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області № 07 від 18 лютого 2015 року про народження ОСОБА_4, записавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_3, змінити прізвище дитини з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 22 листопада 1996 року Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2, паспорт НОМЕР_4, виданий 10 вересня 1999 року Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 80 коп. на відшкодування понесених нею судових витрат.

Копію судового рішення, після набрання ним законної сили, направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Шишацького районного управління юстиції Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап