Вирок № 55257401, 18.01.2016, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/717/15-к

Пров. № 1-кп/544/3/2016

В И Р О К

іменем України

18 січня 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши матеріали кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000708 від 13.12.2014, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Снітин Лубенського району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, утриманців немає, освіта середня, не працюючого, не перебуває на обліку у військовому комісаріаті, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, раніше судимого:

1. 21.07.1980 Лубенським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 222, ч.ч. 1, 2 ст. 81 КК УРСР (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2. 22.01.1985 Лубенським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 81 КК УРСР (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна;

3. 08.06.1988 Лубенським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 81 КК УРСР (в ред.. 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією ?частини майна;

4.08.04.1993 Лубенським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 140 КК УРСР (в ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією ?частини майна;

5.16.04.1997 Лубенським міським судом Полтавської області за ст.. 86-1, ч. ч. 2, 3 ст. 140, ст. 229-6, ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст. 145 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

6.29.07.2005 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

7.26.02.2010 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 297, ч. 2 ст. 395 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

8.13.05.2010 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 395 КК України до 4 років позбавлення волі;

9.12.11.2014 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

10.23.02.2015 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

11.10.11.2015 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, на підставі ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі,

судимості незняті та непогашені,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у кримінальному провадженні № 544/717/15-к,

з участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурорів Міщенка Р.В., Таранушенка І.В., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

у с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1, який має не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, 12 грудня 2014 року, близько 17 год., з метою крадіжки чужого майна прибув на подвір'я будинку ОСОБА_2 у АДРЕСА_4, де шляхом віджиму пластикової рами вікна, проник у будинок, звідки таємно викрав золоту сережку вагою 2,5 г, золотий ланцюжок вагою 4 г, золоту каблучку вагою 2,5 г , срібний ланцюжок вагою 2 г, срібні сережки вагою 2 г, мобільний телефон «Samsung GT-C 3322» разом з картою пам'яті «Goodram Mikro SD 4Gb», зарядний пристрій до мобільного телефону, ноутбук марки «Pasckard Bell Aser», чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 6417,76 грн.

Крім того, 15 грудня 2014 року близько 14 год обвинувачений ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна прибув на подвір'я будинку громадянки ОСОБА_3 у АДРЕСА_3, де шляхом віджиму пластикової рами вікна проник у будинок, звідки повторно таємно викрав ноутбук «Michelin», золотий кулон вагою 2 г, золотий ланцюжок вагою 20 г, золотий браслет вагою 12 г, золоту каблучку вагою 3 г, золоту каблучку вагою 2 г, золоту булавку вагою 2 г, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 16 527,53 грн.

Окрім того, 25 грудня 2014 року близько 14 год 30 хв обвинувачений ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна прибув на подвір'я будинку громадянки ОСОБА_4 у АДРЕСА_5, де шляхом злому дверей, проник у будинок, звідки повторно таємно викрав ноутбук «Lenovo G565», ноутбук «Lenovo G580», мобільний телефон «Iphone5» разом з сім - картою оператора мобільного зв'язку МТС, золотий браслет вагою 3 г, золотий браслет вагою 4 г, золотий ланцюжок з хрестиком вагою 2 г, золоту каблучку вагою 2,5 г, золоту каблучку вагою 5 г, золоті сережки вагою 3,5 г, золоту сережку вагою 3 г, золоті сережки вагою 3 г, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 13026,16 грн.

07 січня 2015 року близько 11 год обвинувачений ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна прибув на подвір'я будинку громадянина ОСОБА_5 у АДРЕСА_6, де шляхом віджиму пластикової рами вікна, проник у будинок, звідки повторно таємно викрав кошти в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 4731 грн, а також пневматичну гвинтівку марки «Hatsan MOD125» та упаковку набоїв до вказаної гвинтівки калібром 4,5 мм, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7921 грн.

Окрім того, 29 січня 2015 року близько 15 год обвинувачений ОСОБА_1, з метою крадіжкою чужого майна прибув на подвір'я будинку громадянина ОСОБА_6 у АДРЕСА_7, де шляхом віджиму пластикової рами вікна, проник у будинок, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 1000 грн, жіночу жубу вартістю 2000 грн, мобільний телефон «NOKIA Lumia 710», цифровий фотоапарат «NIKON COOLPIXE 120», сумку спортивну «Адідас», золоту каблучку вагою 5 г, золоту каблучку вагою 6 г, золоту каблучку вагою 5 г, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 10223,84 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується також показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, які підтвердили, що у грудні 2014 року з їх приватних будинків у м. Пирятині Полтавської області було вчинено крадіжки золотих прикрас, оргтехніки та інших цінностей. Викрадене майно до цього часу їм не повернуте.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що обвинувачений та потерпілі правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку будуть позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінюючи викладене, суд уважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у житло.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Ураховується також особа обвинуваченого, який ніде не працює, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, на обліку лікаря-психіатара не перебуває, здоровий, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та неодноразово судимий, злочини вчинив в період відбуття покарання з іспитовим строком.

З врахуванням особи винного, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку суду саме таке покарання буде достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання скоєння нових злочинів.

Обвинувачений злочини у даному кримінальному провадженні скоїв до постановлення щодо нього вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.11.2015 року, яким його засудженого за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, на підставі ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі (відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 22.12.2015 змінено підставу призначення покарань за сукупністю вироків - покарання призначене на підставі ч.4 ст. 70 КК України), тому суд, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК призначає остаточне покарання шляхом часткового складення призначених покарань, за правилами, передбаченими в частинах 1 - 2 цієї статті.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, суд зараховує покарання частково відбуте за попереднім вироком відповідно до частини 4 ст. 70 КК.

Потерпілою ОСОБА_3 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 16527,53 грн та 20000 гривень моральної шкоди.

Свої позовні вимоги потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення крадіжки належного їй майна їй завдано матеріальних збитків на загальну суму 16527,53 грн. Викрадене майно їй не повернуте, завдана шкода до цього часу не відшкодована. Вказує, що злочином їй також завдано моральних страждань, які полягають у хвилюванні, втраті спокою, підвищеній знервованості. Подія, що сталася вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Через відсутність коштів вона не має змоги придбати речі, які були у неї викрадені, деякі золоті вироби були їй подаровані та були цінні, як пам'ять.

Потерпілою ОСОБА_2 також пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 8807,76 грн та 2500 гривень моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що загальна вартість викраденого у неї майна становить 8807,76 грн. Викрадене майно обвинувачений не повернув, продав та використав отримані кошти на власні потреби, завдана їй шкода до цього часу не відшкодована. Вказує, що злочином їй також завдано моральних страждань, які полягають у душевних стражданнях, які пережила потерпіла у зв'язку із самим фактом вчинення крадіжки з проникненням у її будинок, неможливістю використання за призначенням викрадених у неї мобільного телефону та ноутбуку та моральні страждання, пов'язані з тим, що вона не зможе більше носити ті прикраси, їй подарували близькі родичі.

У судовому засіданні потерпілі свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнав у повному обсязі.

При вирішенні питання вказаних цивільних позовів суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як передбачено ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір завданої потерпілим майнової шкоди підтверджується доданими до матеріалів провадження доказами, зокрема товарним чеком ПП ОСОБА_7 на придбання ноутбуку від 03.12.2014, копією розпоряджень НБУ від 12.12.2014 №4/238 та від 15.12.2014 №4/238 на закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті, довідками про вартість майна, виданими ФОП ОСОБА_8

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода у розмірі 16527,53 гривень, та потерпілій ОСОБА_2 - на суму 8807,76 грн, які підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п.п. 3, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати зокрема у порушенні права власності та при настанні інших негативних наслідків.

З урахуванням наведених обставин справи, суд вважає такими, що заслуговують на увагу посилання потерпілих на те, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого їм, як власникам викраденого цінного майна, було завдано моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях, переживаннях, стані невизначеності, втратою сну та спокою, вимушеній зміні звичного способу життя, яких вони зазнали у зв'язку зі скоєнням обвинуваченим кримінального правопорушення.

При цьому суд враховує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються також вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди та вважає правильним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений потерпілими до 2000 гривень кожній з урахуванням обставин справи та засад розумності, виваженості та справедливості. Заподіяння моральної шкоди в більшому розмірі потерпілими не доведено.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 1618,80 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 375 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді шести років шести місяців позбавлення волі, шляхом часткового складення призначених покарань відповідно до приписів частини 1 ст. 70 КК за попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.11.2015 року, яким його засудженого до 6 років позбавлення волі .

Зарахувати в строк остаточно призначеного за сукупністю злочинів покарання, частково відбуте за попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.11.2015 року покарання з 23 лютого 2015 року, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України.

Позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 16527 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім ) грн. 53 коп. та 2 000 ( дві тисячі ) грн. у відшкодування моральної шкоди, всього стягнувши 18 527 (вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім ) грн. 53 коп.

Позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 8807 ( вісім тисяч вісімсот сім) грн. 76 коп. та 2 000 (дві тисячі ) грн. у відшкодування моральної шкоди, всього стягнувши 10 807 (десять тисяч вісімсот сім) грн. 76 коп.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, витрати на залучення експерта для проведення судової трасо логічної експертизи № 13 від 03.04.2015 у розмірі 245 ( вісті сорок п'ять) 52 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 12 від 03.04.2015 у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) 52 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 12 від 03.04.2015 у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) 52 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 21 від 03.04.2015 у розмірі 245 ( двісті сорок п'ять ) 52 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 22 від 03.04.2015 у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) 52 копійок, для проведення судової трасологічної експертизи №2 від 14.01.2015 у розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) 60 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 11 від 30.03.2015 у розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) 60 копійок, для проведення судової дактилоскопічної експертизи № 20 від 09.04.2015 у розмірі 245 (двісті сорок п'ять ) 52 копійок, а всього стягти 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн 80 коп у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000708 від 13.12.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Речові докази по справі: два сліди взуття, п'ять слідів пальців рук на трьох відрізках липкої стрічки, п'ять слідів пальців рук та чотири сліди пальців рук на трьох відрізках липкої стрічки, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження № 12014170290000708 ( Справа № 544/717/15-к) - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення його копії.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню прокурору та обвинуваченому.

Головуючий: