Рішення № 55254129, 15.01.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/736/15-ц

п/с 2/164/5/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року. ОСОБА_1.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Токарської І.С.,

при секретарі Матвійчук Н.В.,

з участю:

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до Четвертнянської сільської ради Маневицького району, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, - та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Четвертнянської сільської ради та Маневицької районної державної адміністрації про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, який обґрунтовувала тим, що у 1963 році в с.Четвертня Маневицького району її батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був побудований будинок з господарськими і побутовими спорудами, в якому вони були зареєстровані та проживали до дня смерті. 23 листопада 2013 року померла мама позивача і після її смерті відкрилася спадщина на все належне майно, в тому числі і на ? житлового будинку, земельну ділянку та грошові заощадження. 21 грудня 2014 року помер ОСОБА_7 19 січня 2011 року ОСОБА_8 було складено заповіт, посвідчений секретарем Четвертнянської сільської ради, за яким все належне їй майно вона заповіла ОСОБА_2, однак позивач про заповіт дізналась лише на початку лютого 2015 року, коли звернулася в сільську раду за довідкою після смерті батька. Рішенням Маневицького районного суду від 7 квітня 2015 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 і у встановлений рішенням строк вона звернулась у нотаріальну контору, проте отримала відмову у оформленні спадкових прав у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначила, що спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті матері, на даний час немає, оскільки вона є єдиним спадкоємцем за заповітом і ніхто після смерті ОСОБА_8 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 27 липня 2015 року зустрічну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Четвертнянської сільської ради та Маневицької районної державної адміністрації про визнання заповіту недійсним об»єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до Четвертнянської сільської ради Маневицького району, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 мотивувала тим, що позивачем ОСОБА_2 був пропущений строк на прийняття спадщини за заповітом без поважних причин, крім того, вона не була залучена до розгляду даної справи в якості відповідача, оскільки ОСОБА_7 було складено заповіт на ім»я ОСОБА_5, яким все своє майно заповідав лише їй. А тому позов ОСОБА_2 вважає таким, що не підлягає до задоволення. Також вважає заповіт ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 недійсним, оскільки мама сторін була неграмотною та неписьменною, а тому не могла особисто підписувати заповіт. Крім того, на момент складення заповіту тривалий час хворіла, а тому встановлені діагнози (ішемічний інсульт, церебральний атеросклероз) та поважний вік перешкоджали їй власноручно поставити підпис. Зважаючи на те, що заповіт ОСОБА_9 шулік А.Д. складений з порушенням норм діючого законодавства, вважає, що його слід визнати недійсним.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, кожен зокрема, первісний позов підтримали із наведених у ньому підстав та просили задовольнити. Щодо задоволення зустрічного позову заперечили.

Відповідач ОСОБА_4 первісний позов підтримав та просив задовольнити, у зустрічному позові просив відмовити.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 свою позовну заяву підтримала та просила задовольнити із наведених у ній підстав. У задоволенні первісного позову просила відмовити у зв»язку з його безпідставністю.

Заслухавши учасників судового процесу, пояснення свідків, дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1223, ч.1 ст.1269 цього ж Кодексу визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом установлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були подружжям, а сторони по справі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є їхніми дітьми (а.с. а.с. 16, 36).

В 1963 році в с.Четвертня Маневицького району Волинської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побудували житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Гагаріна, 25, в якому проживали до дня смерті.

23 листопада 2013 року ОСОБА_8 померла, проте ще за життя 19 січня 2011 року вона склала заповіт, яким усе своє майно, а саме частину житлового будинку з надвірними будівлями, державний акт на право власності на земельну частку (пай) та сертифікат на майновий пай, які знаходяться в с.Четвертня Маневицького району Волинської області, вона заповіла ОСОБА_2 (а.с.5, 62).

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 7 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 до Четвертнянської сільської ради Маневицького району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено, визначено позивачу для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_8 додатковий строк два місяці (а.с.23).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 травня 2015 року Маневицькою державною нотаріальною конторою відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за дублікатом заповіту, виданого Четвертнянською сільською радою Маневицького району Волинської області 2 лютого 2015 року за Р№11, взамін втраченого оригіналу заповіту, посвідченого Четвертнянською сільською радою Маневицького району Волинської області 19 січня 2011 року за Р№5, після смерті матері ОСОБА_8, яка померла 23 листопада 2013 року на спадкове нерухоме майно, а саме: на частку житлового будинку і надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в с.Четвертня по вул. Гагаріна, 25 Маневицького району Волинської області та земельну ділянку, площею 1, 4626 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Четвертнянської сільської ради Маневицького району Волинської області (а.с.25).

21 грудня 2014 року помер ОСОБА_7, який також 19 січня 2011 року склав заповіт, яким усе свою майно, в тому числі належну йому частину житлового будинку з надвірними будівлями, присадибну земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну частку (пай), сертифікат на майновий пай, які знаходяться в с.Четвертня Маневицького району та грошові вклади в ощадному банку, заповів ОСОБА_5 (а.с.63).

Із інформації, наданої на запит суду Маневицькою державною нотаріальною конторою від 27 липня 2015 року встановлено, що згідно алфавітної книги обліку спадкових справ за 2010 2015 роки, після смерті ОСОБА_8, яка померла 23 листопада 2013 року, Маневицькою держнотконторою була заведена спадкова справа №119 за 2015 рік. 30 квітня 2015 року із заявою про прийняття спадщини, за рішенням Маневицького районного суду «Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини», за дублікатом заповіту, виданого Четвертнянською сільською радою Маневицького району 2 лютого 2015 року Р№11, взамін втраченого оригіналу заповіту, посвідченого Четвертнянською сільською радою Маневицького району 19 січня 2011 року Р№5, звернулась дочка спадкодавця ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_7 Маневицькою держнотконторою була заведена спадкова справа №181 за 2015 рік. 19 червня 2015 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Четвертнянською сільською радою 19 січня 2011 року Р№14, звернулася дочка спадкодавця ОСОБА_5 1 липня 2015 року із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась дочка спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.57).

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2009 року, виданого виконавчим комітетом Четвертнянської сільської ради на підставі рішення виконкому від 20 грудня 2007 року, вбачається, що власником будинку №25 по вул. Гагаріна в с.Четвертня Маневицького району, є ОСОБА_7 (а.с.69).

На підставі вищевказаного свідоцтва 22 вересня 2009 року КП «Волинське обласне БТІ» було зареєстровано за ОСОБА_7 право власності на нерухоме майно, а саме будинок 25 по вул. Гагаріна в с.Четвертня Маневицького району, що підтверджується відповідним витягом, та виготовлено технічний паспорт (а.с.114, 128-137).

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено, що власником спадкового будинку згідно вищевказаних документів був ОСОБА_7, а позивачем та її представником, всупереч вимогам зазначених норм процесуального закону, не надано суду жодних належних та допустимих доказів підставності позову, суд приходить висновку про відмову в задоволенні первісного позову.

Статтями 1233-1234 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно ч.2 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

За загальними правилами, встановленими ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦПК України.

Підставами визнання заповіту недійним ОСОБА_5 вказувала, що ОСОБА_8 була неписьменною, крім того, хворіла та перенесла інсульт, а тому не могла власноручно поставити підпис у заповіті.

Допитана в якості свідка секретар Четвертнянської сільської ради Маневицького району ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_8 приходила разом із ОСОБА_7 19 січня 2011 року в сільську раду, де були складені заповіти та особисто ними, кожним зокрема, підписані.

Свідок ОСОБА_11 показала, що проживає поруч із господарством ОСОБА_7 і, оскільки його діти приїжджали дуже рідко, неодноразово допомагала йому. Чула, як спадкодавець нарікав на ОСОБА_2 через те, що вона його відвідувала лише на кілька годин і казав, що не залишить їй спадщини.

Так як ОСОБА_5 також зазначила, що ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини і суд визначив додатковий строк, не залучивши її участі в розгляді справи, а тому первісний позов вважає таким, що задоволенню не підлягає, суд вважає необхідним зазначити, що за вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на спадкування пред»явлення зустрічного позову про визнання заповіту недійсним, ОСОБА_5 в силу ст. 10 ЦПК України зобов»язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог, а оскільки вона зняла своє клопотання про призначення судово почеркознавчої експертизи (а.с.102), вважаючи, що у справі є всі наявні докази на підтвердження підставності зустрічного позову, без застосування спеціальних знань вирішення питання щодо належності підпису ОСОБА_8 у заповіті є неможливим, то в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 215, 1216, 1223, 1269, 1233, 1234, 1247 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до Четвертнянської сільської ради Маневицького району, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, - та зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Четвертнянської сільської ради та Маневицької районної державної адміністрації про визнання заповіту недійсним, - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_12