У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 686/12624/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Колієва С.А.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
26 січня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу секретаря Хмельницької міської ради Чернилевського К.І. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Хмельницької міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
26 червня 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року даний адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, секретар Хмельницької міської ради Чернилевський К.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
21 січня 2016 року на адресу суду надійшла заява (вх. №671/16) від позивача щодо розгляду справи без її участі.
Апелянт та представник відповідача в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Хмельницького міського голови від 20.04.2015 року № 116-к "Про преміювання працівників апарату міської ради та виконавчих органів міської ради за березень 2015 року" (далі по тексту - Розпорядження) було зменшено розмір премії за березень 2015 року на 100 % - ОСОБА_3 - директору департаменту економіки, за невиконання доручень заступника міського голови, нездійснення контролю щодо підписання посадової інструкції ОСОБА_4 та у зв'язку з відсутністю високих досягнень у праці (п.2.1. Розпорядження) (а.с.4).
Не погоджуючись із Розпорядженням від 20.04.2015 року в вищезазначеній частині, позивач звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом за захистом порушених прав.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року даний адміністративний позво задоволено частково.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України, нормами Законів України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), "Про службу в органах місцевого самоврядування", положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Згідно до ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
В силу положень статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1 та 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268 керівникам зазначених органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 31 березня 2015 року на посаду головного спеціаліста у відділ інвестицій та енергозбереження департаменту економіки міської ради була прийнята ОСОБА_4
Відповідно до матеріалів справи, в той самий день ОСОБА_4 була ознайомлена зі своєю посадовою інструкцією.
В період з 01.04.2015 року по 13.04.2015 року остання перебувала на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності (а.с.26).
Розпорядженням Хмельницького міського голови від 20.04.2015 року, з урахуванням пропозиції заступника міського голови Маярковської О.В. щодо зменшення розміру премії директору департаменту економіки ОСОБА_3 на 100 % поданої на ім'я секретаря міської ради Чернилевському К.І.(а.с. 5), було зменшено ОСОБА_3 розмір премії за березень 2015 року на 100%.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що застосовані обмеження відносно ОСОБА_3 є незаконними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 4 п.2 Постанови Кабінету Міністрі України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" визначено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Також, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.02.2008 року № 266 був затверджений регламент роботи виконавчих органів Хмельницької міської ради (далі по тексту - Регламент). Даним Регламентом зокрема визначено порядок матеріального стимулювання працівників (п. 32 Регламенту).
Згідно до п.п. 32.1 та 32.4.5 Регламенту визначено, що працівники виконавчих органів міської ради преміюються за сумлінне, своєчасне і якісне виконання службових обов'язків, завдань та доручень, суворе дотримання трудової виконавської дисципліни, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат в межах фонду преміювання, утвореного не менше як на 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці. За пропозицією керівників виконавчих органів міської ради посадовим особам може зменшуватися розмір премії у разі наявності порушень трудової дисципліни, за які накладено стягнення не знято їх у встановленому порядку - 100 %.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до Регламенту вищевказані обставини є єдиною підставою для зменшення посадовій особі премії на 100%.
Також, згідно до листа № 12-3939-02-11 виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.09.2015 року (а.с.21) вбачається, що станом до квітня 2015 року директор департаменту економіки Хмельницької міської ради ОСОБА_3 не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни.
Крім того, колегія суддів при повному та всебічному дослідженні всіх наявних матеріалів даної справи встановив, що підставами для зменшення позивачу премії були невиконання доручень заступника міського голови, нездійснення контролю щодо підписання посадової інструкції ОСОБА_4 та у зв'язку з відсутністю високих досягнень.
Однак, у листі № 12-3939-02-11 виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.09.2015 року зазначено, що ОСОБА_4 була переведена з 31 березня 2015 року з посади головного спеціаліста загального відділу Хмельницької міської ради на посаду головного спеціаліста відділу інвестицій та енергозбереження департаменту економіки Хмельницької міської ради, а також, що на посадовій інструкції останньої проставлено дату ознайомлення ОСОБА_4 - 31 березня 2015 року, що у свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість заявлених підстав для зменшення ОСОБА_3 премії у розмірі 100 % за березень 2015 року.
На підставі вищевикладеного та при аналізі норм чинного законодавства колегія суддів дійшла до твердження, що розпорядження Хмельницького міського голови від 20.04.2015 року № 116-к в частині зменшення премії ОСОБА_3 на 100 % за березень 2015 року є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування завданої моральної шкоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В силу вимог ч.4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як встановлено з матеріалів справи, розпорядженням Хмельницького міського голови від 20.04.2015 року позивач, за відсутності будь-яких порушень трудової дисципліни, протиправно була позбавлена премії, що об'єктивно свідчить про спричинення їй моральної шкоди, у зв'язку з чим суд першої інстанції на підставі наявних мотивів та керуючись принципами справедливості та розумності прийняв обґрунтоване та законне рішення щодо задоволення моральної шкоди в розмірі 500 гривень.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що позивачем згідно до положень статті 99 КАС України пропущено строк оскарження розпорядження відповідача від 20.04.2015 року, суд апеляційної інстанції вказує наступне.
Згідно з ч. 2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскражені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Крім того, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати на обставини справи.
Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.
Згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд за ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог ст. 71 КАС України, апелянтом не доведено, а в суді апеляційної інстанції не знайшло свого підтвердження обґрунтованості прийнятого розпорядження Хмельницьким міським головою № 116-к "Про преміювання працівників апарату міської ради та виконавчих органів міської ради за березень 2015 року"від 20.04.2015 року, яким було зменшено розмір премії за березень 2015 року на 100 % - ОСОБА_3 - директору департаменту економіки, за невиконання доручень заступника міського голови, нездійснення контролю щодо підписання посадової інструкції ОСОБА_4 та у зв'язку з відсутністю високих досягнень у праці.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу секретаря Хмельницької міської ради Чернилевського К.І. залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох робочих днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.
Судове рішення № 55253500, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/12624/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: